Організаційно – педагогічні умови діяльності школи – Лабораторії наукової установи

У 1944 р. було прийнято перше Положення про експериментальні заклади Академії педагогічних наук РРФСР, в якому поставлені завдання: брати участь у розробці наукових питань педагогіки, методики, дитячої психології; перевірці чинних програм, підручників, нових проектів, зразків навчального обладнання, наочності, управління та підготовка педагогічних кадрів тощо. 

У 1951 р. у мережу експериментальних закладів Акдемії педагогічних наук РРСФР входило 30 закладів освіти, які мали своїм завданням об`єднання психолого-педагогічної теорії і практики, всебічне вивчення досвіду навчально-виховних закладів, зв`язок навчання з життям. 

У 1966 р. на бюджеті Академії педагогічних наук СРСР знаходилось 10 експериментальних шкіл і три школи-лабораторії, у яких разом з учителями проводилась систематична дослідна робота. 

Разом з тим аналіз стану наукової розробки обраних для дисертаційного дослідження кола питань свідчить, що незважаючи на наявність ряду праць та статей узагальнюючого характеру, ця проблема ще не стала предметом цілісного наукового дослідження. 

Враховуючи актуальність зазначеної проблеми, нами було визначено тему наукового дослідження “Організаційно-педагогічні умови діяльності школи-лабораторії наукової установи”. 

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження велося в руслі опрацювання науково-дослідної теми “Науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу в школі-лабораторії” лабораторією впровадження педагогічних інновацій Інституту педагогіки АПН України у 1994-1997 р. р. 

Мета дослідження. Науково обгрунтувати організаційно-педагогічні умови організації експериментальної діяльності школи-лабораторії. 

Поставлена мета дослідження зумовила необхідність розв`язання таких завдань: 

1). Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі, вітчизняній та зарубіжній практиці. 

2). Розробити та апробувати методичні рекомендації щодо організації діяльності школи-лабораторії, планування і проведення досліджень. 

3). Визначити та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови діяльності школи-лабораторії. 

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у створенні концепції школи-лабораторії науково-педагогічної установи, в опрацюванні й апробації структурної моделі її діяльності, в теоретично та експериментально обгрунтованих формах участі педагогів школи в наукових дослідженнях. 

Практичне значення дослідження полягає в опрацюванні та практичній апробації нормативних основ діяльності школи-лабораторії, в опрацюванні рекомендацій щодо організації науково-дослідної роботи в школі й управління нею, щодо вибору тематики досліджень, планування їх проведення, підведення підсумків і підготовки пропозицій щодо впровадження одержаних результатів у широку шкільну практику. 

Особистий внесок здобувача. Визначено структуру школи-лабораторії та компоненти, які характеризують її діяльність; практично досліджено організаційно-педагогічні умови діяльності; розроблено концепцію та положення про школу-лабораторію наукової установи. 

Апробація дисертаційного дослідження проводилась на базі школи-інтернату № 23 м. Києва. Результати дослідження доповідались на Всеукраїнських науково-практичних конференціях (м. Київ, 1996 р. ; м. Херсон, 1997 р. ; м. Черкаси, 1998 р. ; м. Суми, 1998 р. ; м. Севастополь, 1998 р.) ; на науково-практичних семінарах (м. Кривий Ріг, 1998 р. ; м. Київ, 1996, 1997, 1998 р. р.), відображено у науково-методичних посібниках та статтях, матеріалах конференцій. 

Публікації. Результати дослідження відображено у 13 публікаціях автора (з них одна у співавторстві) : методичні рекомендації, три статті у наукових журналах, дві статті у газетах, сім статей у збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій. 

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків обсягом 166 сторінок, списку використаної літератури із 207 джерел, 8 додатків; вміщує 16 таблиць, 9 схем, 2 діаграми, 3 графіки. 

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено об`єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано наукову новизну та практичну значущість. 

У першому розділі – “Діяльність школи-лабораторії наукової установи в теорії і практиці” – висвітлюється історія експериментально-дослідної діяльності середніх закладів освіти, яка відіграє помітну роль у сучасних умовах розбудови національної системи освіти. 

Аналіз історико-педагогічної літератури за останні роки показав, що школи-лабораторії історично започатковані з ХІ століття як за межами нашої країни, так і у вітчизняній практиці. Основний вид їх діяльності полягав в експериментальній науково-дослідній діяльності. Результати аналізу дають підстави для висновку про: а) позитивне ставлення до експериментально-дослідної діяльності закладів освіти педагогічної спрямованості та державних органів управління освітою; б) систематичність у вдосконаленні науково-методичного забезпечення навчальних закладів освіти; в) постійне реформування системи освіти на всіх історичних етапах розвитку суспільства; г) систематичне висвітлення цієї проблеми у психолого-педагогічній літературі. 

Створення експериментальних шкіл пов`язане з іменами видатних учених-філософів: Арістотель, Й. Песталоцці, Г. Сковорода, Е. Мейман, А. Біне, О. Декролі, Є. Клапаред, П. Петерсен, К.Д. Ушинський, П.А. Нєчаєв, С. Т. Шацький; сучасних учених – М.М. Скаткін, Ю.К. Бабанський, В.В. Краєвський, І.Я. Лернер, В.М. Монахов, В.В. Давидов, М.І. Махмутов, Д.А. Епштейн, О.І. Маркушевич, Е/І. Моносзон, І.Т. Огородніков, М.М. Поташник, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський; педагогів-практиків – О.А. Захаренко, П.М. Гузик, В.М. Алфімов, А.І. Сологуб та ін. 

Історично експериментальні дослідження велися в експериментальних закладах освіти, елітних школах, ”школах грамоти”, ліцеях, гімназіях, дослідних станціях, дослідно-виховних закладах тощо. У сучасних умовах для проведення експериментально-дослідної роботи створюються експериментальні педагогічні майданчики. Однак, вони недостатньо забезпечують належні умови для проведення наукових експериментів і тому виникла потреба у створенні та науковому обгрунтуванні діяльності шкіл-лабораторій наукових установ, які б поєднували дослідну роботу з практикою навчання і виховання. 

Нами обгрунтовується ідея, що школа-лабораторія наукової установи чи кількох установ і організацій – це заклад освіти, який системно експериментує