Розвиток бібліотечної професії в Україні: сучасні концепції та напрями

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

професії; визнання гуманістичного підходу до розвитку бібліотечної професії в умовах демократизації суспільства та інформатизації бібліотечної справи. Починаючи з 1991 року, оприлюднені концепції: бібліотечна професіологія як наука і навчальна дисципліна (1992-1996, А. Чачко) ; еволюція структури і функцій наукової бібліотеки у процесі освоєння нових інформаційних технологій (1995, М. Слободяник) ; документальні джерела наукової інформації (1995, С. Кулешов) ; нова парадигма розвитку бібліотечної освіти (1996, В. Ільганаєва) ; виникнення та розвиток національних бібліотечних асоціацій (1997, В. Пашкова) ; суб'єкт-суб'єктна взаємодія між бібліотекарем і читачем у процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування (1997, О. Грозовська) ; функціонування та організація системи підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів (1999, І. Шевченко) ; Центр безперервної інформаційно-бібліотечної освіти як модель і база підготовки кадрів в Україні (1999, В. Скнар) ; „користувацький” підхід до пошуку інформації в автоматизованих бібліографічних базах даних (1999, Л. Філіпова) ; позитивні і негативні наслідки комп”ютерно-інформаційної революції (1999-2001, М. Сенченко) ; бібліотекознавство у людському вимірі (2000, А. Чачко). Кожна із зазначених концепцій має локальні предмети вивчення. У дисертації їх результати узагальнені за визначеними критеріями і аргументовані як сучасні перспективні концепції українського бібліотекознавства з проблеми розвитку бібліотечної професії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з основними напрямами наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв за комплексною темою „Трансформація бібліотечної науки, освіти, професії у демократичній Україні”.

Об'єкт дослідження – розвиток бібліотечної професії в Україні.

Предмет дослідження – сучасні концепції і напрями розвитку бібліотечної професії в Україні.

Мета дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні та узагальненні сучасних концепцій розвитку бібліотечної професії, створенні концептуальної моделі перспективних напрямків її інтегрування у бібліотекознавство, практику обслуговування населення, управління бібліотекою, вищу фахову освіту.

Відповідно до мети сформульовано такі завдання:

проаналізувати сучасні бібліотекознавчі концепції, де розвиток бібліотечної професії розглядається як розкриття й зростання її сутнісних можливостей;

відстежити наукові пропозиції інформаціології, культурології, соціології, психології, педагогіки в аспекті їх інтеграції до теорії бібліотечної професії;

конкретизувати особливості розвитку бібліотечної професії в аспектах демократизації та інформатизації суспільства, управління змінами бібліотеки;

уточнити зміст понять комплексу „розвиток бібліотечної професії”;

розробити концептуальну модель розвитку бібліотечної професії в умовах демократизації та інформатизації суспільства;

розробити наукові рекомендації щодо розвитку бібліотечної професії, наголошуючи на змісті діяльності бібліотекаря в умовах гуманізації суспільства та інтелектуальної свободи.

Методи дисертаційного дослідження складають його методику, яка грунтується на методології цілісності бібліотечної професії, її культурних і культуротворчих, освітніх і просвітніх, документно-комунікативних, комунікативно-інформаційних, дозвіллєвих і рекреаційних елементів. Багатофункціональність бібліотечно-інформаційної діяльності потребує поліаспектного аналізу з використанням загальнотеоретичних методів пізнання; соціологічних методів оцінки суспільних впливів на зовнішнє і внутрішнє середовище бібліотеки; соціально-психологічних методів з'ясування змісту і діалогічного характеру взаємодії бібліотекарів і читачів; теоретико-бібліотекознавчих методів змістовного аналізу і узагальнення концепцій і перспективних напрямів діяльності бібліотеки. Складній та багаторівневій структурі предмета дослідження відповідає застосування комплексного підходу до його вивчення. Аналіз сучасного стану розробки проблематики бібліотечної професії здійснено на основі визначених дисертантом критеріїв відбору дисертацій, монографій, фундаментальних підручників, навчальних посібників, фундаментальних статей з тематичних збірників наукових праць, їх систематизації. Це дозволило уточнити уявлення про сучасні концепції розвитку бібліотечної професії. Визначення стану терміносистеми досліджуваної проблеми ґрунтується на аналізі дискусій щодо теми та її ключових понять і дозволяє формувати понятійний апарат проблеми загалом.

Теоретичне спрямування дисертації, її узагальнююча мета зумовили надання переваги таким методам теоретичного пізнання як аналіз, класифікація, систематизація, та інтерпретація отриманих даних.

Основні висновки грунтуються на узагальненнях, виявлених в дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає у:

залученні до традиційної бібліотекознавчої проблематики сучасних підходів інших гуманітарних наук, зокрема педагогіки – щодо особистісно орієнтованого обслуговування користувачів, а також соціології соціальних змін – щодо механізмів трансформації бібліотеки і бібліотечної професії;

уточненні визначення бібліотечної професії як масової гуманітарної професії розумової праці в умовах демократизації українського суспільства та діяльності бібліотекарів у двох технологіях (паперовій та електронній) для задоволення потреб користувачів, їх подальшого вивчення і розвитку;

виявленні і узагальненні даних про особливості праці та професіоналізації бібліотекарів; про розширення їх компетенції, кола повноважень і відповідного підвищення вимог до знань і умінь в сфері пошуку інформації; про новації в обслуговуванні користувачів, в управлінні змінами бібліотеки;

висвітленні нових соціальних ролей бібліотекарів та тих професійно-особистісних рис, які необхідні в нових умовах (метазнання, діалогове мислення, метакогнітивність) ;

окресленні кола наукових поглядів, які є підгрунтям теоретичного аналізу, наукового пізнання і прогнозування розвитку бібліотечної професії, – сучасних концепцій та перспективних напрямів українського бібліотекознавства;

обгрунтованні значення безперервної освіти як всезагальної комунікативної системи бібліотечної професії, її потенційних можливостей у професійному вихованні та мотивації діючих фахівців.

У дослідженні обгрунтована доцільність зближення бібліотекознавства з новою педагогікою на основі культурологічної діалогічної парадигми. Концептуально окреслені характерні риси розвитку бібліотечної професії в умовах сучасного стану демократії та інформатизації суспільства.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його обгрунтовані положення як наукові рекомендації можуть бути використані для уточнення акцентів у культурній політиці держави, зокрема щодо орієнтації на органічне поєднання традиційної та новітньої інформаційних технологій в обслуговуванні населення та управлінні змінами в бібліотеці. Вони впроваджені у навчальний процес факультету бібліотечно-інформаційних систем Київського національного університету культури і