Тематична група лексики природи у побутових та обрядових українських піснях

Слово «Шавлій» ужито один раз. «Піде мати по шавлію» [24 ]. Слово ужито у прямому значенні: ШАВЛІЯ, ї, жін. 1. Багаторічна трав'яниста та напівкущова рослина родини губоцвітих з великими пахучими квітками; деякі види її використовуються в медицині, парфюмерії та кулінарії. – Хто його знає, чи в шавлії купано її [дівчину] змалечку, чи в любистку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 140) ) Словник української мови: в 11 томах. – Том 11, 1980. – Стор. 304. 

Слово «М’ята» ужито один раз. «З м’яти» [24 ]. Слово ужито в прямому значенні: М'ЯТА, и, жін. 1. Багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих з довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. Навкруги ллються пахощі лелій, левкоїв, рожі та м'яти (Нечуй-Левицький, III, 1956, 316) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 839. 

Слово «Конопля» ужито п’ять раз. «Внадився до конопель», «Не клюй конопель», «Коноплями обвиють» та інші. [24 ] Слово ужито у прямому значенні: КОНОПЛІ, пель, мн. 1. Однорічні трав'янисті рослини, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію. Листатий любисток тут побратавсь з жменькою конопель (Марко Вовчок, I, 1955, 340) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 839. 

Слово «Кропива» ужито один раз. « В кропиву сховався» [24 ]. Слово ужите у прямому значенні: КРОПИВА, и, жін. Трав'яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 839. 

Слово «Лобода» ужито тричі. «Наївшися лободи» [24 ] та інші у такому ж контексті. Слово ужито у прямому значенні: ЛОБОДА, и, жін. Найпоширеніший бур'ян, що засмічує посівні та городні культури; листя деяких видів цієї рослини вживають у їжу, як шпинат, салат тощо. Хома журився, що лобода й кукіль у просі зародився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 159) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 839. 

 

 

 

Слова на позначення плодових дерев траплялися нам у проанолізованих піснях 4 рази.

Слово «Вишня» уживалось двічі. «У вишневих садах», «Вишні розвиваються» [24 ]. У першому випадку слово ужито як: ВИШНЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до вишня 1. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Тарас Шевченко, I, 1951, 390) Словник української мови: в 11 томах. – Том 1, 1970. – Стор. 543. . А у другому випадку: ВИШНЯ, і, жін. 1. Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок, I, 1955, 180) Словник української мови: в 11 томах. – Том 1, 1970. – Стор. 543

Слово «Яблуко» ужито один раз. «Біле личко, як яблучко» [24 ]. Слово ужито як порівняння та в зменшено-пестливій формі.

Слово «Груша» траплялось порівняно частіше – три рази. «На городі груші» [24 ]. Тут слово ужито у прямому значенні: ГРУША, і, жін. 1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262) Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – Стор. 183.  «Мені грушечки», «З грушок юшка» [24 ]. Тут слово ужито не як плодове дерево, а як: 2. Плід цього дерева. Панських груш не руш: як погниють – самі віддадуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 14) Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – Стор. 183

Слово «Черешня» ужито один раз. «Черешні розвиваються» [24 ]. Тут слово ужито у прямому значенні: ЧЕРЕШНЯ, і, жін. 1. Плодове дерево роду вишень родини розових. Здорові черешні та груші зовсім закривають білі хати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 27) Словник української мови: в 11 томах. – Том 11, 1980. – Стор. 308. 

 

 

У проаналізованих нами піснях назви зернових культур трапились нам 7 раз.

Слово «Кукурудза» уживалось один раз. « Обіцяв корець кукурудзи» [24 ]. Слово ужито у прямому значенні: КУКУРУДЗА, и, жін. 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 168) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 388. 

Слово «Пшениця» траплялось значно більше. Всього дев’ять раз. «Дай Боже пшеницю», «В ярій пшениці», «Будем сіяти пшеницю», «Буде пшениця» та інші. [24 ] Слова ужиті