Південно-Східна Азія у світовій економіці

цінних паперів.

За даними на листопад 2008 р, Китай є найбільшим в світі утримувачем американських казначейських цінних паперів на суму 681, 9 дол.

Серед інших великих проблем, пов'язаних з впливом світової кризи на Китай, відзначалася гостра ситуація, яка склалася на ринку нерухомості. У 2008 р 40 провідних ТНК, пов'язаних з будівництвом житла, через кризу зазнали збитків на суму 70 млрд дол. США. Обсяги введеного в експлуатацію житлового фонду скоротилися за рік більш ніж на 20%. Найбільш складна ситуація складається в Пекіні, де обсяг продажів житла в 2008 р «обвалився» на 54%. В інших мегаполісах країни також спостерігається різке падіння попиту на нерухомість. Головною причиною житлової кризи стала невідповідність ціни і попиту: ціни на житло в Китаї перевищують рівень купівельної спроможності населення.

Світова криза завдала відчутного удару експортному сектору економіки КНР, оскільки більше 60% китайського експорту припадає на США, ЄС і Японію, тобто країни, найбільш сильно постраждали від світової фінансової кризи. Дані Китайського митного управління свідчать, що в листопаді 2008 р вперше з 2001 р було зафіксовано скорочення обсягів експорту на 2, 2% по відношенню до показника 2007 г. Тому Китай планував переорієнтувати частину експорту на нові ринки в країнах, що розвиваються, які в меншій мірі були схильні до впливу світової кризи.

Торгівля Китаю з країнами, що розвиваються показує впевнене зростання. Так, наприклад, за 11 місяців 2008 р товарообіг між КНР та Індією збільшився на 41, 6% і досяг 48, 8 млрд дол. Для порівняння: американо-китайська торгівля зросла за цей період на 11, 6%. Висновок про стійке положення економіки Китаю,

незважаючи на зазначені вище «больові точки», підтримує більшість світових політиків. Їхні аргументи зводяться до того, що, по-перше, фінансові компанії Китаю не брали участь у спекуляціях на світовому фінансовому ринку, отже, краще захищені від впливу ззовні.

По-друге, в 2008 р зростання ВВП склало 9%, що в кілька разів вище, ніж аналогічний показник в інших країнах Сходу і Заходу.

По-третє, у Китаю найбільші у світі золотовалютні резерви, які на березень 2009 р досягли 19537 трлн дол. США.

По-четверте, на частку Китаю, за офіційними китайськими даними, в 2008 р припадало близько 20% світового ВВП. За цим основні макропоказники КНР утримує третє місце в світі, поступаючись Японії та США.

По-п'яте, Китай продовжує залишатися найбільшим фінансовим спонсором США, оскільки 60% валютних резервів припадає на американські активи, у тому числі держоблігації. Фактично Народний банк Китаю, розташовуючи такими величезними активами, може «скупити» кризову американську банківську систему. Аналітики з Уолл-стріт говорять, що теоретично це можливо, але Білий дім не допустить, щоб Пекін отримав контроль над американськими банками, так як частка Китаю в їх активах не може і не повинна дійти до критичної позначки в 50, 1%. Тому сьогодні і в майбутньому мова може йти лише про продаж американських активів в обсязі не вище цього показника.

Глобальна криза завдала відчутного удару по економіці Тайваню, основу якої складає високотехнологічний експорт, в результаті чого Тайвань вступив в етап спаду і рецесії: у IV кварталі 2008 р ВВП скоротився на 8, 36% (у III кварталі – на 1, 05 цента).

На тлі зростаючого безробіття на Тайвані відчутно падає внутрішній попит, посилюється дефляція, падає курс національної валюти. У лютому 2009 р курс тайванського долара впав по відношенню до американського долара до

найнижчого рівня з 2003 р, тобто до 34, 65: 1 дол. США. Тайвань, як і САРС Сянган, має для КНР особливо важливе значення як один з головних інвестиційних партнерів материкового Китаю, так і з далеким прицілом на

можливе його приєднання за статусом особливого адміністративного району, модель якого успішно спрацювала відносно Гонконгу (Сянган) і Макао (Аóмень). Пекін відкрив кредитну лінію в 130 млрд юанів (близько 19 млрд дол.) Для тайваньських компаній, що ведуть бізнес в материковому Китаї.

1.2 Зміни у світовій економіці

Давайте розглянемо таблицю, наведену нижче. У ній зазначені частки ВВП основних країн і груп у світовій економіці.

Табл. 1. 2. 1 Частка основних країн і груп у світовому ВВП, % 

1990 р. 2000 р. 2010 р. Прогноз на 2018 р. 

Світовий ВВП100100100100

Розвинені країни8079. 965. 758. 5

США26. 731. 423. 422. 2

Індія1. 51. 52. 62. 7

ЄС31. 526. 125. 622. 1

Новi індустріальні країни Азії4. 86. 814. 920. 4

5 головних країн АСЕАН 1. 31. 52. 53

Само собою, цю таблицю можна інтерпретувати по-різному. Наприклад, частка країн Азії у світовому ВВП становила 4, 8% в 1990 році, збільшилася до 6, 8% до 2000 р і до 14, 9% до 2010 р, а до 2018 року, за прогнозами МВФ, досягне рівня 20, 4%. Виходячи з цього, можна говорити про збiльшення ролі країн Азії у світовій економіці.

1.3 Перебудова світу у зв'язку із зростанням ролі нових індустріальних країн

Перше з цих напрямків полягає в тому, що частка семи найбільш розвинених країн світу (США, Японія, Англія, Німеччина, Франція, Італія,