Регіональна економіка

Сама структура експорту та імпорту будь-якої країни вказує насамперед на здатність галузей її народногосподарського комплексу до міжнародної конкуренції. Керуючись довгостроковою метою України зайняти своє місце в міжнародному поділі праці і враховуючи сьогоднішні реалії і можливості, доцільно в короткі строки визначити декілька пріоритетних напрямів промислового і сільськогосподарського виробництва, за якими можна було б здійснити прорив у світову економіку, на світовий ринок. Саме таким чином відбувався економічний злет країн Південно-Східної Азії («азіатські тигри»). Особливу увагу слід звернути на експортне виробництво, від якого великою мірою залежить ефективність економіки.

Україна традиційно протягом багатьох років займала провідне місце серед інших республік у складі СРСР у розвитку експортного виробництва. Для цього були вагомі об’єктивні умови, насамперед природні ресурси, виробничі потужності, науково-технічний потенціал, кваліфіковані трудові ресурси, географічне положення, транспортне забезпечення та ін. Про це свідчать такі дані: частка України в останні роки існування СРСР становила 20% загальносоюзних експортних поставок. За окремими видами експортних поставок питома вага України становила: по залізній руді – 98%, марганцевій руді – 100, чавуну і трубах – 75, ковальсько-пресовому обладнанню і сільськогосподарських машинах – більше ніж 70, екскаваторах і сортового прокату – більше ніж 60% і т. д. Сучасні можливості експортного потенціалу України повною мірою залежать від рівня розвитку окремих економічних районів і областей.

Аналіз зовнішньоторговельних відносин України з зарубіжними країнами показує, що більше ніж за 5 останніх років баланс зовнішньої торгівлі України не мав позитивного значення. Тільки в 1997 р. Україна імпортувала товарів майже на 3 млрд дол. США більше, ніж експортувала, у тому числі в республіки колишнього Радянського Союзу – маже на 4, 5 млрд. дол. Ця різниця між імпортом і експортом обумовлена передусім від’ємним сальдо по імпорту природного газу, нафти, дизельного палива, автомобільного бензину, вугілля, тобто за рахунок енергоносіїв.

 

Розкрийте сутність зовнішньоекономічних зв’язків та назвіть їхні основні форми.

В чому виявляється вплив міжнародного територіального поділу праці на формування міждержавних економічних зв’язків?

Розкрийте сутність механізму зовнішньоекономічної діяльності та назвіть основні його принципи.

Назвіть загальні обсяги експорту й імпорту України, визначте їхню товарну структуру.

Охарактеризуйте зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами СНД.

Охарактеризуйте зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами «Великої сімки».

Охарактеризуйте зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами Європи.

Охарактеризуйте зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами Азії.

Охарактеризуйте зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами Америки.

Визначте основні проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.

 

Місце зовнішньоекономічних зв’язків у соціально-економічному розвитку України.

Роль міжнародних кредитів і позик у розвитку економіки держави.

Іноземні інвестиції – важлива форма стимулювання розвитку економіки.

 

 

13. 1. Екологічний фактор.

13. 2. Геополітичний та соціально-політичний фактори.

13. 3. Сировинний та фактор ринкової коньюктури

13. 4. Людський фактор

13. 5. Транспортний фактор

 

 

Основними факторами сталого розвитку продуктивних сил України є такі, що сприяють зростанню обсягів виробництва продукції та підвищенню добробуту всіх категорій населення. Серед них виділяють: екологічний фактор, соціально-політичний, геополітичний, сировинний, людський, транспортний, фактор ринкової конюктури.

Екологічний фактор. Критична екологічна ситуація є результатом зростаючого антропогенного преса на навколишнє середовище, що порушило його регенераційні механізми і створило реальну небезпеку виникнення необоротних глобальних процесів, загрозу існуванню людства.

Свідченням міжнародної стурбованості результатами еволюції цивілізації став ряд акцій, серед яких особливе місце займає екологічний конгрес у Ріо-де-Жанейро в 1992 p., на основі рішень якого багато держав приступили до розробки національних програм «sustainable development» (дослівно: «стійкого розвитку» або «еколого-економічно збалансований розвиток» (ЕЕЗР)). Активний вплив суспільства на природне середовище вивів його зі стану рівноваги, й подальша некерована зміна стала негативним фактором соціального розвитку.

Еколого-економічно збалансований розвиток – це історично й соціально обумовлений, багатогранний процес, що припускає збереження певних пропорцій між основними складовими територіальних систем і забезпечує стабільність у кожний конкретно взятий момент часу з метою забезпечення комфортних умов життєдіяльності населення

Основними стратегічними цілями ЕЕЗР є:

• підвищення соціальної ефективності виробництва;
• збереження соціально-економічних функцій ландшафту;
• вирішення інтегральних екологічних проблем.

В умовах ринкової економіки необхідний обов’язковий облік «закладених» природою властивостей території з метою одержання максимального еколого-соціально-економічного ефекту від її використання, потребує розгляду таких зрізів:

• екологічний «зріз» визначає можливості організації на території виробничих потужностей з погляду ресурсної забезпеченості й взаємозв’язки компонентів навколишнього середовища;
• економічний «зріз» дозволяє визначити можливості насичення території виробничими об’єктами без шкоди для стабільності природного середовища;
• соціальний аспект спрямований на виявлення взаємодії виробництва й розселення з іншими компонентами навколишнього середовища, для того, щоб соціальний стан залишався на задовільному рівні.

 

 

Геополітичний фактор розвитку продуктивних сил охоплює географічне положення території, перевагу вітчизняних товаровиробників у системі світового господарства, інтеграцію в світовий економічний простір.

Дія геополітичних факторів забезпечує інтеграцію продуктивних сил країни у структуру світового економічного простору і міжнародного поділу праці на основі різних форм зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).