Організація обладнання і технологія продажу продовольчих товарів

Розтяжність (деформація) при цьому буває двох видів — пружна і залишкова. Особливо важливим для трикотажних полотен є те, що їм властива висока частка пружної деформації та еластичності, завдяки чому трикотажні вироби зручні в експлуатації, щільно облягають фігуру людини, не утруднюють її рухів і не створюють незручностей в процесі експлуатації, зберігають або легко поновлюють надану виробам форму після багаторазових хімічних чисток, прання, прасування та інших волого-теплових обробок. Це є особливо цінним для спортивних, панчішно-шкарпеткових, рукавичкових виробів і головних уборів. Відомо, що сильно розтяжні непружні полотна значно погіршують споживні властивості трикотажних виробів, і особливо верхнього одягу. Такі вироби передчасно втрачають форму, погіршуються їхній зовнішній вигляд і зносостійкість.

Показники розтяжності полотен необхідно враховувати на етапах моделювання та конструювання трикотажних виробів. Під час проектування виробів із полотен першої групи розтяжності припуски на вільне облягання фігури повинні бути додатні, величина їх залежить від виду виробу; для полотен другої групи - нульовими, а для третьої — лінійні розміри виробів значно менші, ніж розміри фігури людини.

Розпускальність - здатність трикотажного полотна розпускатися при обриві нитки. Ця властивість є суттєвим недоліком трикотажу і впливає в першу чергу на довговічність виробів. У кулірному трикотажі петлі можуть розпускатися як у напрямку горизонтальних петельних рядів, так і в напрямку петельних стовпчиків, а в основов'язаних полотнах - тільки в напрямку петельних стовпчиків. У цілому для поперечнов'язаного трикотажу характерна більша розпускальність, ніж для основов'язаного.

Здатність до розпускання полотен залежить від виду сировини, структури пряжі та ниток, виду переплетення, щільності в'язання, довжини та форми петлі (відкрита чи закрита петля). Легше розпускається трикотаж зі штучних і синтетичних ниток пологих скрученостей, ніж трикотаж, виготовлений з пряжі або ниток високої скрученості. З підвищенням щільності полотна змінюються довжина та форма петлі, що приводить до зменшення його розпускальності. Проте найбільше впливає на розпускальність вид трикотажного переплетення. Полотна похідних і візерункових переплетень характеризуються меншою розпускальністю, ніж полотна головних переплетень.

Окремі види полотен (гладь, двовиворітна гладь, платувальна гладь) легко розпускаються з обох його кінців, у той час як інші полотна (ластик, інтерлок, фанг, напівфанг) розпускаються тільки у напрямку, зворотному до в'язання. Для зменшення розпускальності трикотажні полотна виробляють з використанням нових видів комбінованих і візерункових переплетень, ниток і пряжі підвищеної скрученості, високооб'ємних ниток і пряжі, проводять термічну обробку (стабілізацію) полотен.

Закручуваність країв - здатність деяких видів трикотажних полотен закручуватися з країв. 

Ця властивість обумовлена тим, що нитка, зігнута в петлі, у зв'язку з внутрішніми напругами прагне випрямитися з країв полотна по лінії розрізу і передає напруги сусіднім петлям. Це і призводить до закручування країв. Закручуваність є негативною властивістю трикотажних полотен, оскільки ускладнює розкрій полотен і пошив виробів, створює незручності у процесі експлуатації виробів. Вона залежить від волокнистого складу пряжі та ниток, щільності полотна, виду переплетення.

Полотна, виготовлені з волокон з високими пружними властивостями (вовни, лавсану), а також ниток і пряжі високої скрученості, мають підвищену здатність до закручування країв. Збільшення щільності в'язання полотен призводить до підвищення закручування полотен у зв'язку з тим, що збільшуються згин нитки в петлі та її прагнення розпрямитись. Більшу здатність до закручування країв мають одинарні полотна, виготовлені на однофонтурних машинах. У подвійних переплетеннях здатність до закручування зменшується через те, що напруга в петлях, утворених на одній голечниці, врівноважується такими самими напругами в петлях, утворених на другій голечниці.

Перекіс петельних рядів і петельних стовпчиків - це зміщення кута нахилу петельного ряду або петельного стовпчика від ліній, прокладених перпендикулярно до поперечного згину ниток і вертикального розміщення стовпчиків. Воно виникає переважно в кулірних одинарних полотнах, а також у процесі виготовлення кулірних полотен на багатосистемних машинах, у разі використання для в'язання однониткової пряжі з високою скрученістю або скручених ниток незбалансованої (неврівноваженої) скрученості. Перекіс петельних рядів і петельних стовпчиків погіршує зовнішній вигляд виробів, є причиною їхньої деформації в процесі експлуатації. З метою зменшення перекосу петельних рядів і петельних стовпчиків для в'язання використовують пряжу та нитки невисокої скрученості, а в разі високої скрученості їх сукають, з'єднуючи нитки та пряжу з різними напрямками скрученості (лівої та правої).

Структуру асортименту трикотажних полотен можна групувати за різними ознаками: призначенням, волокнистим складом, способами виробництва, типами в'язальних машин, способами основної та кінцевої обробки та ін.

За призначенням асортимент трикотажних полотен поділяється на полотна побутового та спеціального призначення. Полотна побутового призначення включають полотна для виготовлення верхніх, білизняних, панчішно-шкарпеткових, рукавичкових, хустково-шарфових виробів і головних уборів, виробів спортивного призначення, а також підкладкові, про-кладкові й утеплюючі полотна, які використовуються для пошиття одягу та взуття. Характеристика асортименту найважливіших груп наведена нижче.

За волокнистим складом трикотажні полотна бувають: однорідні (виготовлені з пряжі та ниток одного волокнистого складу) та неоднорідні (виготовлені з двох або більше видів текстильних волокон). Полотна можуть бути дво-, три- і багатокомпонентними. 

При цьому, залежно від виду використаних пряжі й ниток, а також особливостей в'язання, неоднорідні полотна можуть бути змішані та комбіновані.

За способами виробництва трикотажні полотна бувають