Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади

Робота є самостійним дослідженням, містить нові теоретико-методологічні, методичні та практичні наукові знання в сфері управлінської політології. Проведені дослідження дали змогу дисертанту виробити сучасну науково обгрунтовану теоретико-прикладну методологію оптимізації функцій органів виконавчої влади в умовах реформування політичного та економічного устрою України та вирішити поставлені в науковій роботі завдання.

Науково-аналітичні, теоретичні, методологічні, практичні висновки і рекомендації зроблені автором на основі джерелознавчого аналізу, власного практичного досвіду в сфері державного управління, місцевого самоврядування, депутатської діяльності, навчання в Українській Академії державного управлінння при Президентові України, закордонних стажувань і науково-педагогічної діяльності.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені автором на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні” 27-28. 05. 1999 р. (м. Київ), “Державна регіональна політика та місцеве самоврядування” 30. 05. 2000 р. (м. Київ), “Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” 30. 05. 2001 р. (м. Київ) ; всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Волинь у новітній історії української державності” 9-10. 09. 1999 р. (м. Луцьк) ; науково-практичних конференціях: “Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування” 31. 05. 1996 р. (м. Київ), “Актуальні проблеми застосування Конституції України” 23. 06. 2001 р. (м. Луцьк) ; українсько-французькому семінарі “Адміністративна реформа в Україні і Франції: порівняльний аспект” 14. 10. 1997 р. (м. Київ).

Окремі положення дисертаційної роботи запроваджені у навчальному процесі кафедри політології Волинського державного університету ім. Лесі Українки, зокрема пройшли апробацію у процесі розробки навчальних програм та викладання предметів “Виконавчі органи влади”, “Державне управління”, “Місцеве самоврядування”.

Основні результати дисертаційного дослідження, що ввійшли до навчального посібника “Державне управління”, рекомендованого Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, автором якого є дисертант, використовуються у навчальному процесі у вищих навчальних закладах України, при підготовці фахівців у центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, практичній діяльності державних службовців.

Основні положення дисертації пройшли обговорення на засіданнях кафедри політології Української Академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Результати роботи та основні положення викладені у дванадцяти друкованих працях, у тому числі: одному навчальному посібнику (23, 2 др. арк) ; восьми статтях у фахових наукових журналах; двох статтях у фахових збірниках наукових праць та одній статті у матеріалах науково-практичної конференції. Загальний обсяг опублікованих праць дисертанта складає близько 26, 14 др. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (кожен з яких має внутрішній поділ на підрозділи та висновки), загальних висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного змісту дисертації становить 193 сторінки, повний обсяг 213 сторінок. Рисунків – 3. Використано 253 літературних джерела, у тому числі 7 іноземними мовами.

 

 

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, розкривається сутність і стан наукової проблеми, викладається зв'язок роботи з науковими програмами та планами, визначаються мета і завдання дослідження, вказуються теоретичне і практичне значення одержаних результатів, їх наукова новизна і ступінь апробації, відзначається особистий внесок дисертанта в їх розробку, вказується обсяг опублікованих автором праць за темою дисертації.

У першому розділі “Функції управління як предмет дослідження” зроблено критичний огляд наукової літератури з проблеми, досліджуються змістовні, структурні та класифікаційні особливості управлінських функцій. Зокрема, соціальна природа функцій державного управління, яка визначає їх найбільш суттєві та загальні ознаки.

Зазначається, що проблема управлінських функцій є однією з найбільш складних, однією з найменш досліджених у науці та недостатньо висвітленою у вітчизняній літературі. У науці також немає єдності поглядів щодо самого поняття “функція управління” та класифікації таких функцій. Можна сказати, що на сьогодні в Україні не існує фундаментальних праць із цієї теми, хоча на сучасному етапі розвитку політико-управлінської науки ряд авторів не залишає спроб розкрити та проаналізувати функціональний зміст державного управління, що є запорукою ефективного впливу органів виконавчої влади на вирішення важливих соціально-економічних проблем держави. Деякі вчені побіжно, у контексті розгляду інших питань, лише торкалися питання функцій управління. Тривалий час сутність управлінської функції розглядалася крізь призму менеджменту, управління бізнесом, юридичної науки. Така орієнтація, що зумовлена переважно об'єктивними факторами, значно звузила зміст функцій управління. Як результат, сьогодні наука не має чіткого концептуального визначення сутності управлінської функції, що ускладнює мету дослідження, в Україні не існує жодної монографічної праці, яка б поставила собі за мету теоретичне обгрунтування оптимізації функцій органів виконавчої влади сучасної держави.

Разом з тим, слід відзначити цілу низку робіт, в яких у тій чи іншій мірі робилися спроби вирішення даної наукової проблеми. Ці розробки носять, як правило, фрагментарний характер, де управлінські функції розглядаються у загальному контексті розв'язання інших теоретичних завдань. Окремі автори вивчали функції управління, що стосувалися лише певних аспектів діяльності політиків, керівників, управлінців, менеджерів тощо. Аналіз літератури, теоретичних і методологічних напрацювань свідчить, що запропонована наукова проблема потребує серйозного осмислення і вивчення.

Результати дослідження функцій управління, викладені у першому розділі, дають підстави для наступних висновків.

1. Дослідження функцій виконавчої влади передбачає найперше виявлення їх соціальної природи, яка виражається в похідності даних функцій від явища більш загального порядку – функцій держави. Якщо у