Організація обладнання і технологія продажу продовольчих товарів

За способом основної обробки полотна бувають сирові, вибілені, гладкофарбовані, строкатов'язані, меланжеві, вибивні, а за способом кінцевої обробки - з протизминальною, протиусадковою, протизабруднювальною та водовідштовхувальною обробками, а також з тисненою, ворсовою поверхнею та ін.

За здатністю до розтягування - малорозтяжні (основов'язані полотна, окремі види комбінованих кулірних) і високорозтяжні (гладь, ластик, інтерлок, ажурні та ін.).

За здатністю до розпускання полотна поділяються на розпускальні (полотна кулірних головних переплетень), малорозпускальні (більшість полотен кулірних візерункових і комбінованих переплетень) і нерозпускальні (основов'язані полотна).

За типом трикотажних і в'язальних машин, на яких виготовлені ці полотна, - ластикові, інтерлочні, фангові, котонні, оборотні, рашельвертілочні та ін.

З типом машин тісно пов'язаний вид переплетення трикотажного полотна, яке формує його будову, зовнішній вигляд, споживні властивості.

Враховуючи, що вплив волокнистого складу, особливостей будови та способів обробки текстильних полотен на формування їх асортименту й властивостей детально вивчено на прикладі тканин та описано у підручниках і навчальних посібниках інших авторів, у даному підручнику ми обмежились тільки розглядом специфіки формування асортименту та властивостей трикотажних полотен і виробів у процесі їх в'язання. При цьому основна увага приділяється вивченню залежності їх механічних, фізичних й естетичних властивостей, довговічності й надійності в експлуатації від особливостей будови і в першу чергу від виду переплетення.

Переплетенням у трикотажі називають вид, спосіб і порядок взаємного розташування ниток, що зігнуті у петлі та утворюють петельну структуру, а також ниток, не зігнутих у петлі, що утримуються петельною структурою, які обумовлюють будову та зовнішній вигляд трикотажного полотна.

Як відзначалось раніше, за кількістю ниток, які беруть участь в утворенні горизонтального петельного ряду, трикотажні полотна поділяються на два класи - поперечнов'язані й основов'язані. У свою чергу кожен з них поділяється на чотири групи: полотна головних, похідних, візерункових і комбінованих переплетень.

Полотна головних переплетень мають найпростішу будову, складаються з однакових за розміром і формою петель, які не включають інших елементів петельної структури. 

До них належать: поперечнов'язані - гладь, ластикова гладь, двовиворітне полотно; основов'язані - ланцюжок, трико, атлас, подвійний (ластиковий) ланцюжок, подвійне трико і подвійний атлас.

Полотна похідних переплетень отримують шляхом поєднання кількох однакових головних так, що між петельними стовпчиками одного переплетення поміщаються петельні стовпчики другого. З кулірних - це похідна гладь і дволастик (інтерлочна гладь). Похідні основов'язані переплетення отримують шляхом зміни довжини протяжок - сукно, шарме (похідні трико), суконний і шармезний атлас (похідні атласу), ластикове трико та ластиковий атлас, інтерлочне трико та інтерлочний атлас та ін.

Візерункові полотна виготовляють на основі головних і похідних переплетень шляхом пров'язування додаткових ниток для досягнення: кольорового ефекту (жакардові полотна); зміни властивостей трикотажних полотен - зменшення розпускання, розтяжності, покращання теплозахисних властивостей (платувальні, ворсові, плюшеві, малорозтяжні, утокові, комбіновані та ін.), а також зміни розміру та форми петлі й довжини протяжок - фанг, напівфанг, ажурні, філейні.

Полотна комбінованих переплетень утворюються в результаті різного поєднання головних, похідних і візерункових переплетень. Залежно від способів поєднання елементів переплетень окремих класів (головних, похідних, візерункових) ці полотна можуть бути простими, похідно-комбінованими, візерунковими та складними. Кількість можливих комбінацій в кожній з названих груп дуже велика. При цьому в процесі отримання комбінованих полотен, як і візерункових, ставиться мета розширення внутрішньовидової структури асортименту і поліпшення властивостей полотен при більш ефективному використанні сировинних ресурсів і технологічних можливостей.

За кількістю петельних шарів, з яких складаються полотна, трикотаж може бути одно-, дво- і багатошаровим. Двошаровий трикотаж переважно застосовується у верхніх і рукавичкових виробах, а одношаровий - у білизняних і панчішно-шкарпеткових виробах.

Розглянемо видовий асортимент і властивості найпоширеніших полотен, які виготовляються вітчизняною промисловістю.

Білизняні вироби, які безпосередньо дотикаються до тіла людини, перш за все повинні забезпечувати нормальне функціонування організму - вільно поглинати рідку та пароподібну вологу з поверхні тіла і поволі відводити її в зовнішні шари одягу. До того ж ці вироби мають захищати організм людини від охолодження та забруднення, очищати шкіру від поту і підшкірного жиру. Тому білизняні вироби повинні мати не тільки високу гігроскопічність і водопоглинання, капілярність та вологовіддачу, задану повітро- і паро-проникність, а й необхідну теплозахисну здатність. За підрахунками спеціалістів, білизняні трикотажні полотна повинні мати гігроскопічність не менше 7%, паропроникність не менше 52 - 56 мг/м2с, а повітропроникність не менше 100 дм3/м2с. Крім високої гігієнічності, білизняні трикотажні вироби мають бути стійкими до багаторазового прання, витирання та багаторазових деформацій згинання та розтягування. 

Вони повинні бути формо- та розміростійкими і гарантувати сталість заданої форми та розмірів виробів у процесі їх експлуатації. Ці вироби мають бути також м'якими, легкими, щільно облягати тіло людини, вони не повинні містити в собі токсичних і алергічних речовин, які могли б негативно впливати на організм або викликати пошкодження шкіри.

Комплекс високих гігієнічних та естетичних властивостей, висока зносостійкість, зручність в експлуатації, економічність виробництва вже впродовж багатьох років забезпечили трикотажній білизні широку популярність та домінуюче положення на ринку одягу. Основним призначенням білизни є створення необхідного теплового комфорту, захист шкіри людини від механічних та інших пошкоджень під дією зовнішнього середовища (світла, тепла,