Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади

створення методологічних основ та комплексу методів і засобів оптимізації управлінських функцій;

формулювання науково обгрунтованих рекомендацій та пропозицій щодо оптимізації управлінських функцій в практиці діяльності органів виконавчої влади.

Об'єкт дослідження – функція управління як теоретичне і практичне явище.

Предметом дослідження є теоретичні та методологічні засади оптимізації функцій органів виконавчої влади – необхідної умови ефективного здійснення соціально-політичного призначення виконавчої влади на сучасному етапі розвитку Української держави.

Методи дослідження. У процесі дослідження дисертантом використовувалися такі методи: 1) загальні: традиційний, комплексний, історичний, інституційний; 2) логічні: системний (методи функціонального та структурного аналізу), метод аналізу і синтезу, ситуаційний метод; 3) емпіричні методи: аналіз наукових праць, аналіз документальної бази (законів, нормативно-правових актів, управлінських документів тощо), аналіз та узагальнення практичної діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що зроблена одна з перших спроб у вітчизняній політичній науці: а) виконання комплексного дослідження засадничої наукової категорії “функція управління” – засадничого чинника формування теорії виконавчої влади – складової частини управлінської політології; б) розробки концептуально-методологічних основ оптимізації функцій органів виконавчої влади України – фундаментальної передумови підвищення ефективності роботи апарату державного управління, модернізації системи виконавчої влади з метою приведення її у відповідність стандартам демократичної правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою.

Розв'язання вказаної наукової проблематики та розробка основних напрямів концептуалізації теорії дали змогу обгрунтувати цілий ряд теоретичних і практичних висновків, положень, рекомендацій та пропозицій, що мають наукову новизну:

визначено функції управління, притаманні органам виконавчої влади;

удосконалено систематизацію (класифікацію) управлінських функцій. Якщо запропонована класифікація видів функцій у науковій літературі зустрічається, то систематизація категорій, з яких вони складаються, сформульована дисертантом уперше;

удосконалено понятійний апарат з проблематики дослідження, зокрема сформульовано дефініції основних понять, що аналізуються в дисертації: “державне управління”, “виконавча влада”, “функція управління”, “механізм виконавчої влади”;

набула подальшого розвитку теорія основних функцій державного управління (політико-адміністративних, економічних, соціальних, гуманітарних) ;

визначено основні причини неефективного здійснення управлінських функцій органами виконавчої влади України в перехідний період;

встановлено структурно-функціональні недоліки у побудові системи органів виконавчої влади;

обгрунтувано стан реалізації функцій управління на всіх рівнях системи виконавчої влади України,

удосконалено методологію розмежування та збалансування функцій та повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

на основі теоретичних і практичних висновків обгрунтовано теоретичні моделі та визначено методологічні підходи до оптимізації управлінських функцій в практиці державного управління;

внесено конкретні пропозиції конституційного та законодавчого характеру, прийняття яких сприятиме оптимізації організаційних структур виконавчої влади;

запропоновано конкретні підходи щодо модернізації існуючих в Україні інститутів публічної влади в рамках здійснення політико-правової реформи;

визначено проблематику в сфері нормативно-правового регламентування політичних та адміністративних функцій виконавчої влади;

визначено пріоритети законодавчої регламентації функцій органів виконавчої влади України, які спрямовані на їх оптимізацію, що передбачає прийняття нових законів та внесення поправок до діючих.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони, по-перше, спрямовані на творчий розвиток теорії виконавчої влади, її подальшу актуалізацію і наближення до потреб сучасної практики державотворення; по-друге, можуть стати основою розробки наукової методики здійснення функціонального аналізу та на її основі проведення відповідних досліджень функцій і повноважень з метою встановлення співвідношень між ресурсами, які виділяються органам виконавчої влади для реалізації їх повноважень, та конкретними результатами їх діяльності; по-третє, можуть стати вагомим фактором оптимізації функцій органів виконавчої влади – ключового чинника підвищення ефективності державного механізму в цілому.

Одержані результати можуть використовуватися при подальшій розробці науково-теоретичної бази управлінської політології, формуванні інших наукових політологічних категорій.

Застосовані в дисертації підходи, сформульовані теоретичні і практичні висновки, пропозиції, рекомендації можуть бути використані в науково-методичній діяльності, при підготовці й підвищенні кваліфікації управлінських кадрів, скласти основу навчально-методичних посібників, підручників, розробки програм, навчальних планів та матеріалів до лекцій, а також надання науково-консультативної допомоги органам виконавчої влади.

Розроблені пропозиції та рекомендації щодо: реформування та оптимізації структури центральних і місцевих органів виконавчої влади; вдосконалення територіальної організації державного управління; взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; дерегуляції та поліпшення надання державних (управлінських) послуг можуть стати складовою частиною програми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні. Структурно-функціональні особливості системи органів виконавчої влади, що в значній мірі визначаються управлінськими функціями, дозволяють розробити методологію визначення ступеню їх впливу на ефективність державного управління. Методологія розмежування політичних та адміністративних функцій дозволяє розробити підходи та методи вдосконалення структури і діяльності Кабінету Міністрів України з метою посилення його ролі в державному механізмі як вищого органу в системі виконавчої влади.

Основні ідеї, що були сформульовані у процесі дисертаційного дослідження, можуть бути використані під час розроблення проектів законодавчих і нормативно-правових актів, передбачених Концепцією адміністративної реформи, Концепцією державної регіональної політики та Стратегією реформування системи державної служби в Україні.

Враховуючи те, що управлінські функції є засадничою складовою процесу державного управління, використання здобутих у ході дисертаційного дослідження результатів позитивно впливатиме на структуру і функціонування всієї системи органів виконавчої влади.

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та розробки даного дисертаційного дослідження, зокрема ті, що визначають його