Регіональна економіка

• за використання води як природного ресурсу і формування доступних для використання ресурсів у системі водопостачання;
• за збір, очищення і розподіл води між водокористувачами в системі водопостачання.

Тарифи на використання водних ресурсів затверджені і введені в дію Постановою Кабінету Міністрів України від 08. 02. 94 № 5. В системі водопостачання тарифи на воду визначаються місцевими органами влади. На основі економічної оцінки води в системі водопостачання за фактичними витратами обчислюється середній тариф. На станціях очищення води склад споруд практично однаковий, а вартість реагентів становить 2-4% від загальних витрат. Регіональні відмінності у значеннях середніх тарифів зумовлені переважно різницею у витратах електроенергії на подачу води, амортизаційних відрахувань тощо. Саме цим можна пояснити той факт, що в Чернігівській області середній тариф на воду в 3, 7 раза вищий, ніж у Кіровоградській області. Ціни на воду формуються на основі економічної оцінки водних ресурсів.

На території нашої держави діють тарифи, встановлені на основі Постанови Кабінету Міністрів України від 18. 05. 99 № 836 (табл. 3 – 5).

 

Таблиця 16. 3. Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів

Басейни річок, включаючи притоки всіх порядківНормативи плати, коп. /м3

Дніпра, на північ від м. Києва, включаючи м. Київ5, 04

Дніпра, на південь від м. Києва (за винятком Інгульця) 4, 79

Інгульця7, 31

Сіверського Дінця9, 83

Південного Бугу (без Інгулу) 5, 54

Інгулу6, 80

Дністра3, 02

Вісли та Західного Бугу3, 02

Пруту та Серету2, 27

Тиси2, 27

Дунаю2, 02

Річок Криму10, 08

Річок Приазов’я12, 10

Інших річок5, 54

 

Таблиця 16. 4. Нормативи плати за спецвикористання підземних вод

Найменування регіонуНормативи плати, коп. /м3

Автономна Республіка Крим9, 32

Області:

Вінницька8, 06

Волинська8, 32

Дніпропетровська7, 06

Донецька9, 58

Житомирська8, 06

Закарпатська5, 29

Запорізька (райони: Приазовський, Мелітопольський, Якимівський, Веселівський) 8, 06

Запорізька (решта території) 7, 31

Івано-Франківська (райони: Долинський, Рожнятівський, Богородчанський, Надвірнянський, Косівський, Верховинський) 12, 60

Івано-Франківська (решта території) 7, 06

Київська (райони: Поліський, Іванківський, Бородянський, Макарівський, Києво-Святошинський, Броварський, Васильківський, Обухівський, Білоцерківський, Кагарлицький, Миронівський) 4, 03

Київська (решта території) 5, 29

Кіровоградська9, 32

Львівська7, 31

Луганська10, 58

Миколаївська10, 58

Одеська8, 82

Полтавська (райони: Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Хорольський, Гадяцький, Зіньківський, Шишацький, Решетилівський, Великобагачанський, Новосанжарський) 4, 54

Полтавська (решта території) 5, 29

Рівненська (райони: Сарненський, Володимирецький, Костопільський, Рівненський, Острозький, Здолбунівський) 5, 80

Рівненська (решта території) 7, 06

Сумська (райони: Шосткинський, Глухівський, Сумський, Роменський) 5, 29

Сумська (решта території) 6, 30

Тернопільська9, 83

Харківська7, 56

Херсонська7, 56

Хмельницька (райони: Шепетівський, Красилівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Летичівський, Деражнянський, Полонський) 6, 30

Хмельницька (решта території) 9, 58

Черкаська4, 54

Чернівецька8, 82

Чернігівська (райони: Сосницький, Корюківський, Щорський, Городнянський, Талалаївський, Ічнянський) 7, 56

Чернігівська (решта території) 5, 54

 

Зібрані кошти за використання водних ресурсів розподіляються таким чином: 80% – відрахування у держбюджет; 20% – в обласні та місцеві бюджети.

В системі економічних відносин важливе місце займають платежі за користування ресурсами лісу як основа для відшкодування витрат лісогосподарського виробництва, вирівнювання умов роботи лісових підприємств, поповнення бюджету за рахунок додаткового доходу від рубки лісу в кращих природних та економічних умовах.

Ставки платежів, на основі яких здійснюється збір за використання лісових ресурсів, називаються таксами.

Такса – вид ставок за використання лісових ресурсів, що передбачає оплату за кожне дерево залежно від його діаметра, висоти, якості, зручності заготівлі і місця його розташування.

Лісові такси виконують функцію відпускної ціни лісу на корені і можуть залежно від господарського призначення бути нижчими або вищими від повної кореневої вартості такси, диференційованої за поясами і групами лісів, розрядами, породами, асортиментом і технічними якостями деревини. Середня величина лісових такс Тср (повна такса 1 м3) визначається за формулою:

 ,

де Д – сума затрат на лісове господарство (лісовідновлення);

М – об’єм деревини, лімітований розрахунковою лісосікою;

Smax- максимальна сума транспортних витрат;

S – сума транспортних витрат для вивезення деревини з даної ділянки.

При таксації ліси України поділяють на два лісотаксові пояси:

до першого поясу відносяться всі ліси, крім гірських районів Західної України;

до другого поясу відносяться ліси гірських районів Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької і Львівської областей (такси для цього поясу в середньому на 15% нижчі, ніж для першого).

Залежно від місця розташування ліси поділяються на п’ять лісотаксових розрядів. Розряд лісу визначається відстанню від лісосіки до пункту, звідки вивозиться деревина: 1-й розряд – до 10 км; 2-й розряд – 10, 1-25 км; 3-й розряд – 25, 1-40 км; 4-й розряд – 40, 1-60 км; 5-й розряд – 60, 1 і більше км. Зазначена відстань може корегуватися залежно від геоморфологічних особливостей місцевості шляхом