Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади

15. Виходячи з того, що між адміністративною територією і функціями, які здійснюються в її межах, існує тісний взаємозв'язок, що визначається обсягом і характером виконуваних функцій, проблема адміністративно-територіального устрою України потребує невідкладного вирішення та фундаментальних наукових досліджень. Грунтуючись на світовому досвіді, який свідчить, що адміністративні одиниці можуть виступати гальмом або позитивним чинником політико-управлінської діяльності на своєму ієрархічному рівні, коригування адміністративно-територіального устрою України на найближчу перспективу має бути спрямоване на формування адміністративних одиниць у таких кордонах, які б сприяли перетворенню їх у потужний фактор соціально-економічного та культурного розвитку територій. Результатом такого реформування має стати оптимальна відповідність правової регламентації функцій можливостям відповідних регіональних утворень, виходячи з потреб останніх, а також збалансованість закріплення функцій на відповідних ієрархічних рівнях виконавчої влади та адміністративно-територіальних одиниць.

 

 

1. Малиновський В. Я. Державне управління: Навчальний посібник. – Луцьк: Вежа, 2000. – 558 с.

2. Малиновський В. Я. Адміністративно-політичні функції сучасної Української держави // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 2. – С. 216-222.

3. Малиновський В. Я. Актуальні проблеми нової моделі розподілу державної влади в Україні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1999. – № 4. – С. 133-140.

4. Малиновський В. Я. Децентралізація влади і становлення місцевого самоврядування в Україні: Порівняння з досвідом Франції // Командор. – 1998. – №1. – С. 17-18.

5. Малиновський В. Я. Зовнішній контроль у державному управлінні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 1. – С. 46-57.

6. Малиновський В. Я. Оптимізація соціальних функцій державного управління в умовах становлення громадянського суспільства // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю: В 3 т. / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – Т. 1. – С. 64-68.

7. Малиновський В. Я. Особливості реалізації економічних функцій державного управління в умовах ринкової трансформації та децентралізації влади // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України: В 4 ч. / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – Вип. 2. – Ч. IV. – С. 117-123.

8. Малиновський В. Я. Особливості функції зв'язків з громадськістю в державному управлінні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 3. – С. 142-148.

9. Малиновський В. Я. Побудова організаційних структур державного управління сучасної демократичної держави // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 4. – С. 280-288.

10. Малиновський В. Я. Співвідношення виконавчої влади і державного управління // Нова політика. – 2001. – № 5. – С. 36-40.

11. Малиновський В. Я. Трансформація адміністративно-територіального устрою України: проблеми і перспективи // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України: В 2 ч. / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – Вип. 2. – Ч. ІІ. – С. 211-218.

12. Малиновський В. Я. Функція прийняття управлінських рішень // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1999. – № 3. – С. 42-50.

 

 

Малиновський В. Я. Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23. 00. 02 – Політичні інститути та процеси. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних засад оптимізації функцій органів виконавчої влади України. Проведене наукове осмислення, визначення та описання управлінських функцій, запропонована їх класифікація. Проаналізовані особливості організації, функціонування системи органів виконавчої влади сучасної України та стан реалізації ними основних функцій державного управління.

Виходячи із концептуальних засад модернізації ролі, функцій держави та функцій виконавчої влади в умовах трансформаційного періоду та становлення громадянського суспільства, сформульовані висновки та рекомендації щодо оптимізації управлінських функцій. Особлива увага надається ключовим факторам політико-правового забезпечення оптимізації функцій органів виконавчої влади: підвищенню якості правової регламентації розподілу функцій в апараті державного управління та вдосконаленню структурно-функціональної побудови системи виконавчої влади, її органів та підрозділів.

Ключові слова: функція управління, виконавча влада, державне управління, орган виконавчої влади, оптимізація.

 

 

Малиновский В. Я. Оптимизация функций государственного управления Украины: теоретико-методологические основы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23. 00. 02 – Политические институты и процессы. – Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. – Черновцы, 2002.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических основ оптимизации функций органов исполнительной власти Украины на современном этапе государственного строительства. Отмечается, что вопрос функций управления есть центральным в теории исполнительной власти – составной части политического управления, исходя из того, что функции фактически определяют деятельность аппарата государственного управления. Вместе с тем, их исследование до сих пор не было выделено в отдельное направление в рамках политической науки. Полученные результаты дисертационного исследования являются существенными для развития самостоятельной сферы научного знания – управленческой политологии.

В работе осуществлен критический обзор научной литературы по проблеме, сделано научное осмысление, определение и описание функций, присущих органам исполнительной власти. Отмечается, что проблематика функций управления сегодня есть одной из наиболее сложных, наимение исследованой и недостаточно высветленной в научной литературе.

Использование метода системного анализа, в частности функционального подхода как его составной, дало возможность не только описать и определить управленческие функции, но и систематизировать их относительно функционального содержания исполнительной власти. Исходя из того, что управленческие функции различаются между собой за специфическими особенностями, определяющимися целями и задачами исполнительной власти, автором разработан объективный и методологически обоснованный класификационный признак их систематизации – целевая направленность функций и характер исполняемых заданий управления. Его применение позволило все многообразие функций государственного управления систематизировать на три вида: основные, общие и вспомогательные.

В диссертации исследованы процессы изменения функций, выполняемых аппаратом государственного управления, исходя из модернизации функций исполнительной власти и изменения роли, функций государства в современных условиях трансформационного периода и построения гражданского общества. Отмечается, что новая политическая и экономическая стратегия Украины требует переосмысления роли и места государства в современных условиях государственного строительства. Недостатки, деформации, ошибки, сделанные за годы независимости, дают весомые основания для существенного усиления дееспособности государства, которое не только должно, но и обязано активно влиять на качественную сторону этого процесса.

Одним из ключевых факторов возрастания роли государства есть существенное усиление исполнительной власти, которая, реализуя предназначение демократического, социального, правового государства, создает благоприятные условия для обеспечения прав, свобод и интересов граждан. Закрепленная Конституцией концепция перехода от доминирования государства над человеком к служению государства человеку должна найти свое реальное отображение в функциях органов исполнительной власти. Новая идеология управления должна основываться на признании статуса личности таким субъектом, перед которым власть ответственна за свою деятельность и есть исполнителем воли народа. В этой связи особое значение должно уделяться такой важной функции исполнительной власти, как предоставление государственных (управленческих) услуг населению.

С целью методологически верного обоснования путей оптимизации управленческих функций с позиций теории политического управления, сделан теоретический и практический анализ существующей системы органов исполнительной власти Украины, а также реализации органами, которые входят в эту систему, основных функций государственного управления (политико-административных, экономических, социальных, гуманитарных).

Автором обосновываются основные направления оптимизации функций органов исполнительной власти, исходя из двух ключевых факторов ее обеспечения – правовой регламентации распределения функций в аппарате государственного управления и структурно-функционального построения системы исполнительной власти, ее органов и структурных подразделений. Подчеркивается, что для оптимизации функций необходимо значительно повысить качество их юридического закрепления, полномочий и ответственности между организационными структурами исполнительной власти, политиками и государственными служащими, уточнить и детализировать их взаимоотношения с гражданами, разграничить политические и административные функции. Система органов исполнительной власти должна состоять из мобильных дееспособных подразделений, которые генерируют средства и разрабатывают механизмы решения важных политических и социально-экономических проблем, эффективно реализуют программу правительства в определенных секторах государственного управления.

С целью оптимизации системы исполнительной власти, усиления роли Кабинета Министров Украины как высшего органа в этой системе, Премьер-министра Украины, министров как политических деятелей, децентрализации государственного управления – ключевых составных оптимизации функций органов исполнительной власти, автором предложены конкретные рекомендации, направленные на совершенствование украинского законодательства – актуального задания административной реформы.

Ключевые слова: функция управления, исполнительная власть, государственное управление, орган исполнительной власти, оптимизация.

 

 

Malynovskyi V. Y. Optimization of functions of executive power bodies of Ukraine: theoretical and methodological basis. – Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of candidate of Political sciences in the speciality 23. 00. 02 – political institutes and processes. – Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. – Chernivtsi, 2002.

The thesis is devoted to the investigation of theoretical and methodological basis of optimization the functions of executive power bodies of Ukraine. Conducted are the scientific interpretation, determination, and description of administrative functions, their classification is offered. Analyzed are the peculiarities of organizing, functioning of executive power bodies system in modern Ukraine and state of realization by them of main administrativ functions.

Based on the conceptual aspects of modernization of role, functions of state and functions of the executive power in the conditions of transformation period and formation of civil society, the conclusions and recommendations concerning the functions of public administration optimization are formulated. Special attention is given to the key factors of political and legal ensuring of optimization of functions of executive power bodies: increasing the quality of legal regulation of administrative functions and to the improvement of structural and functional mechanism of public administration apparatus.

Key words: administrative function, executive power, public administration, executive power body, optimization.