Організація обладнання і технологія продажу продовольчих товарів

Трикотажний одяг небезпідставно називають одягом XX століття. Красивий зовнішній вигляд, висока гігієнічність і зручність в експлуатації, необхідна довговічність і надійність вигідно відрізняють трикотажні верхні й особливо білизняні вироби від аналогічних за призначенням виробів з тканин. Що стосується панчішно-шкарпеткових, рукавичкових і багатьох верхніх і білизняних виробів спортивного призначення, то і тут трикотажу немає альтернативи.

 Специфіка розвитку асортименту трикотажних виробів полягає в тому, що трикотажна галузь виробництва у XX ст. розвивалась більш високими темпами порівняно з виробництвом тканин і виробів з них. Вона має ширші технологічні потужності й асортиментні можливості для постійного розширення й оновлення асортименту відповідно до зміни моди та кон'юнктури ринку. Все це вимагає більш глибоких і фундаментальних досліджень проблеми формування сучасного ринку трикотажного одягу, включаючи і повніше розкриття його товарознавчих аспектів.

Слід підкреслити, що трикотажна промисловість України має великий технологічний і кадровий потенціал. Сучасні трикотажні підприємства є практично в кожній області України. 

За умови забезпечення необхідною сировиною (і насамперед бавовною) ця галузь спроможна не тільки повністю задовольнити потреби вітчизняного ринку з усіх видів трикотажної продукції, а й успішно конкурувати на міжнародному ринку.

Інтернаціоналізація ринку текстильних товарів, і трикотажних у тому числі, вимагає сучасного трактування багатьох питань, що стосуються сфери виробництва та реалізації даної групи товарів у ринкових умовах.

 Формування оптимальної структури асортименту трикотажних полотен і виробів уже сьогодні вимагає застосування досконаліших підходів у підборі сировини та високоефективних технологій, впровадження вимог міжнародних стандартів і оцінки ситуації на сучасному ринку, а головне - об'єктивного врахування реальних потреб населення в цих товарах та його фінансових можливостей.

Трикотажем називають в'язаний текстильний виріб або полотно, яке складається з петель, переплетених у поздовжньому та поперечному напрямках, утворених з однієї чи багатьох ниток. Структура трикотажу, як і будь-якого іншого текстильного матеріалу, визначається розмірами, формою та взаємним розміщенням його складових елементів - петель, протяжок, накидів тощо.

Петля - основний елемент петельної структури трикотажного полотна, що являє собою зігнутий відрізок нитки, протягнутий через попередню петлю, який складається з дужки, пари петельних паличок, що утворюють остов, і пари протяжок. Розрізняють петлі: відкриті (з неперехрещеними протяжками), закриті (з перехрещеними протяжками), з одно- і двосторонніми протяжками, лицеві та виворітні, а також плюшеві, пресові та жакардові.

Протяжка - це елемент петельної структури (чи петлі), що являє собою відрізок нитки, який з'єднує дві суміжні петлі, утворені з однієї нитки.

Накид - це елемент петельної структури, що являє собою зігнутий відрізок нитки, не протягнутої через попередню петлю, який охоплює її дужки.

Окрім цього, до елементів петельної структури належать додаткові не зігнуті в петлі нитки (футеровані, утокові, основні), які утримуються в полотні протяжками ґрунтових петель.

Основними параметрами будови трикотажу є: вид і лінійна густина ниток, вид переплетення, петельний ряд, петельний стовпчик, щільність в напрямку вертикалі та горизонталі, рапорт переплетення, модуль петлі, фактура поверхні та кількісні характеристики цих параметрів (величина петельного кроку, висота петельного ряду, довжина нитки в петлі тощо). Від розміру та форми петлі, наявності різних видів протяжок і накидів залежать основні механічні, фізичні й естетичні властивості трикотажу, що визначають надійність, гігієнічність і естетичність трикотажних виробів.

Петлі, розміщені в одному горизонтальному ряду (впоперек трикотажу), утворюють петельний ряд, а петлі, нанизані одна на одну впродовж трикотажу, петельний стовпчик.

Розрізняють лицевий та виворітний боки трикотажу. На лицевому боці розміщені добре видимі палички петель, а на виворітному - дужки петель або протяжки. Залежно від кількості шарів, які складають товщину трикотажу, розрізняють одинарний (одношаровий) і подвійний трикотаж.

 За принципом утворення горизонтального ряду розрізняють кулірний (поперечнов'язаний) і основов'язаний трикотаж. У кулірному трикотажі горизонтальний петельний ряд утворюється послідовним згинанням у петлі однієї, двох або більше взятих разом ниток, заправлених в один нитководій. Після утворення петель в першому ряді нитки переходять в другий, третій ряд і т.д. У результаті такої будови кулірний трикотаж легко розпускається в горизонтальному напрямку (по лінії петельного ряду), а в разі обривання нитки - і в вертикальному (по лінії петельного стовпчика).

Основов'язаний трикотаж утворюється із системи ниток (основи), розміщених паралельно одна до одної. Петельний ряд утворюється одночасним згинанням усіх ниток основи на всіх голках ряду, після чого починається в'язання наступного ряду. При цьому утворюються зв'язані між собою петельні стовпчики. Така будова основов'язаного трикотажу зумовлює нерозпускання його в горизонтальному напрямку.

Будова трикотажних полотен визначається: лінійною густиною та структурою ниток і пряжі, переплетенням, щільністю, лінійним модулем (модуль петлі), довжиною петлі, пористістю, фактурою.

Структура пряжі та ниток залежить від їхнього волокнистого складу, способу прядіння, лінійної густини і скрученості. Нині для виготовлення трикотажних виробів використовують майже всі ті види сировини, що й для виготовлення тканин. Найбільшу частку складають нитки та пряжа змішаного волокнистого складу, що забезпечує полотнам