Структура військової організації України

а) допризовники – особи, які проходять допризовну підготовку до приписки їх до призовних дільниць;

б) призовники – особи, які приписані до призовних дільниць;

в) військовослужбовці – особи, які проходять військову службу;

г) службовці за призовом – особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

д) військовозобов'язані – особи, які перебувають у запасі;

е) невійськовозобов'язані – особи, які не взяті на військовий облік або зняті з нього.

Громадяни України, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, зобов'язані прибувати за викликом військового комісаріату для приписки до призовних дільниць, проходження медичного огляду, направлення на підготовку для одержання військової спеціальності, призову на військову службу або на збори; проходити підготовку до військової служби, військову службу й виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку.

Юридичною базою законодавства про загальний військовий обов'язок є Конституція України, в нормах якої у концентрованій формі відображені і юридичне закріплені положення Воєнної доктрини України. Серед конституційних норм важливе значення з точки зору комплектування ЗС України та проходження військової служби належить ст. 65, яка визначила, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, України є обов'язком її громадян, а також закріпила основну форму реалізації загального військового обов'язку – військову службу. Важливе значення для регулювання загального військового обов'язку належить Законам України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» тощо. Значне місце в правовому регулюванні загального військового обов'язку належить нормативно-правовим актам, що видаються Президентом України, Урядом України та Міністром оборони України.

Відбір і призов громадян на строкову військову службу. Це комплекс заходів, що здійснюються з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військ особовим складом відповідної кількості і який відповідає встановленим законом вимогам. У процесі відбору громадян на військову службу ведеться їх всебічне вивчення, обстеження. Складовою частиною відбору громадян на військову службу є виявлення осіб, що притягуються до кримінальної чи адміністративної відповідальності, проти яких порушена кримінальна справа, ведеться дізнання чи попереднє слідство, таких, що стоять на обліку в органах внутрішніх справ, різних диспансерах та лікувальних закладах.

На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років. Призов на військову службу проводиться на підставі Указу Президента України два рази на рік (весною і восени), який публікується у засобах масово! інформації не пізніш як за місяць до початку призову. Після оголошення Указу Президента України кожний призовник зобов'язаний прибути у пункт і строк, вказані військовим комісаріатом у повістці. Офіцери запасу віком до 30 років, які не пройшли строкової військової служби і не мають підстав для надання їм відстрочки від призову можуть бути в мирний час призвані за наказом МО України для проходження військової служби на посадах офіцерського складу.

Чинне законодавство визначає поважні причини неприбуття громадян до призивних дільниць у строки, встановлені військовим комісаріатом, до яких, зокрема, належать: хвороба громадянина, яка не дала йому змоги особисто прибути у вказаний пункт; смерть або тяжка хвороба близького родича; перешкода стихійного характеру чи інші обставини, що позбавили його можливості особиста прибути у вказані пункт і строк.

Причини неприбуття мають бути підтверджені відповідними документами.

Для проведення призову громадян на військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії, на які покладається: організація контролю медичного огляду призваних на військову службу; перевірки правильності надання відстрочки або звільнення від призову; контроль за обґрунтуванням військово-професійного призначення призовників із врахуванням їх досвіду, здібностей, інтересів та особистих можливостей; розгляд скарг громадян на дії районних (міських) призовних комісій.

Відповідно до результатів медичного огляду призовника, його моральних і професійних якостей, а також матеріального й соціального стану призовника та членів його сім'ї районна (міська) призовна комісія виносить і оголошує призовникові одне із наступних рішень:

а) про придатність до військової служби і призов на військову службу із призначенням до роду ЗС України чи до інших військ, а також визначає дату відправлення його на військову службу;

б) про тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров я;

в) про надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених чинним законодавством;

г) про непридатність за станом здоров'я до військової служби в мирний час, обмежену здатність у воєнний час і зарахування в запас;

д) про непридатність до військової служби із зняттям з військового обліку.

Єдність системи засобів захисту прав і свобод людини й громадянина передбачає специфіку механізму захисту кожного виду прав І свобод. Зокрема, рішення призовної комісії може бути призовником оскаржено до призовної комісії вищого рівня (ст. 4 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу») або до суду в порядку, визначеному Конституцією (ст. 55).

Відстрочка та звільнення вщ призову на строкову військову