justify;">Повітряні редуктори 669300/М-14 служать для пониження тиску повітря, що поступає з компресора чи балона до повітрярозподільника двигуна, до гідроциліндрів зупиночних гальм, в систему повітря-рідинної очистки приборів спостереження, до форсунок ТДА, в пневмоциліндри хвилевідбиваючого щитка, а також до редуктору тиску.
Пошук
Питання для підготовки до іспиту
Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
142
Мова:
Українська
ПРИЗНАЧКННЯ, БУДОВА І ПРИНЦИП РОБОТИ ПРИВОДІВ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМИ ПНЕВМООБЛАДНАННЯ.
Приводи управління пневмосистемами.
Всклад приводів входять: блокований пневмопривід; привід пневмовиключення головного фрикціону; привід пнев-мокерування зупиночними гальмами; привід керування системою повітряного пуску двигуна; привід керування системою повітряно-рідинної очистки приладів спостереження; привід керування викидом конденсату з масловоло-говідокремлювача;
Привід керування системою пневматичного виключення головного фрикціону. Привід складається: крана; зворотнього клапана; трубопроводів;
Кран складається з: корпуса; кулькового клапана; штока клапана; рукоятки; ущільнюючих прокладок; набив-ки; накидної гайки;
Для виключення головного фрикціону необхідно спочатку вижати педаль головного фрикціону і потім рукоятку кра-на повернути проти ходу год. стрілки. При цьому стиснене повітря іде з балона через перехідну коробку, повітряні редуктори, де тиск стисненого повітря знижується до 70кгс/см2, через перехідну коробку і ще один повітряний редук-тор, де проходить подальше зниження тиску до 14кгс/см2, кран, зворотній клапан і в клапанну коробку. В клапанній коробці повітря іде по каналам, відкритим золотником (вижата педаль), в бустер головного фрикціону.
Пневматичний привід зупиночних гальм. Пневматичний привід керування зупиночними гальмами складається електропневмоклапана; кінцевого вимикача; сигналізатора тиску; трубопроводів;
Електропневмоклапан Ж-48 розташований в відділенні керування на лівому борту машини біля сидіння водія. Він призначений для дистанційного керування подачею стисненого повітря до зупиночних гальм.
Електропневмоклаїтан ЗК-48 складається з: циліндричного корпуса; приєднаного до корпуса кожуха електромагніта;
впускного і випускного клапанів; поршня; електромагніта; сервоклапана; вхідного і вихідного штуцерів; двох пружин; важіля ручного керування електропневмоклапаном;
В вихідному положенні, коли педаль зупиночних гальм не нажата, стиснене повітря, що знаходиться в трубопрово-дах, заповнює порожнину, але не може пройти далі, бо сервоклапан піджатий пружиною і щільно закриває канал впускного клапана. При натисненні на педаль зупиночних гальм і спрацюванні сигналізатора тиску (коли тиск в сис-темі гідропривода силової передачі меньше 2, 6кгс/см2) струм від бортової мережі подається на обмотку електромаг-ніта і під дією магнітного поля переміщується сердечник і, потягнувши за собою через шток сервоклапан, відкриває один канал закриваючи при цьому інший. Стиснене повітря з однієї порожнини через канал проходить в порожнину під поршнем і переміщає поршень з впускним і випускним клапаном, стискуючи при цьому пружину. Впускний кла-пан повністю відкриває прохід повітря до штуцера, а випускний клапан перекриває зв'язок порожнини з атмосферою. Стиснене повітря з пневмосистеми через вхідний і вихідний штуцера поступає по трубопроводам в полі штоки бус-терів зупиночних гальм і затягує стрічки.
Сигналізатор тиску представляє собою гідроелектрореле, що забезпечує замикання ланцюга електромагніта електро-пневмоклапана при відсутності чи пониженні тиску масла в гідроприводі силової передачі нижче 2, 6 кгс/см2 По фор-мі сигналізатор тиску виконаний так як і датчик манометра. Він складається з циліндричного корпуса, одного рухо-мого і двох нерухомих контактів, пружини, мембранного пристрою, підвідного штуцера і електропроводів. Для ви-ключення пневмопривода необхідно натиснути на педаль зуниночних гальм. При цьому важіль нажимає на кнопку кінцевого вимикача, який замикає ланцюг електропневмоклапана, і, якщо в системі гідроприводу тиск меньше 2, 6 кгс/см2, електричний струм через кінцевий вимикач і постійно замкнуті контакти сигналізатора тиску пройде по об-мотці електромагніта електропневматичного клапана. Під дією магнітного поля електромагніта переміщується сер-дечник і спрацьовує електропневмоклапан. При цьому стиснене повітря іде з балона через перехідну коробку, повіт-ряний фільтр, повітряний редуктор, перехідну коробку, електропневмоклапан, з'єднувальну муфту і трубопроводи в порожнину штоків гідроциліндрів. Під дією стисненого повітря наконечники переміщуються, тягнучи за собою поршні гідроциліндрів, і затягують гальмівні стрічки.
Привід керування системою повітряного пуску двигуна складається з: електропневмоклапана ЗК-48; системи тру-бопроводів; кнопки ПУСК ВОЗД, включення електропневмоклапана;
Електропневмоклапан розташований в відділенні керування на борту машини зліва від сидіння водія.
Привід керування системою повітряно-рідинної очистки оглядових приборів. Пнемопривід складасться: електро-пневмоклапан; кран переключення, трубопроводи; кнопки на центральному щитку; кнопки розташованої на щит-ку очистки приборів;
Електропневмоклапан ЗК-48 кріпиться до лівого бортового листа корпуса над електропневмоклапаном системи по-вітряного пуску двигуна.
Кран пробкового типу, двохпозиційний, забезпечує переключення системи обмиву з приборів водія на прибор коман-дира. Він розташований в відділенні керування зліва від сидіння командира.
Привід керування системою викиду конденсату з, масловологовідокремлювача. Привід складається з: крана; форсун-ки; трубопроводів;
Кран викиду конденсату розташований на днищі машини зправа від сидіння водія. По своїй будові і принципу дії він аналогічний крану пневматичного виключення головного фрикціону. Для викиду конденсату необхідно повернути рукоять крана проти ходу год. стрілки. При цьому стиснене повітря, що знаходиться в масловологовідокремлювачі, виходить через штуцер захватуючи конденсат іде по трубці, через кран по трубопроводу, що з'єднує кран з форсункою і викидає конденсат назовні. Видалення конденсату потрібно проводити при працюючому двигуні.
156. Ядерна зброя.
Уражуючи чинники а захист від них. Ядерна зброя – зброя вражаюча яка зумовлена внутріш-ньою ядерною енергією, яка виділяється в реіультаті вибухових процесів, діління або синтезу ядерних хімічних еле-ментів.
Ядерні боєприпаси споряджені ядерними зарядами: 1) головні частини балістичних ракет; 2) бойові частини крилатих і зенітних ракет: 3) артилерійські заряди і міни; 4) інженерні міни.