Українське шкільництво і освітня політика крайової адміністрації та сейму в Галичині (1890 -1914 рр.)

Особливе місце в крайовій освітній політиці відігравали середні навчальні заклади, в першу чергу гімназії, в яких навчалось і виховувалось підростаюче покоління інтелігенції. Розуміючи це, ще у 1867 р. було ухвалено крайовий закон, за яким виключне право відкриття кожної не польської гімназії в Галичині залежало від згоди сейму. Таким чином, спостерігається замкнене коло, коли українці-політики, перебуваючи в суттєвій меншості, не могли плідно впливати на зростання їхньої національної інтелігенції, що навчалася в українських середніх шкільних закладах, оскільки сейм, маючи на те повноваження, всіляко стримував їх заснування. З кінця XIX ст. і до початку Першої світової війни точилася політична боротьба за відкриття кожної нової української гімназії. Саме цим закладам українська суспільність надавала перевагу (порівняно з іншими середніми школами, зокрема фаховими), оскільки розуміла, що гімназії – це шлях до здобуття університетської освіти і, як наслідок – чисельне зростання української еліти. Впродовж досліджуваного періоду українці не домоглися рівних умов з іншими народами монархії, де відкриття середніх шкіл відбувалося на підставі звичайних розпоряджень міністерства віровизнань і освіти, їм вдалося добитись створення лише невеликої кількості державних українських гімназій, головним чином завдяки наполегливим заходам українських сеймових і парламентських послів, освітніх товариств, активності передової громадськості.

Аналізуючи стан народних шкіл в усій державі, можна дійти висновку, що напередодні Першої світової війни серед усіх країв Ціслейтанії Галичина опинилась в найгіршому становищі, оскільки тут продовжували існувати громади без початкових шкіл, а певний відсоток тих, що навчались, через низький рівень освіти залишались або згодом знову ставали неписьменними. Виняток з цього становить крайова політика піднесення польської гімназійної освіти. До початку Першої світової війни ця ділянка освіти набула особливого розвитку: значно зросла кількість польських гімназій і учнів у них. Натомість українські заклади відповідного типу, незважаючи на їх нагальну потребу, продовжували залишатись у мізерній кількості.

Прагнучи зарадити такому становищу, українська громадськість стала активніше впливати на владні структури. Однак вжиті нею заходи: гострі виступи українських послів на захист української освіти, різноманітні крайові віча і петиції до влади – далеко не завжди давали бажані результати. Не допомагали навіть традиційні звернення до віденських властей. Поступки з боку крайової влади для розвитку українського шкільництва залишались мінімальними. Зарадити наслідкам такої шкільної політики прагнули культурно-освітні та педагогічні організації в краї. Їх створення і розвиток пройшли ряд щаблів – від надання матеріальної і моральної допомоги своїм членам, здебільшого вчителям початкових і середніх шкіл, до залучення якомога ширшого загалу для вирішення українських освітніх проблем і відкриття своїх приватних шкільних закладів. Громадянство підтримало ці заходи, і в краї з’являються нові українські приватні школи, які чисельно збільшуються і якісно розвиваються завдяки пожертвам усього українського загалу.

Таким чином, незважаючи на політику стримування українського шкільництва, у 1890-1914 рр. спостерігається його помітне піднесення. Освіта, здобута українцями, дала їм змогу піднести свій загальнокультурний рівень.

Основні положення дисертації відображено у наступних публікаціях автора:

Кошелєва Н. Організація українського вчительства у Східній Галичині в 1881-1914 роках // Вісник Львівського університету. – Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1998. Вип. 33. – С. 108-113.

Кошелєва Н. Українські педагогічні видання як джерело вивчення історії шкільництва в Східній Галичині наприкінці XIX – на початку XX ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. – Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. – Вип. 2. – С. 85-89.

Кошелєва Н. Руське педагогічне товариство та його заклади у Львові (1888-1914) // Львів: місто-суспільство-культура. – Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. – Т. 3: Збірник наукових праць / За редакцією Мар’яна Мудрого. [Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск]. – С. 378-385.

Кошелєва Н. Діяльність галицької крайової шкільної ради стосовно української народної освіти в 1873-1914 роках // Вісник Львівського університету. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. – Вип. 34. – С. 269-276.

Кошелєва Н. Польська педагогічна періодика як джерело вивчення історії українського шкільництва у Галичині наприкінці XIX – на початку XX ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – Вип. 3. – С. 93-96.

 

 

Кошелєва Н. В. Українське шкільництво і освітня політика крайової адміністрації та сейму в Галичині (1890-1914 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 01. – Історія України. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.

В дисертації розглядається проблема українського шкільництва в Галичині у 1890-1914 рр. в контексті політики крайової та віденської влади. Досліджено законодавчу базу галицької шкільної адміністрації та підлеглих їй навчальних закладів, подано характеристику діяльності сейму в розбудові українських шкіл. Визначено роль у розвитку української освіти культурно-освітніх та педагогічних товариств, які з’явились у Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Показано, що їх діяльність була спрямована на виправлення наслідків несправедливої щодо українців крайової та державної освітньої політики.

Ключові слова: українське шкільництво, крайова шкільна рада, галицький сейм, австрійський парламент, українські культурно-освітні товариства.

 

 

Kosheleva N. V. Ukrainian school and educational policy of Regional Administration and of Sejm in Galichina (1890-1914) – Manuscript.

Dissertation for Candidate of Historical Studies Degree, specialization 07. 00. 01. – History of Ukraine. – Lviv Ivan Franko National University, Lviv City, 2002.

The dissertation is considered to the problem of Ukrainian school in the conditions of Galicia since 1890 to 1914 according to the policy of Regional and Vienna’s Authorities. The legislative base of Galicia school administration and subordinate educational institutions were investigated. The characteristic of Sejm’s policy for creation and farther development of Ukrainian schools was made. The considerable role of Cultural, Educational and Pedagogical Societies, which occurred in Galicia at the edge of XIX- XX centuries has been investigated. Their activities were directed to correction of unjust due to Ukrainians Regional and State educational policy.

Key words: Ukrainian School, Regional School Counsel, Galician Sejm, Austrian Parliament, Ukrainian Cultural and Educational Societies.

 

Кошелева Н. В. Украинская школа и образовательная политика краевой администрации и сейма в Галичине (1890 – 1914 гг.). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07. 00. 01. – История Украины. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2002.

Диссертация посвящена проблеме украинского начального и среднего образования в Галичине в 1890 – 1914 гг. в контексте политики краевой и центральной власти.

В работе значительное внимание уделено анализу законодательной основы и последующим преобразованиям галицкой школьной администрации: краевому, областным и местным школьным советам, сыгравшим важную роль в формировании образовательной политики сейма. Исследуются взаимоотношения и зависимость краевого школьного совета от галицкого сейма и центрального венского правительства. Показана эволюция краевого школьного законодательства в сторону меньшего подчинения центральному правительству в Вене. Вследствие принятия новых законов в начале ХХ века, относящихся к преобразованию краевого школьного совета, последний приобрел полномочия, превосходившие функции, которыми были наделены подобные учреждения в других провинциях государства. На протяжении рассматриваемого периода возрастали количество и значение областных и местных советов, сыгравших важную роль в развитии начального образования. Вместе с тем, их подчинение и политическая заангажированность, а в определенной степени и национальный состав сыграли отрицательную роль в развитии украинских школ.

Исследуется развитие основных типов начальных и средних учебных заведений: народных школ, учительских семинарий и гимназий. Прослеживается различие их законодательной основы и подчинения, качественные и количественные изменения. С конца ХІХ до начала ХХ веков на волне  пробуждения в крае украинской национальной активности сейм, а следом и исполнительные власти были вынуждены проводить политику либерализации, сопровождавшуюся уступками украинскому школьному обучению. Значительное место уделяется польско-украинским отношениям в образовании, которые часто носили политическую окраску. Произведен сравнительный анализ школьного обучения в Галичине и в других провинциях монархии, который определил, что за всеми показателями галицкие украинские школы находились в наихудшем положении.

На исправление сложившейся ситуации в украинском начальном и среднем образовании были направлены усилия общественности. Однако ни выступления послов в венском парламенте и галицком сейме, ни многочисленные петиции и обращения к власти не привели к желаемым результатам. Значительную роль в развитии украинских школ сыграли культурно-образовательные и педагогические общества, которые создавались в крае в конце ХІХ – начале ХХ веков. Их развитие прошло несколько этапов – от материальной помощи своим членам, в основном учителям начальных и средних школ, до поднятия сознательности и активности украинской общественности и открытия своих частных школ. Вся деятельность этих организаций была направлена на исправление последствий дискриминационной политики, проводимой по отношению к украинцам краевой и венской властью.

Ключевые слова: школьное обучение, краевой школьный совет, галицкий сейм, австрийский парламент, украинские культурно-образовательные общества.