Участь прокурора у господарському процесі

Додатковою гарантією права представництва органів прокуратури, передбаченого господарським судочинством, є внесення подання в порядку статті 112 ГПК про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в двомісячний строк від дня встановлення таких обставин прокурором. Такими обставинами можуть бути докази, які були наявні на момент розгляду справи по суті, але не були відомі суду, сторонам і прокурору, і мають суттєве значення для об'єктивного розгляду справи, а також скасування постановленого судового рішення [23, c.11-12].

 

 

Згідно зі статтею 107 ГПК України прокурор має право подати касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Крім того, прокурор має право подати касаційну скаргу також і у випадку, якщо він не брав участі у розгляді господарської справи в суді першої та апеляційної інстанцій, але рішення місцевого суду чи постанова апеляційного суду стосується інтересів держави. 

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили. Форма і зміст касаційної скарги (подання) має відповідати вимогам статті 111 ГПК України. Прокурор, який вносить касаційне подання, надсилає сторонам у справі його копію і копії доданих до нього документів, які відсутні у справі. Згідно зі статтею 111- 14 ГПК України, Генеральний прокурор України має право оскаржити у касаційному порядку постанову Вищого господарського суду України, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, чи постанови апеляційного господарського суду, а також ухвалу Вищого господарського суду України про повернення касаційної скарги (подання) до Верховного Суду України [24]. 

Касаційна скарга, касаційне подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України можуть бути подані не пізніше одного місяця з дня їх прийняття.

 

 

Судово-правова реформа, що розпочалась у 90-ті роки минулого сторіччя, прийняття Конституції України 1996 р. докорінно змінили роль прокурора в судовому процесі. Відповідно до Конституції України прокуратура є організаційно самостійним державно-правовим інститутом влади, який не належить до жодної з її гілок. Представляючи в суді інтереси громадянина або держави, прокурор реалізує виключно конституційні положення, закріплені в статті 3, 13 Основного Закону, відповідно до яких держава зобов'язана забезпечувати захист прав і свобод громадян, а також усіх суб'єктів права власності та господарювання. Вступаючи у цивільний, адміністративний, господарський процес, прокурор стає його учасником і підпорядковується тим правилам, які регулюють процесуальну діяльність суб'єктів цього процесуального права, але цей факт є внутрішнім стосовно того, що прокурор перш за все — представник державного органу, який виконує правозахисну функцію. Підтримуючи в суді заявлені позовні вимоги, прокурор є рівноправною стороною процесу. Проте він не перестає бути представником органу, який здійснює нагляд за дотриманням Конституції і законів України. Згідно із статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. 

Відповідно до визначеної законом компетенції прокурор вправі внести апеляційне, касаційне подання лише у справах зі спорів про захист інтересів держави або у справах про банкрутство, де кредитором є держава в особі уповноваженого органу державної влади. У разі внесення прокурором відповідного подання у справах інших категорій господарський суд повинен відмовити у його прийнятті і винести з цього приводу ухвалу. Отже, за вказаними правовими нормами прокурор може здійснювати представництво інтересів громадян і держави на будь-якій стадії судочинства на свій розсуд. За чинним законодавством суддя може відмовити прокуророві в його праві на вступ у судовий процес на будь-якому його етапі на власний розсуд. Участь прокурора в господарському судочинстві – порівняно новий напрям діяльності прокуратури. Повноваження прокурора в судовому процесі визначені Законом України "Про прокуратуру" та Господарським процесуальним кодексом України. Механізм участі прокурора в господарському судочинстві умовно можна поділити на такі блоки: перший – порушення справи в господарському суді за позовом прокурора (ст. 2 ГПК); другий – безпосередня участь прокурора в судовому процесі (ст. 29 ГПК); третій – апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили (ст.91 ГПК); четвертий - касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке набрало законної сили, та постанову апеляційного суду (ст. 107 ГПК); п'ятий - касаційне оскарження судових рішень Вищого господарського суду України до Верховного Суду України (ст. 111- 14 ГПК). 

Згідно зі статтею 29 ГПК прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи для представництва інтересів громадянина (у випадку його неспроможності через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження) або держави

Участь прокурора в судовому процесі є обов'язковою: а) у справах, порушених за його заявою; б) у разі, коли це передбачено законом або визнано за необхідне господарським судом. Сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор — апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Згідно зі статтею 107 ГПК України прокурор має право подати касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Крім того, прокурор має право подати касаційну скаргу також і у випадку, якщо він не брав участі у розгляді господарської справи в суді першої та апеляційної інстанцій, але рішення місцевого суду чи постанова апеляційного суду стосується інтересів держави. 

 

 

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР.

2. Господарський процесуальний кодекс України від вiд 06.11.1991 № 1798-XII // ВВР. – 1991.– №24.

3. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – ст.144.

4. Господарський Кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ «Одісей», 2004. – 848 с.

5. Закон України “Про адвокатуру” // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 9. - Ст. 62.

6. Закон України „Про прокуратуру” // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 793 (з наступними змінами та доповненнями).

7. Інформаційний лист від 05.05.98 N 01-8/161 Про деякі питання, пов'язані з прийняттям арбітражними судами позовних заяв, поданих прокурорами та їх заступників. 

8. Лист Вищого арбітражного суду України і Генеральної прокуратури України від 03.08.92 N 01-8/912, 8а/4 

9. Лист Вищого Арбітражного Суду України, Генеральної Прокуратури України від 03.08.92 р. N 01-8/912, 8а/4. 

10. Наказ Генерального прокурора України № 6 від 29.11.2006 р. "Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень".

11. Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 22.05.2002 р. N 04-5/570.

12. Про участь в господарському процесі відособлених підрозділів юридичних осіб. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 28 липня 1994 р. із змінами станом на 18 листопада 1997 року.

13. Про деякі питання вирішення спорів за участю податкових органів. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 травня 1995 р. із змінами станом на 17 березня 1998 року.

14. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 травня 1995 р. із змінами станом на 21 вересня 1993 року з наступними змінами.

15. Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді).

16. Роз’яснення Господарського суду України від 22.05.2002 р. N 04-5/570 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” 

17. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 17.01.95 N 02-5/20 Про деякі питання практики вирішення арбітражними судами спорів за позовами прокурорів. 

18. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV.

19. Мичко М.І. Щодо взаємодії прокуратури з судовою владою/ Мичко М.І. // Право України. – 1999. – № 12. – С. 53-55.

20. Руденко М. Форми участі прокурора у цивільному судочинстві / Руденко М. // Юридичний журнал. – 2006. – № 10.

21. Руденко М. Щодо питання здійснення прокурорських повноважень поза сферою кримінального переслідування / Руденко М. // Право України. – 2007. – №4. – С.75

22.Руденко М. Форми представництва прокурора у цивільному процесі / Руденко М. // Юридичний журнал. – 2006. – №10. 

23. Руденко М. Представництво прокурора в адміністративному судочинстві / Руденко М. // Юридичний вісник України. – 2007. – №14.

24. Рум'янцева В. Особливості участі прокурора в господарському судочинстві в світлі змін до процесуального законодавства, внесених після 2001 р., та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 / Рум'янцева В. // Вісник прокуратури. – 2002. – № 4. 

25. Тимченко Г.П. Проблеми форм захисту цивільних прав та інтересів, що охороняються законом / Тимченко Г.П. // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1. – С. 211-214.

26. Хавін О. Концептуальне бачення форм реалізації представницької функції прокуратури в суді / Хавін О. // Вісник прокуратури. – 2001. – № 3. 

27. Щербина В.С. Господарське право України. - К.: Аттіка, 2003.