Основні напрями розвитку «Херсонського Морського торгівельного порту»

До основних складових процесу планування належать: пошук і дослідження об'єкта капітальних вкладень; розробка кількісних показників і якісних характеристик різних варіантів інвестування; порівняння варіантів і вибір найкращого; розробка проекту плану капіталовкладень з урахуванням специфіки обраного об'єкта й реальних можливостей фінансування капітальнихвкладень; розгляд пропозицій і прийняття рішення про капіталовкладення, складання плану його реалізації; організаційно-економічний контроль процесу інвестування на всіх його стадіях. Інвестиційний процес має найвищу ефективність за умови досягнення стану гармонії як при прийнятті рішення, так і при його втіленні 

Планування - це вміння передбачити мету підприємства, оцінка результатів його діяльності та визначення необхідної кількості всіх видів ресурсів для досягнення поставленого завдання. 

Планування - одна із основних функцій менеджменту організацій. На підставі системи планів, складених на підприємстві в подальшому, здійснюється процес організації основних видів робіт, мотивація персоналу, що їх виконує, контроль результатів та їх оцінка з точки зору планових показників.

 

 

Морська стратегія України має на меті повноцінне функціонування системи управління, підготовки кадрів, морегосподарчого комплексу, усіх видів флотів: торгового, пасажирського, риболовного, наукового, технічного, військового, допоміжного. Вона передбачає відбудову закордонної мережі власних морських агентств, створення систем міжнародного маркетингу та правового захисту морських інтересів держави та її громадян. Невід’ємною частиною морської стратегії є соціальна політика держави стосовно кадрів, що забезпечують ці інтереси. Перехідний період розвитку держави вимагає чіткого визначення пріоритетів. На даному етапі утвердження української морської стратегії слід з’ясувати, що має бути підтримане, що й у якому обсязі відновлене, що має розвиватися, а що скорочуватися. 

Зміни у стратегії залежать від міжнародних відносин, світової економічної кон’юнктури, зміни внутрішніх пріоритетів, але головне при цьому наявність самої стратегії. Складна система сучасних геополітичних, економічних і соціальних відносин диктує необхідність стратегічних розробок, довгострокового планування, ефективного управління і державної підтримки і захисту.

Найбільш різнобічним і збалансованим програмним документом, що претендує на концептуальну основу морської стратегії країни, є Морська доктрина України, запропонована Українською морською партією. На базі цієї доктрини партія планує створити низку відповідних законопроектів. Доктрина визначає цілі і принципи морської політики України, короткострокові й довгострокові завдання у морських перевезеннях, освоєнні мінеральних і енергетичних ресурсів, наукових дослідженнях, здійсненні воєнно-морської діяльності тощо з урахуванням завдань економічного, кадрового й інформаційного забезпечення, безпеки морської діяльності, захисту і збереження морського середовища. Морська доктрина має стати документом, що визначає державну політику України в галузі морської діяльності, яка має на меті вивчення, освоєння і використання Світового океану в інтересах безпеки, економічного і соціального розвитку держави.

Розробка морської стратегії — актуальне завдання загальнодержавного значення. Воно не може бути прерогативою лише міністерства транспорту чи іншого відомства. Вважаємо, що вирішення цього завдання має здійснюватися одразу в кількох аспектах, з урахуванням багатьох чинників. 

Людський чинник має бути врахований щонайперше. З огляду на зростаючий попит на кваліфіковані кадри українських моряків, особливо командного складу, з боку закордонних судновласників, цілком очевидна необхідність зміцнення і розвитку наявної навчальної бази для підготовки цих кадрів. Це найбільш високооплачувана категорія громадян України, що працює за кордоном. Їхня діяльність сприяє соціальній і матеріальній стабільності десятків тисяч сімей моряків, працівників морських установ, профспілок, крюїнгових компаній тощо. Країна одержує реальні інвестиції в іноземній валюті. Об’єктивно Україна зацікавлена в максимальному розширенні своєї участі у світовому морському ринку праці, як з економічних, так і з гуманітарних міркувань. 

Українська морська стратегія в основних рисах нічим не відрізнятиметься від стратегії будь-якої іншої європейської морської держави. Важливо правильно врахувати своєрідність політичних завдань та економічних можливостей перехідного періоду, щоб правильно підійти до реалізації морської стратегії, передусім визначити стартові умови. Створення цих умов потребує вирішення нагальних завдань, наведення порядку в морському господарстві, приведенні його до міжнародних стандартів і вимог. 

Для реалізації стратегічних планів розвитку як морської держави Україна зобов’язана виконати цілу низку вимог. Ось деякі з них.

Забезпечення безпеки мореплавання. Насамперед Україна має виконати обов’язки, закріплені у міжнародних угодах, конвенціях і положеннях міжнародних організацій, членом яких вона є. Одним з таких обов’язків є гарантування безпеки мореплавання. Однак у Рішенні Колегії Міністерства транспорту України від 7 липня 2003 р. № 22 «Про стан та напрямки стабілізації морського та річкового транспорту України» зафіксовано, що «у галузі не відпрацьована належним чином система управління безпекою судноплавства, відсутні єдині вимоги щодо забезпечення державного контролю і нагляду за їх дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності». Відповідно до вимог Міжнародної морської організації, членом якої є Україна, усі судна повинні мати ідентифікаційний номер, кожне судно — «чорний ящик», подібний до авіаційного. На всіх суднах мають бути встановлені спеціальні уніфіковані системи судової тривоги. Але найголовніше полягає в тім, щоб усі судна, порти, суднобудівні й судноремонтні заводи країн-членів отримали міжнародні сертифікати безпеки, які надаються тільки за умови виконання суворо визначених вимог. В Україні необхідно налагодити підготовку офіцерів антитерористичної служби для служби в Державному департаменті морського і річкового транспорту, в апараті управління всіх морських