Прикметники зi значенням узагальненої позитивної оцiнки як фрагмент мовної картини світу (на матеріалі російської, української та англійської мов)

На пiдставi цiєї схеми (видiлена жирним шрифтом частина схеми вказує на предмет дослiдження) здiйснюється наповнення вiдповiдного фрагмента МКС конкретним лексичним матерiалом – прикметниками, що виражають узагальнену позитивну оцінку в російській, українській та англійській мовах.

Наведенi далi фрагменти таблицi 1 – це результат каталогiзацiї семем з урахуванням елемента смислу 'мiра оцiнки' та стилiстичної маркованiстi. У таблиці представлені прикметники з указівкою місця семеми у відповідній лексемі (індекс унизу праворуч).

Корпус відібраних семем у російській, українській та англійській мовах представлений 164 немаркованими та 114 стилiстично маркованими семемами. У російській мові немаркованих – 45 семем, маркованих – 43 семеми. В українській мові немаркованих – 63 семеми, маркованих – 36 семем. В англійській мові немаркованих – 56 семем, маркованих – 35 семем. Ці дані свідчать, що для вираження узагальненої позитивної оцінки в досліджуваних мовах використовується більше немаркованих семем, проте кількість маркованих настільки значна, що може бути предметом окремого дослідження.

Більшість слів, якi супроводжуються стилістичними позначками, належить до розмовного стилю. Це пояснюється специфікою оцінних значень, насамперед, суб'єктивністю, що зумовлена природою людини: оцінка – відношення між суб'єктом і об'єктом яке часто базується не на спостереженні об'єктивних властивостей реального світу, а на певних світоглядних нормах, на суб'єктивній схильності людини схвалювати чи засуджувати те, що входить у коло її інтересів.

Аналіз прикладів уживання прикметників на матеріалі конкретних текстів показав, що при перекладі з англійської мови на російську чи українську, разом із використанням значної кількості стилістичних відповідникiв слів, спостерігаються й розбіжності, а саме, наближення до розмовності: “I received this magnificent present…” (нейтр.). (Сol, 12) ~ Я принял этот великолепный подарок (разг.). (Кол, 21), “Dogger, – said Mr. Dance, – you have a good horse. (нейтр.). (Stev, 39) ~ Доггере, – сказав мiстер Данс, – у вас добрячий кiнь. (розм.). (Стiв, 32).

Кількісне зіставлення семем ЗПП з погляду їхнього мiсця у словi показало, що для немаркованих семем характерне переважне вживання перших лексико-семантичних варіантів, тобто семем що займають чільне положення у словниковому тлумаченні відповідної лексеми: 'недурной1', 'сносный1', 'добротный1', 'путный1', 'отборный1', 'отменный1' та ін. – у російській мові; 'непоганий1', 'стерпний1', 'нормальний1', 'гiдний1', 'бездоганний1', 'взiрцевий1' та ін. – в українській мові; 'middling1', 'mediocre1', 'normal1', 'favourable1', 'fine1', 'superb1' та ін. – в англійській мові. Семеми, що виділяються у словникових тлумаченнях як друге значення багатозначного слова, кількісно поступаються перед першими ЛСВ.

Інше співвідношення спостерігається в стилiстично маркованих семемах. Підрахунок стилістично маркованих семем свiдчить про зростання кількостi вживання других ЛСВ: 'терпимый2', 'ладный2', 'позитивный2', 'великолепный2', 'исключительный2' – у російській мові; 'порядний2', 'толковий2', 'знатний2', 'першосортний2' – в українській мові; 'pretty2', 'famous2', 'splendid2'- в англійській мові. Це положення характерне для російської, української й англійської мов. Таким чином, мовні дані свідчать про подібні психологічні й логічні особливості мовного поводження для лінгвосоціуму одного культурного ареалу.

Стилістично немаркована лексика вживається переважно в офіційній обстановці, однією з вимог якої є ясність і чіткість вираження думки, відсутність невизначеності чи можливості подвійного тлумачення.

Стилістично маркована лексика часто є приналежністю розмовного стилю, неформальної обстановки і тому допускає наявність додаткових, особливо виразних, експресивно-емоційних відтінків і використання переносних значень.

Пiдгрупа прикметників, що виражають УПО, давно привертала увагу лінгвістів, тому вивчення слів, що входять у це об'єднання, привело до виділення семантичних домінант (СД) в окремих мовах. Попередньо як СД синонімічного ряду загальнооцінних позитивних прикметників були запропоновані лексеми хороший у російській мові, добрий в українській мові та good в англійській мові. Дані словників, аналіз iлюстративного матеріалу текстiв підтвердили правильність вибору СД для російської й англійської мов. Проте аналіз матеріалів словників різних типів показав, що в українській мові є три слова, якi відповідають російському хороший та англійському good і мають високу середню частоту вживання (Частотний словник сучасної української художньої прози, 1981) : добрий – 0, 534, хороший – 0, 168, гарний – 0, 156 (середня частота більшості розглянутих у словнику слів виражається сотими і тисячними долями).

Можливість виділення однієї домінанти певного ряду слів – це результат тривалого процесу формування словникового складу мови, що свідчить про певний етап його розвитку. Проте має місце i такий стан мови, коли одночасно кілька слів претендують на роль СД, це не є винятковим, а лише свідчить про те, що мова – це система, що постійно розвивається та змінюється. Матеріали “Dictionary of Selected Synonyms in the Principal Indo-European Languages” свідчать, що співіснування домінантних слів спостерігається в новогрецькій, литовській, чеській, словацькій мовах. Зіставлення ілюстративного матеріалу з перекладних текстів показує переважне вживання добрий як слова, що відповідає англійському good і російському хороший: “I found my mother in good health and spirits”. (Stev, 48). “…i там я побачив свою матiр у доброму здоров'п i непоганому настроп”. (Стiв, 40). “Настроение у нее было хорошее”. (Стив, 39). Таким