Південно-Східна Азія у світовій економіці

Тваринництво є новою для Японії галуззю, яке розвивається на імпортних кормах (особливо кукурудзі). Головними є свинарство та птахівництво. Новим напрямом є молочне скотарство. Старими традиційно важливими галузями залишаються шовківництво, рибальство та видобуток перлин. В Японії розвинені всі види транспорту, крім річкового та трубопровідного. У внутрішніх перевезеннях вантажів домінують автомобільний та морський транспорт, а пасажирів – залізничний. Зовнішні зв'язки здійснюються за рахунок морських перевезень. Основу морського транспорту складають понад 1000 портів, з яких 8 універсальних портів-велетнів (найбільший – Кобе). У територіальній структурі економіки спостерігаються нерівномірності у розміщенні господарських об'єктів. 80% промислової та половину с/г продукції виробляється у Тихоокеанському промисловому поясі, який займає лише 1/3 території, але концентрує 2/з населення країни. За його межами знаходиться Периферійна зона, в якій переважає лісозаготівля, добувна промисловість та туризм.

2.2 Китай (Китайська Народна Республіка)

Сучасний Китай є індустріально-аграрною країною, в якій одержали розвиток космічна та атомна промисловості, електроніка та нафтохімія. Але обладнання багатьох підприємств залишається застарілим, більшість робіт у сільському господарстві не механізовано, майже у половині сіл немає електрики. З одного боку, темпи приросту промислової та с/господарської продукції настільки високі, що за виробництвом основних товарів Китай входить до першої «десятки» країн світу. Але з іншого, через величезну кількість населення країна посідає останні місця за виробництвом продукції та часткою ВВП на душу населення. З початку 80-х рр. XX ст. китайська економіка вступила в період глибокого реформування. Це передбачає широке застосування елементів ринкової економіки паралельно з державним плануванням. Звужується сфера єдиних державних цін, дозволена робота невеликих приватних та колективних підприємств, широко залучається іноземний капітал. Особливе місце посідають вільні економічні зони (БЕЗ). Вони мають власні законодавства та кордони, тобто є своєрідними «державами у державі». Під час реформ були розв'язані першочергові проблеми: забезпечення народу продуктами харчування та одягом. Темпи економічного зростання складають близько 7%. Питома вага промисловості у ВВП зросла до 60%, а сільського господарства зменшилася до 20%. Паливно-енергетична промисловість одержала значний розвиток. Нафтопереробка представлена переважно невеликими підприємствами (Шанхай, Тяньцзінь, Далянь, Пекін). Електроенергетика зростає високими темпами. За загальною кількістю виробленої електроенергії Китай вийшов на III місце в світі, поступаючись лише США та Росії. У країні переважають теплові електростанції. На них виробляється близько 80% електроенергії. Гідроенергетика дає менше 20% електроенергії. Близько 2% енергії дають атомні електростанції, найбільші з яких працюють біля Шанхаю та Сянгану. З нових джерел енергії Китай використовує кілька невеликих припливних станцій та геотермальну на Тибеті. Розглядається можливість використання енергії Сонця та вітру. Чорна металургія базується на значних покладах власної сировини, тому концентрується переважно у Північно-Східному (Аньшань, Фушунь, Шеньян) та Східному районах (Баошань, Ухань). Кольорова металургія одержала розвиток на південному сході біля родовищ руд кольорових металів. Виплавляються вольфрам, мідь, свинець, цинк, алюміній тощо. Машинобудування випускає різноманітну продукцію, хоча має невисокий рівень технічного оснащення та низьку продуктивність праці. Виробництво машин поки що задовольняє власні потреби на 75%. Основним залишається важке машинобудування (Шеньян). Одержало розвиток залізничне машинобудування (Пекін, Далянь, Чанчунь, Шеньян), верстатобудування (Шанхай, Пекін), автомобілебудування (Чанчунь), суднобудування (Шанхай, Далянь), тракторобудування (Лоян). За роки реформування економіки особливого значення набуло точне машинобудування. Китай вже займає перші позиції в світі за випуском телевізорів, пральних та швейних машин, радіоприймачів, годинників, фотоапаратури, відеомагнітофонів, відеокасет. Точне машинобудування набуло особливого розвитку у Шанхаї та Пекіні. Хімічна промисловість Китаю вирізняється особливим розвитком основної хімії, зокрема синтезом мінеральних добрив (Далянь, Шанхай, Нанкін) та соди (Далянь, Тяньцзінь). На основі нафтопереробки значними районами хімії полімерів стали міста Північного Сходу та Шанхай. Легка промисловість країни залишається важливою частиною виробництва. 25% виробленої продукції цієї галузі експортується. Найбільшого розвитку набула текстильна промисловість. На власній сировині розвиваються бавовняна, шовкова та вовняна промисловості (Шанхай, Пекін, Тяньцзінь). Китай також відомий своїми порцеляною, килимами, циновками, керамікою, вишивкою та малюнками по шовку, різьбленням по дереву та каменю. Країна має потужне сільське господарство, в якому переважає рослинництво. Близько половини ріллі зрошується. Китай вийшов на перше місце в світі за виробництвом рису, пшениці, бавовнику, тютюну, ріпаку, овочевих та баштанних культур. Тваринництво поступається рослинництву за своїм значення через слабку кормову базу. На сході тваринництво має допоміжний характер. Тут концентрується 40% світового поголів'я свиней. У передмістях швидко розвивається птахівництво. Старими традиційними галузями китайського тваринництва залишаються шовківництво та бджільництво. Останнім часом із залученням іноземного капіталу одержало розвиток розведення на морських узбережжях креветок, молюсків та водоростей. На заході країни в горах розводять овець, кіз, яків, коней, верблюдів. Враховуючи велику площу Китаю, розвиток транспорту для нього має велике значення. У внутрішніх перевезеннях основна роль належить залізницям, які перевозять ¾ усіх вантажів та більше половини пасажирів. Річкове сполучення має важливе значення на річці Янцзи. Після реконструкції працює Великий канал. Швидко розвивається автотранспорт. Прокладені автотраси у важкодоступні райони. Зберігаються велосипедний та гужовий транспорт. У зовнішніх перевезення провідна роль належить морському транспорту. Велике значення має повітряний.

 3. СХІДНО-АЗІАТСЬКА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

У сучасному світі існує безліч змішаних економік, де держава функціонує в положенні партнера і конкурента приватних фірм, з одного боку, з іншого – несе відповідальність за нормальне функціонування ринку і підтримку правопорядку в економіці в цілому.