Регулювання процесів інтеграції національної економіки України до Європейського союзу

Найбільшу зацікавленість у іноземних інвесторів викликають такі галузі народного господарства, як харчова промисловість, внутрішня торгівля, машинобудування і металообробка, фінанси, кредит, страхування, паливна промисловість, чорна металургія.

 

Рис. 2. Інвестиції з окремих країн Європейського Союзу, % до загального обсягу інвестицій ЄС в Україну.

 

Аналіз мотивації іноземних інвесторів для здійснення інвестицій в Україні показав, що стратегічними мотивами є забезпечення потенційних ринків збуту, подолання бар’єрів для імпорту, тобто головними є мотиви збуту. Високу оцінку отримав український персонал, його високий рівень кваліфікації, відповідальність та відданість справі.

В той же час існує ряд перепон для залучення іноземних інвестицій в економіку України, серед яких: недосконалість законодавчо-адміністративної бази України, адміністративна неврегульованість, тощо.

Зусилля держави по створенню режиму сприяння іноземним інвестиціям мають бути постійними і враховувати зростаючу конкуренцію при залученні іноземного капіталу як з боку інших країн СНД, так і країн-претендентів на вступ до ЄС.

Для успішного здійснення процесу інтеграції України до Європейського Союзу конче необхідне зважене державне регулювання відносин з міжнародними економічними, фінансовими організаціями та угрупуваннями, перш за все з Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку.

Особливо важливим фактором, який позитивно впливає на процес трансформації України на ринкових засадах, стало співробітництво з Європейським банком реконструкції й розвитку. Аналіз динаміки та обсягів фінансування Банком проектів в Україні дає підстави вважати ЄБРР найважливішим та найбільш диверсифікованим інвестором та кредитором України. Практично на проекти ЄБРР припадає майже ¼ всіх іноземних прямих інвестицій. Тому важливим пріоритетом усіх гілок влади має бути підвищення ефективності співробітництва з ЄБРР, залучення за його допомогою якомога більших обсягів іноземних інвестицій, використання досвіду, експертизи, міжнародного авторитету Банку з метою прискорення структурних та інституційних реформ в Україні.

Великого значення в світлі інтеграції України у світове співтовариство набувають відносини із Світовою організацією торгівлі (СОТ), розвиток якої з другої половини 90-х років нерозривно пов’язаний із глобалізацією світового простору, що висуває нові вимоги до прийняття управлінських рішень на державному рівні. З боку Європейського Союзу офіційно підтверджена готовність зберігати та, за необхідності, розширювати обсяги своєї підтримки зусиллям України, спрямованим на виконання вимог до вступу до СОТ.

Приєднання до СОТ сприятиме реалізації європейського вибору України, її інтеграції до міжнародного економічного співробітництва, створенню надійних і перевірених усіма членами ГАТТ/СОТ механізмів регулювання торговельно-економічних стосунків з країнами-членами угоди.

 

 

Результати проведеного автором дослідження дали змогу зробити такі висновки та пропозиції:

1. Курс України на активне входження у світогосподарські зв’язки є об’єктивно заданим. Значний потенціал і унікальне геополітичне положення України зумовлюють євроінтеграційний вибір, неминучість інтеграції в регіональні та загальноєвропейські економічні структури.

2. Державне регулювання процесу інтеграції України до ЄС має виходити з повного урахування впливу факторів глобалізації світової економіки, органічно вписуватись у загальну стратегію перетворення української економіки – поєднання ринкових реформ з глибокою експортоорієнтованою структурною перебудовою та радикальною модернізацією виробництва.

3. Необхідне послідовне державне регулювання розвитком порівняльних та конкурентних переваг України, як передумови ефективної адаптації до жорстких умов геоекономічної конкуренції та підвищення рівня конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках.

4. В практиці управління інтеграційними процесами слід дотримуватись поетапності, що зумовлене відставанням основних макроекономічних показників країни від рівня країн-членів ЄС, невідповідністю до ряду критеріїв, додержання яких необхідно для членства в цьому співтоваристві. Для України це означає в першу чергу – утвердження зони вільної торгівлі, митний союз; в перспективі – валютна інтеграція, спочатку асоційоване, а надалі – повноправне членство в ЄС.

5. Заходи державного регулювання процесу інтеграції України до Європейського Союзу і перспективи подальшого розвитку відносин з ЄС потребують:

- практичної реалізації всіх положень Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС; послідовного додержання Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу;

- досягнення відповідних до європейських стандартів, макроекономічних показників, стабілізації і підвищення ефективності економіки України; дотримання умов, необхідних для вступу в ЄС;

- усунення всіх торговельних бар'єрів з членами ЄС;

- утворення сприятливого та стабільного клімату для іноземних інвестицій та фінансових послуг;

- виділення аналогічних до країн ЄС розмірів коштів на охорону навколишнього середовища і соціальну безпеку;

- адаптації українського законодавства до законодавства ЄС;

- впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці;

- адаптації соціальної політики України до стандартів ЄС;

- поглиблення галузевої співпраці у конкретних галузях і сферах господарської діяльності;

- розвиток та поглиблення регіональної інтеграції (встановлення та поглиблення прямих контактів між регіонами України та державами – членами і кандидатами у члени ЄС, оптимальне поєднання зусиль центральних органів виконавчої влади з зусиллями регіонів, органів місцевого самоврядування, територіальних громад – особливо на основі існуючої регіональної співпраці з сусідніми державами-претендентами на вступ до ЄС) ;

- створення ефективного організаційного забезпечення процесу інтеграції України до ЄС, посилення координації між гілками влади по проведенню узгодженої політики інтеграції до європейських структур;

- організації фінансового забезпечення процесу інтеграції до ЄС (за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів, коштів приватних осіб та міжнародних