Основні напрями розвитку «Херсонського Морського торгівельного порту»

Для подальшого прогресу у суднобудуванні потрібно на державному рівні вирішити питання збереження спеціального режиму оподаткування, передбаченого законом «Про заходи державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні», у новому Податковому кодексі України. Необхідне забезпечення реалізації Національної програми будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002–2010 рр., а також Концепції розвитку суднобудівної промисловості України на період до 2009 р., головна мета якої — визначення шляхів створення суднобудівного комплексу на ринковій основі, здатного до саморозвитку і задоволення потреб України у сучасних морських і річкових судах. 

В умовах широкої глобалізації міжнародної торгівлі, побудованої на принципах відкритого ринку, здійснюється глибока інтеграція господарських зв'язків, заснованих на новій концепції конкурентних відносин у портовій системі. 

Особлива увага приділена не менш значному аспекту економічної стабільності морських портів - стійкості фінансовій. З огляду на те, що інвестиційні потоки можуть бути як внутрішньо фірмові, державні, приватні (у рамках національних структур), так і іноземні, принципи фінансування повинні поєднувати різнорівневі схеми, вигідні всім учасникам інвестиційних процесів. Дані принципи можуть бути реалізовані через залучення приватного капіталу за допомогою інструментарію, що сполучає розумно. До такого інструментарію можна віднести методи, які можливо реалізувати через залучення приватного капіталу. 

Алгоритмічна модель механізму управління економічною стійкістю функціонування морського порту.

У сучасних умовах становлення ринкових відносин у всіх галузях економіки й украй хиткого положення підприємств найбільш вірною стратегією досягнення економічної стабільності є вибір таких параметрів діяльності морського порту, які забезпечать максимум грошового виторгу за виконані роботи за рахунок росту обсягів послуг, їхньої розмаїтості при збереженні або навіть деякому зниженні тарифів на всі види послуг.

 

 

Керівництво виробничо-господарської й адміністративної діяльності порту здійснює управління портом на чолі з начальником порту.

Начальник порту призначається Колегією Міністерства морського флоту. У своїй практичній роботі він керується діючими законоположеннями, Положенням про морські торгівельні порти, а також наказами й розпорядженнями начальника того пароплавства, якому адміністративно підлеглий порт.

Начальник порту підбирає й оформляє керівників господарських підрозділів і відділів управління порту, затверджує виробничі плани й завдання по районах, видає накази, що направляють господарську діяльність порту, розпоряджається майном портового господарства, координує й контролює роботу всіх господарських підрозділів і відділів порту, розробляє й затверджує заходи щодо підвищення виробничої ефективності й рентабельності роботи порту.

Начальник морського порту видає обов’язкові постанови, що регулюють питання безпеки руху, охорони вантажів, майна порту i громадського порядку, проведення санітарних i протипожежних заходів у порту, охорони навколишнього природного середовища, порядку заходу суден у морські порти i виходу з них, видає звід звичаїв порту, а також розпорядження про затримку суден i вантажів у випадках, передбачених статтею 80 Кодексу, забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден.

У безпосередньому розпорядженні начальника порту перебувають: головний інженер і заступники начальника порту по експлуатації, по кадрам, по загальним і побутовим питанням, головний економіст і помічник по техніці безпеки.

Робочий апарат управління порту становить функціональні відділи; кількість їх і штатна чисельність працівників залежать від категорії порту, що у свою чергу визначається розмірами вантажообігу. Основними відділами управління порту є: плановой, технічний, праці й заробітної плати, механізації, комерційний, капітального будівництва, кадрів, адміністративно-господарський.

Адміністративна структура апарату управління ДП «ХМТП»:

Плановий відділ - вивчає перспективи розвитку вантажообігу порту й на цій основі становить заявки на річний і квартальні плани виробничої діяльності порту затверджені пароплавством показники; організує економічний аналіз господарської діяльності порту і його окремих підрозділів; розробляє разом з іншими відділами систему й документацію інформації й обліку виробничо-господарської діяльності; контролює правильність складання первинної документації статистичного обліку; становить статистичні звіти порту у встановлений термін; розробляє різні пропозиції щодо поліпшення економічних результатів роботи порту.

Технічний відділ - відповідно до діючих правил технічної експлуатації здійснює нагляд за правильною експлуатацією всіх споруджень і засобів портового господарства; вживає заходів до збереження їх у справному технічному стані; становить плани ремонту портових споруджень і необхідну документацію; організує проведення заходів щодо виконання плану ремонтних робіт і повного освоєння фінансових засобів на ремонт і забезпечує контроль за якістю ремонту; у технічному відділі розробляється й зберігається вся документація, що характеризує технічний стан порту.

Відділ праці й заробітної плати - відповідно до затвердженого плану по праці розробляє виробничу й організаційну структуру порту й апарата управління порту; аналізує стан організації праці портових робітників і розробляє заходи щодо підвищення її ефективності на основі впровадження принципів наукової організації праці; визначає розміри преміальних винагород працівникам порту за підсумками виробничої діяльності; розробляє проекти положень про преміювання працівників порту з фонду підприємства.

Відділ механізації - контролює дотримання правил технічної експлуатації всіх перевантажувальних машин; становить графіки профілактичного огляду й ремонту машин; розробляє заходи щодо поліпшення й впровадження комплексної механізації; становить заявки на поставки до порту нових перевантажувальних машин; бере участь в