Тенденції міжнародного поділу праці

Зміст

Вступ

Сутність і поняття міжнародного поділу праці

Тенденції розвитку міжнародного поділу праці

Характеристика напрямки діяльності України в системі міжнародного поділу праці

Проблеми участі України у міжнародному поділі праці

Факторні передумови міжнародної торгівлі і міжнародного поділу праці України

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Мета написання даної роботи полягає в наступному: розкрити сучасні тенденції розвитку міжнародного поділу праці, а головним завданням є докладно описати: теоретичні аспекти міжнародного поділу праці, конкретно розкрити суть міжнародного поділу праці, а саме поняття, види, форми, ефективність, показники необхідні при розрахунку;

Міжнародний поділ праці – це вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між державами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції окремих країнах з метою подальшого взаємного обміну. Це спосіб організації світової економіки, при якому підприємства різних країн спеціалізуються на виготовленні певних товарів і послуг, а потім обмінюються ними. Іншими словами, спеціалізуючись на виробництві одних товарів і послуг в тих сферах, де в країні є певні конкурентні переваги, вона одночасно закуповлює за кордоном необхідні товари, які є предметом спеціалізації інших держав.

Суть міжнародного поділу праці полягає в зниженні витрат виробництва і максимальному задоволенні потреб споживачів, і саме воно є найважливішою матеріальною передумовою налагодження плідної економічної взаємодії держав у масштабах всієї планети.

Сутність міжнародного поділу праці, виявляється в динамічній єдності двох процесів виробництва – його розчленовування й об'єднання.

Україна все більше включається в систему міжнародного поділу праці. При цьому хід цього включення має як позитивні і негативні сторони.

Об'єкт реферату це – основні тенденції міжнародного поділу праці в сучасності. А предмет – сама система міжнародного поділу праці.

Сутність і поняття міжнародного поділу праці

Міжнародний поділ праці являє собою об'єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами, знаннями, розвитку виробничого, науково-технічного, торговельного та іншого співробітництва між усіма країнами світу незалежно від їхньої економічної розвиненості і характеру суспільного ладу.

Міжнародний поділ праці можна визначити як важливу щабель розвитку громадського територіального поділу праці між країнами, яке спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними в певних кількісних і якісних співвідношеннях.

Суть міжнародного поділу праці полягає в зниженні витрат виробництва і максимальному задоволенні потреб споживачів, і саме воно є найважливішою матеріальною передумовою налагодження плідної економічної взаємодії держав у масштабах всієї планети.

Сутність міжнародного, так само як і громадського загалом, поділу праці виявляється в динамічній єдності двох процесів виробництва – його розчленовування й об'єднання.

Єдиний виробничий процес не може не расчленяться на відносно самостійні, відособлені друг від друга фази, не концентруватися по окремих стадіях виробництва на певній території, в окремих країнах.

Разом з тим це одночасно й об'єднання відокремлених виробництв і територіально-виробничих комплексів, встановлення взаємодії між країнами, які беруть участь у системі міжнародного поділу праці.

Основний зміст поділу праці полягає в відокремленні (і спеціалізації) різних видів трудової діяльності, їх взаємодоповнення і взаємодії.

Основною метою здійснення міжнародного поділу праці є підвищення ефективності виробництва, в той же час воно служить засобом економії витрат суспільної праці і виступає засобом раціоналізації суспільних продуктивних сил. Міжнародний поділ праці являє собою важливу щабель розвитку громадського територіального поділу праці між країнами, яке спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними в певних кількісних і якісних співвідношеннях.

Зрозуміло, що ступінь розвитку міжнародного поділу праці визначається участю окремих компаній, країн, підсистем в міжнародному обміні. Найважливішими показниками участі в МПП служать:

рівень економічного розвитку країни;

доля експортованої продукції в загальному обсязі виробництва;

обсяг зовнішньої торгівлі у ставленні до валовому продукту;

обсяг внутрішнього ринку країни (необхідність участі країни в міжнародному поділі праці тим більше, чим менший економічний потенціал країни) ;

забезпеченість країни природними ресурсами;

питома вага в структурі економіки базових галузей промисловості, таких як машинобудування, хімічна, харчова, целюлозно-паперова промисловість і т. д. (чим вище частка базових галузей, тим менше включення країни в міжнародному поділі праці).

При вивченні міжнародного поділу праці використовують наступні показники:

експортная квота – частка експорту країни в її ВВП. Відображає участь країни в МПП, показуючи частку ресурсів країни, залучених в процес МПП, свідчить про ступінь залежності процесу реалізації виробленої національної продукції від зовнішніх ринків.

квота імпортна – частка імпорту країни в її ВВП. Свідчить про залежність внутрішнього споживання і виробництва країни від зовнішнього світу.

квота зовнішньоторговельна – відношення величини зовнішньоторговельного обороту країни до об'єму її ВВП.

коефіцієнт динаміки МПП – співвідношення темпів зростання обсягів експорту та внутрішньонаціонального виробництва.

коефіцієнт відносної експортної спеціалізації – відношення питомої експорту товару в загальній сумі експорту країни до питомої ваги експорту даного товару в обсязі світового експорту.

Міжнародний поділ праці, вища форма суспільного територіального поділу праці; спеціалізація виробництва окремих країн на певних видах продукції, якими вони обмінюються. Необхідність