Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
функцію навчання. Учень одержує навчальну інформацію, що необхідна для розв’язання конкретного завдання. Головна проблема — добір практичних завдань, що перекривають весь теоретичний матеріал.
Креативне середовище. Сучасні електронні підручники повинні забезпечувати творчу роботу учня. Саме творча робота, краще в рамках проекту, сформульованого вчителем, сприяє формуванню і закріпленню комплексу навичок і вмінь учня. Креативне середовище дозволяє організувати колективну роботу над проектом.
Авторське середовище. Електронний підручник повинен бути адаптованим до навчального процессу, тобто дозволяти враховувати особливості конкретного навчального закладу, конкретної спеціальності, конкретного учня. Для цього й існує відповідне авторське середовище. Таке середовище, наприклад, забезпечує включення додаткових матеріалів в електронну енциклопедію, дозволяє поповнювати задачник, розробляти дидактичні матеріали і методичну допомогу для певної навчальної дисципліни. Фактично, це подоба інструмента, за допомогою якого і створюється електронний підручник.
Невербальне середовище. Традиційно електронні підручники є вербальними за своєю природою. У них теорія викладена в текстовій або графічній формі. Це є спадщиною поліграфічних видань. Але в електронному підручнику можливо реалізувати методичний прийом «роби як я». Таке середовище наділяє електронний підручник рисами живого учителя.
Перераховані конструктивні елементи електронного підручника можуть бути реалізовані у вигляді окремих електронних підручників або згруповані в рамках єдиного ансамблю. Усе залежить від задуму автора.
Розглянемо основні критерії вибору засобів для створення електронного підручника. При виборі засобів необхідна оцінка наявності:
- апаратних засобів певної конфігурації;
- сертифікованих програмних систем;
- фахівців необхідного рівня.
Крім того, необхідно враховувати призначення електронного підручника, необхідність його модифікації і доповнення новими даними, обмеження на обсяг пам'яті та багато іншого.
Сьогодні існує чимало засобів для створення електронних підручників, які можна розділити на групи, наприклад, використовуючи комплексний критерій, що включає такі показники, як призначення і функції, вимоги до технічного забезпечення, особливості застосування. Відповідно до зазначеного критерію можлива така класифікація електронних підручників:
- традиційні алгоритмічні мови;
- інструментальні засоби загального призначення;
- мультимедійні засоби;
- гіпертекстові засоби.
Завдяки новим інформаційним технологіям, які швидко розвиваються, мультимедійні засоби стають досить дешевими для того, щоб установити їх на більшість персональних комп'ютерів.
Більшість розробників так званих електронних підручників пропонує вже готовий продукт і не може одночасно запропонувати ефективний спосіб використання цього продукту, оскільки не володіють основами психолого-педагогічних знань. Отже, якщо ви вирішили створити власний електронний підручник, щоб використовувати його на заняттях, то вам не зашкодить звернути увагу на деякі рекомендації з розробки електронного підручника і визначити наступні основні етапи його розробки [2, 67]:
- вибір джерел;
- розробка змісту і переліку понять;
- переробка текстів у модулі по розділах;
- реалізація гіпертексту в електронній формі;
- розробка комп'ютерної підтримки;
- відбір матеріалу для мультимедійного втілення;
- розробка звукового супроводу;
- реалізація звукового супроводу;
- підготовка матеріалу для візуалізації;
- візуалізація матеріалу.
Розглянемо ще деякі особливості розробки ЕП.
1) Доцільно підбирати як джерела, тобто такі друковані й електронні видання, які:
- найбільш повно відповідають стандартній програмі;
- лаконічні та зручні для створення гіпертекстів;
- містять велику кількість прикладів і завдань;
- є в зручних форматах (принцип збирання);
2) робиться розбивка матеріалу на складові частини, що складаються з модулів, мінімальних за обсягом, але замкнутих за змістом, а також складається перелік понять, які необхідні й достатні для оволодіння предметом;
3) перероблюються тексти джерел відповідно до змісту та структури модулів; виключаються тексти, що не ввійшли в переліки, і додаються ті, котрих немає в джерелах; визначаються зв'язки між модулями й інші гіпертекстові зв'язки. Таким чином, готується проект гіпертексту для комп'ютерної реалізації;
4) гіпертекст реалізується в електронній формі. Як результат створюється примітивне електронне видання, що вже може бути використане в навчальному процесі;
5) розробляється комп'ютерна підтримка, інструкції для користувачів зі застосування інтелектуального ядра електронного підручника. Тепер електронний підручник готовий до подальшого вдосконалювання за допомогою мультимедійних засобів;
6) змінюються способи пояснення окремих понять і тверджень та відбираються тексти для заміни мультимедійними матеріалами;
7) розроблюються сценарії візуалізації модулів для досягнення найбільшої наочності, максимального розвантаження екрана від текстової інформації і використання емоційної пам'яті студента для полегшення розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу;
8) робиться візуалізація текстів, тобто комп'ютерне втілення розроблених сценаріїв з використанням малюнків, графіків і, можливо, анімації.
На цьому розробка електронного підручника закінчується і починається його підготовка до експлуатації. Слід зазначити, що підготовка до експлуатації електронного підручника припускає деякі корекції його змістовних і мультимедійний компонентів [8, 54].
На цьому етапі доцільно повернутися до поняття електронного підручника, порівняти електронний підручник зі звичайним текстовим підручником. Використання комп’ютера для відтворення на екрані монітора тексту і кольорових ілюстрацій, що повністю копіюють звичайний друкований підручник, не дає права отриманому продукту носити назву електронний підручник, це всього лише електронна форма звичайного підручника, яку значно важче читати на екрані. Звичайний підручник може стати перед нами і у письмовій (рукописній) формі, і не змінити своєї сутності, і у той же час бути більш зручним для читання в порівнянні з електронною формою. Повторимо, не можна називати електронним підручником будь-який продукт освітнього характеру тільки через те, що він може бути використаний винятково за допомогою комп'ютера. Відтворення або використання такого продукту за допомогою засобів інформатики є необхідною, але не достатньою умовою.
Серед основних вимог до створення електронних підручників для освітнього процесу: науковості, доступності, проблемності, велика увага приділяється наочності навчання: почуттєвому сприйняттю досліджуваних