Соціальна нерівність та деференціація доходів в Україні

 

Рис. 1. Крива Лоренца

Теоретична можливість абсолютно рівного розподілу доходу представлена бісектрисою, яка визначає те що, що кожен даний відсоток сімей отримує відповідний відсоток доходу.

Крива Лоренца показує кумулятивний розподіл чисельності населення і відповідних цієї чисельності доходів. Також показує співвідношення відсотків усіх доходів населення і відсотків усіх їх поручителів. 

Область між лінією абсолютно рівного числа населення і розподілу доходу між ним вкривійЛоренца свідчить про ступінь нерівності доходів: що більше ця галузь, то більше вписується ступінь нерівності доходів. Якщо фактично розподіл доходів був цілком рівним, то крива Лоренца і бісектриса збіглися. 

Відповідно до сучасної економічної теорією не бажано якщо є абсолютна рівність у розподілі доходів, і різкий розрив щодо рівня життя різних груп населення.Абсолютна рівність прибутків не стимулює до продуктивної праці, тому певна нерівність доходів повинна бути,але є дуже важливим засобом заохочення до трудової активності людей.

Якщо ж частку 40 % населення припадає менш 12-13 % загального обсягу дохідної частини, такий перекіс викликає різке невдоволення малозабезпечених громадян, і може загрожувати соціально-економічними виступами і це стає причиною до політичних потрясінь.

Основними інструментами, з допомогою яких можна регулювати розбіжності у доходах різних соціальних груп, є прогресивне оподаткування, податки на майно і спадщину, і навіть система соціальних виплат. 

При аналізі кривої Лоренца необхідно пам'ятати, що вона будується по номінальним доходах. Виплата податків згладжує нерівність доходів, спрямовує криву і наближає її до абсолютного рівності.

Наслідками є високий рівень розшарування населення України а також це показує що в Україні не має середнього класу як такого взагалі едине це спостерігається глибока прірва у соціальній нерівності. По показникам несправедливої або неправильної диференціації доходів в Україні відбиває ситуацію де 20% мають хороший доступ до матеріальних благ а решту 80% приреченні на виживання за свій дохід. Хоча багато хто з учених і політиків говорить про те що в Україні тільки починається формуватись середній клас і справедливе суспільство на справді в реальних умовах це не так. Не варто забувати що не справедливий розподіл або диференціація доходів в Україні призводить до багатьох не бажаних для України наслідків а саме : соціальної нерівності, високе розшарування тобто зубожіння населення,демографічної кризи, витік цінних для країни ( мізків ) трудових ресурсів, відсутності середнього класу тощо.

Для боротьби з нерівним розподілом доходів населення України необхідно удосконалювати механізм регулювання диференціації і основними шляхами подолання нерівності доходів населення повинні бути:

•встановленнямінімальноїзаробітноїплатинарівні,ненижчомуза реальний прожитковий мінімум;

•запобіганнявиникненнюзаборгованості з виплат заробітноїплати

шляхомнаданняїйстатусупершочерговогоплатежунапідприємствах;

•обмеженнякорумпованостітатінізаціїпідприємницькоїсфери,що необхідно для розширення малого бізнесу і підвищення рівня життя населення та формуваннясереднього класу в Україні;

•зниженняобтяжливогооподаткуваннятастабілізаціїподаткового законодавства,стримуванняінфляції,захистконкуренції;

•підвищенняефективностівиробництва,щопризведедозростання рівня оплати праці та підвищення частки заробітної плати у виробленому продукті.

Головним шляхом подолання в Україні соціальної нерівності є побудова сильного суспільства, середнього класу, встановлення економічних важелів які б ефективно впливали і стимулювали розвитку економіки через покращення умов ведення малого бізнесу, створення нових робочих місць, створення нормального соціального пакету який би дозволив людині яка живе в Україні достойно прожити своє життя. Це все може здійснитися через правильно визначених пріоритетів економічного та соціального розвитку а цьому повинне сприяти ефективне професійне управління. Думки багатьох учених економістів фінансистів соціологів в України та світу зводяться до того що основною проблемою яка гальмує створення нормального соціального рівня життя людей є корупція та не ефективний механізм управління. 

Основне поняття в суспільствіяке характеризує подолання соціальної нерівності є сильне суспільство - це суспільство, котре характеризується досить стабільною та міцною соціальною структурою з явною тенденцією до органічної солідарності різних груп, з порівняно низькою диференціацією прибутків, широкими можливостями індивідуальної мобільності, усталеною шкалою престижу професій, роду занять тощо.

Найважливішими причинами соціальної нерівностів Україні є саме ті, які обумовлюють кризу в економіці і, так чи інакше, знаходяться в площині зовнішньої політики, що відбиває зростаючу взаємозалежність сучасного світу. Після руйнування господарських зв’язків внаслідок розпаду СРСР, Україна втратила значну частину свого промислового потенціалу, це й стало основною причиною масового зубожіння в Україні. Корумпованість всіх гілок влади. Для подолання розшарування доходів державою, важливим представляється також створення умов для зростання доходів, одержуваних від трудової діяльності. При розробці відповідних заходів політики доходів і зайнятості слід врахувати, що збільшення реальних трудових доходів населення може бути наслідком : стабілізації макроекономічної динаміки, що забезпечує зростання реальної заробітної платні; встановлення економічно і соціально обґрунтованих рівнів мінімальної заробітної платні з поетапним наближенням її розміру до рівня прожиткового мінімуму і забезпечення оптимальної між професійної і міжгалузевої диференціації заробітної платні всіх категорій працюючих. 

Ще однією необхідною умовою для подолання соціальної нерівності є реформування системи соціального захисту, направлене на посилення її адресності і пов'язане з регулюванням величини гарантованого мінімального доходу. Як свідчить світова практика, ефективними заходами реформаторської політики в даному напрямі може стати розвиток нових соціальних технологій, які торкаються підтримки потребуючих (малозабезпечених) сімей, надання безкоштовних послуг охорони здоров'я і освіти, а також послуг соціальної реабілітації. Необхідний комплексний підхід, орієнтований як на бідні, так і на відносно забезпечені верстви суспільства. Зусилля держави з підвищення рівня життя