Проблеми молоді: демографічні, економічні та психолого-культурологічні

етапів, інструментарію. 

Суттєвим фактором у реалізації еволюційного реформаторства, забезпечення рівноваги, стійкого балансу різних політичних, етнічних, конфесійних, соціально-професійних та кваліфікаційних спільнот може стати ризиковий, нинішній аморфний та незавершений процес самоідентифікації та політичної структуризації молоді як потужного феномена суспільного життя в Україні. 

За таких обставин у суспільному житті може виникати ситуація наростання соціально-психологічного потенціалу, який має тенденцію переходу від цивілізаційного руху в стихійний, не прогнозований, неадекватний. 

На думку провідних соціологів України, здобута політична свобода, на жаль, поки що не несе належної цінності для молоді, особливо учнівської та студентської, яка часто-густо переймається навчанням, пізнанням, спілкуванням та пошуками місця майбутнього працевлаштування. За цих умов поведінка молодої особи визначається подекуди не лише раціональними, прагматичними, але й ірраціональними, підсвідомими факторами.

Найбільшою цінністю міжнародної інтеграції України юнаки та дівчата вважають можливість отримувати роботу й навчання в інших країнах. Молодь високо цінує західний спосіб життя й західну культуру та вважає, що знайомство зі зразками і стандартами західного штибу допомагають опановувати сучасний світ. Головним чином, молодь прагне євроінтеграції, але певна частина (переважно на сході України) мріє про зближення з Росією. 

Враховуючи те, що через участь у самоврядуванні молоді люди мають можливість виявляти свою активну життєву позицію, впливати на життя суспільства та його розвиток, дослідники спробували з’ясувати, наскільки привабливі такі речі для молодих українців. Головною перешкодою розвитку органів самоуправління молоді в Україні виявилася відсутність бажання у юнаків і дівчат узагалі цим займатися. На другому місці серед завад для розвитку - організаційні негаразди (брак коштів, приміщення, обладнання), а також низький рівень поінформованості молоді щодо таких органів.

Шлях до подальшого розвитку самоврядування, на думку молодих, полягає в створенні системи взаємодопомоги та підтримки цих органів на місцевому рівні і створенні єдиного координаційного органу системи самоврядування навчальних закладів. Прикро, але результати опитування свідчать про те, що молодь не відіграє суттєвої ролі й у роботі органів місцевого самоврядування, а ці органи також не завжди прагнуть співпраці з молодіжними організаціями. Адже сама молодь не дуже охоче звертається до цих органів за вирішенням своїх проблем. 

ВИСНОВКИ

За оцінками опитаної молоді, найактуальніші питання молодіжної політики все ще залишаються у нас поза увагою держави. Найнаболіліше - це працевлаштування та забезпечення житлом. Значна частина молоді не задоволена рівнем доступності освіти та її відвідповідністю вимогам сьогодення (45%), а також питаннями духовного та культурного розвитку (41%). Щодо політики розв’язання проблем фізичного здоров’я та інтелектуального збагачення, то незадоволеність виражається відповідно у 36% та 30%. 

Поінформованість молоді щодо діяльності молодіжних громадських організацій виявилася незначною - лише третина опитаних знає про їхнє існування. Найвідомішими виявилися «Пора» (39%), «Пласт» (10%), «Спілка молоді» (7%), «Нова генерація» (6%) та «Київська Русь» (4%). Головна проблема молодіжних громадських організацій - це відсутність фінансування їхньої діяльності, несерйозне ставлення до них інших громадських і державних структур, байдужість молоді до громадського життя. Серед опитаної молоді лише 27% є членами молодіжних організацій. Виявилося, що найчастіше включається в громадське життя та молодь, яка прагне самореалізуватися саме в цій сфері, або та, яка не задоволена діяльністю урядових органів і організацій.

Однією зі складових соціальної культури є правова культура. Хоч як дивно, але за результатами дослідження лише 6% респондентів вважають, що вся сучасна молодь обізнана зі своїми правами. Кожен десятий під час опитування відстоював думку, що сучасна молодь узагалі не має уявлення стосовно прав і свобод. За результатами опитування виявилося, що найчастіше порушують права молоді бізнес-структури, урядові організації, адміністрація навчальних закладів. У разі порушення своїх прав молодь намагається відстоювати їх за допомогою масових страйків та акцій протесту (45%), утворення організацій, комітетів, об’єднань (40%), за допомогою листів та звернень до правозахисних організацій (35%). Тобто зазвичай молодь бореться за свої права за допомогою легітимних і колективних дій. Але водночас чверть опитаних зазначили, що у разі порушення їхніх прав та свобод ніяким чином не відстоюватимуть їх. А чи порушує сама молодь існуючі закони? Інформація невтішна - 64% респондентів упевнені, що молодь часто порушує чинні закони, а 12% молоді постійно порушують законодавство. 

Чи може молодь успішно адаптуватися на сучасному ринку праці? Олеся Трофименко, експерт-соціолог Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України говорить, що молоді люди вважають найважливішими чинниками, що сприяють успішному працевлаштуванню за своїми вподобаннями, відповідну освіту та наявність досвіду роботи. До другорядних чинників у цьому питанні належать вміння використовувати ПК, наявність диплома престижного університету та знання іноземних мов, а також індивідуальні характеристики особистості. Головні проблеми, з якими стикається молодь під час пошуку роботи, на думку респондентів, є вимагання стажу роботи та потреба мати необхідні «зв’язки». Менш значущими є такі труднощі, як те, що роботодавці не бажають брати на роботу молодь або вимагають від неї дуже багато знань і умінь. Цікаво, що серед опитуваної молоді свій власний бізнес має 6% молодих людей. Головна перешкода для започаткування і ведення власної справи - це брак стартового капіталу (58%) та хабарництво чиновників (38%), а також висока ставка податку, гніт податкової (37%). 

Олена Локшина, експерт з моніторингу та аналітичних досліджень ПРООН, кандидат педагогічних наук зазначає: «Переважна більшість проблем молоді - це складові загальних потреб українського суспільства. І це має бути враховано при розбудові безпечного середовища для молоді в Україні. Вплив світових культурно-інтеграційних процесів спричинив певні зміни світогляду, ціннісних орієнтацій, соціального самопочуття, загалом способу життя молоді. Ці зміни проявляються майже в усіх сферах життя. Вони справляють як позитивний, так і негативний вплив, викликають суперечливі наслідки. Оскільки інтеграція України у світове співтовариство триватиме й на тлі поки що недостатнього економічного розвитку країни, залишається актуальною розробка механізмів захисту від негативних впливів. Ми повинні зберігати й розвивати свої усталені традиції, духовні здобутки наших доцільних соціальних програм і звичаїв, які відповідають перспективам демократичного розвитку українського суспільства».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України. - К.: Преса України, 1997.
2. Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. – К.: Укр.наук.-дослідний ін-т проблем молоді, 2006. 
3. Збірник міжнародних правових документів, законодавчих актів і нормативних документів України з питань соціально-правового захисту молоді. - К.: Столиця, 2005. 
4. Зязюн І. Проблеми молоді в Україні // Пед. газ.-2000. - №5. 
5. Кремень В. Веління часу: вирішити проблеми молоді // Соціологія. – 2003. - № 7.