Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
виявили високий рівень самооцінки, зменшилася з 10% (попереднє діагностування) до 7%. А кількість юнаків та дівчат з середньою самооцінкою, збільшилася після проведення корекційно-розвиваючих вправ (тренінгу) з 51% до 80%.
Дані діагностики рівнів самооцінки у студентів 1-3-х курсів дали нам підставу зробили висновок, що наявність таких факторів, як: невміння керувати своїми вчинками і поведінкою, низький рівень самооцінки, усвідомлення себе, свого “Я”, відторгненість у соціальних контактах, мала адаптація до навколишнього середовища - призводить до значних негативних змін особистісної сфери молодої людини.
Для того щоб запобігти деструктивним змінам особистісної сфери юнаків та дівчат, необхідно запровадити (починаючи з дитячого садка і продовжуючи у школі) заходи з профілактики цих явищ та проводити просвітницьку роботу не тільки з учнями і вчителями, а із батьками та членами їх сімей. Якщо ці зміни виявлені в підлітковому віці, необхідно застосувати психолого-педагогічні вправи на корекцію негативних рис особистості.
Порівняльний аналіз результатів формувального експерименту в експериментальній та контрольній групах дозволяє зробити висновок, що впровадження комплексної корекційно-розвивальної програми дійсно забезпечує підвищення рівня самооцінки юнаків та юнок.
Практична цінність застосування комплексної корекційно-розвивальної програми визначається такими результатами:
1) сприятливий вплив на розвиток особистості, зокрема на самопізнання та самовдосконалення;
2) зняття і профілактика причин конфліктів у малих групах, акцентування на гуманному ставленні до людей і, як наслідок, підвищення рівня спілкування студентів між собою, з викладачами, батьками;
3) розкриття індивідуальних особливостей і здібностей студентів;
4) допомога керівникам академічних груп у глибшому розумінні особистості вихованців та суті їхніх взаємовідносин.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в таких загальних висновках:
1. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дозволяє охарактеризувати самооцінку як складне системне утворення, як центральний компонент самосвідомості, що інтегрує в собі когнітивний і емоційний елементи. Залежно від об’єкта оцінювання та ступеня узагальненості варто розрізняти загальну та парціальну самооцінку.
Доцільно розрізняти самооцінку за ступенем адекватності щодо реальних досягнень і потенційних можливостей індивіда, за рівнем (високим, середнім, низьким), за ступенем стійкості, самостійності, критичності.
2. Результати констатувального експерименту дозволяють стверджувати, що більшості студентів 1-3-х курсів, які були охоплені експериментом, в більшості притаманний середній рівень самооцінки. При цьому було констатовано, що значна частка студентів має низький рівень самооцінки. Продемонстровані розбіжності в рівнях самооцінки студентів 1-3-х курсів вказують на реально існуючу проблему виявлення психологічних умов подолання негативної самооцінки.
Виявлено ряд вимог до впливів, які сприяють подоланню негативної самооцінки: систематичність у розвитку вміння пізнавати інших людей, доцільність у виробленні навичок ефективної комунікації й організації власної діяльності, динамічність розвитку вміння адекватно формувати життєві плани і коригувати ціннісні орієнтації, комплексність у створенні умов для саморозвитку особистості, послідовність у формуванні адекватної Я-концепції.
Таким чином, постає необхідність запровадження комплексної корекційно-розвивальної програми, спрямованої на подолання негативних проявів самооцінки в юнацькому віці.
3. Порівняння показників рівнів самооцінки у студентів експериментальної та контрольної груп після проведення формувального експерименту свідчить про ефективність запропонованої комплексної корекційно-розвивальної програми. Вона спрямована на створення психологічних умов для саморозвитку і адекватного формування Я-концепції, розвиток вміння пізнавати інших людей, вироблення навичок ефективної комунікації, розвиток вміння адекватно формувати життєві плани і коригувати ціннісні орієнтації.
Було з’ясовано, що програма забезпечує: сприятливий вплив на розвиток особистості, зокрема на самопізнання та самовдосконалення; профілактику і зняття причин конфліктів у малих групах, акцентування на гуманному ставленні до людей; розкриття індивідуальних особливостей і здібностей студентів.
4. Отже, на основі отриманих результатів ми можемо зробити висновок, що підтвердилась поставлена нами гіпотеза, яка полягала в тому, що подоланню негативної самооцінки в юнацькому віці сприяють цілеспрямовані корекційні впливи, які зорієнтовані на: формування адекватної Я-концепції, вироблення навичок ефективної комунікації, розвиток вміння адекватно формувати життєві плани і коригувати ціннісні орієнтації. Цей висновок узгоджуються з нашими спостереженнями.
5. На основі теоретико-експериментального дослідження складено та обґрунтовано рекомендації для педагогічних працівників та студентів вищих навчальних закладів щодо впровадження результатів дисертаційної роботи з метою подолання негативної самооцінки на основі використання експериментальної комплексної програми дослідження рівнів самооцінки особистості та корекційно-розвивальної програми, спрямованої на подолання негативної самооцінки в юнацькому віці.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення вимагають питання пошуку і конкретизації критеріїв та методів подолання негативної самооцінки. Запропонована корекційно-розвивальна програма може доповнюватись та удосконалюватися через залучення сучасних теоретичних та практичних підходів до вирішення проблеми подолання негативної самооцінки в юнацькому віці.
Основні положення дисертаційного дослідження викладені в наступних публікаціях автора:
а) статті у фахових наукових журналах та збірниках:
1. Попелюшко Р.П. Внутрішній конфлікт як умова виникнення негативної самооцінки в юнацькому віці // Збірник наукових праць. - № 22. Частина ІІ. – Хмельницький: Національна Академія ПВУ, 2003. – С. 187-197.
2. Попелюшко Р.П. Особливості впливу самооцінки на формування особистості майбутнього працівника соціально-педагогічної сфери // Збірник наукових праць. - № 30. Частина ІІ. (Спеціальний випуск) – Хмельницький: Національна Академія ДПСУ, 2004. – С. 172-175.
3. Попелюшко Р.П. Умови виникнення негативної самооцінки в юнацькому віці: теоретичний аспект // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. –