Українсько-румунські відносини у контексті транскордонного співробітництва

те, що Статут Єврорегіону „Верхній Прут”, припускає крім членства і нову категорію – партнера Єврорегіону. Ним може стати “адміністративно-територіальна одиниця країни Європейського Союзу або іншої країни, що має угоду про партнерство або протоколи про співробітництво чи побратимство з подібними адміністративно-територіальними одиницями зі складу Єврорегіону “Верхній Прут”28. Партнери Єврорегіону одержують право брати участь у роботі керівних і робочих органів, щоправда лише з правом дорадчого голосу. При цьому партнер одного з членів Єврорегіону може стати партнером усіх його членів, що сприяє розширенню можливостей регіональної співпраці. В грудні 2000 року Радою Єврорегіону направлено пропозиції про офіційне партнерство до австрійської землі Карінтії, баварського округу Швабія ( Німеччина ) та французького департаменту Майенн.  У січні 2001 року земельним урядом Карінтії прийнято офіційне рішення про встановлення партнерства з Єврорегіоном „Верхній Прут”29.

Ще однією особливістю Єврорегіону „Верхній Прут” є те, що він утворився на ґрунті багаторічної традиції міжрегіонального співробітництва адміністративно-територіальних одиниць, які формують транскордонну конструкцію. Партнерські зв'язки Чернівецької області з Сучавським повітом були започатковані в середині 60-х років, з Ботошанським повітом з 1992 р. і здійснювалися на основі двосторонніх протоколів про співробітництво30.

Метою створення єврорегіону „Верхній Прут”, згідно статутних документів, є розширення існуючих міжрегіональних зв'язків та сприяння подальшому розвитку транскордонного співробітництва адміністративно-територіальних одиниць держав-засновників, окремих міст, інших населених пунктів, органів місцевого самоврядування, державного управління, окремих установ, підприємств, неурядових і громадських організацій, національних меншин та окремих громадян у сферах економіки, освіти, науки, культури і спорту, а також розбудова нових механізмів міждержавного співробітництва та безпечний сталий розвиток регіону в рамках інтеграції до сучасного загальноєвропейського процесу31.

Структури єврорегіонів “Верхній Прут”, “Нижній Дунай” та Карпатського єврорегіону дуже схожі і відрізняється, в основному, кількістю комісій та їх галузевим напрямком. Проте є деякі принципові відмінності. Так, структура Єврорегіону “Верхній Прут” відзначається наявністю у його складі екологічного єврорегіону, який є своєрідним ноу-хау у теорії і практиці єврорегіонального руху. Ідея Екоєврорегіону народилась у 1994 році і була запропонована Чернівецьким державним науково-технічним центром з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та ресурсозбереження „Екоресурс”. 3-4 липня 1997 р. українсько-румунсько-молдовський саміт в Ізмаїлі ухвалив пропозицію української сторони щодо створення спільного Екоєврорегіону: „Основною метою створення Екоєврорегіону є визначення державними та місцевими органами влади, а також підприємцями трьох країн їх взаємної зацікавленості у впровадженні сучасних механізмів управління техногенно-екологічної безпеки на всіх стадіях життєвого циклу виробництва та споживання для покращання конкурентоспроможності продукції, успішної приватизації, інвестування та реконструкції з одночасним забезпеченням сталого соціально-економічного розвитку регіону в цілому”32.

 Сьогодні австрійська сторона і UNIDO зацікавлені у створенні на базі Екоєврорегіону „Верхній Прут” Реґіонального центру чистого виробництва з передачею сучасних технологій і одночасною «екологізацією» та зниженням ресурсоенергоємності економіки регіону.  Керівництво баварського округу Швабія (Німеччина) також зацікавилися цими пропозиціями та встановленням прямих виробничих та комерційних зв'язків з українськими підприємствами Єврорегіону „Верхній Прут”. Відповідно до доручень Уряду України підготовлено пілотний проект Програми відпрацювання системних завдань державної регіональної політики та субрегіональної європейської інтеграції на базі Чернівецької області. Серед основних проектів є розвиток сполучень з Європою та місцевих транскордонних перевезень за маршрутами традиційними для краю, сприяння зростанню конкурентоспроможності традиційних промислових і аграрних виробництв краю, співробітництво у галузях науки, культури, освіти у справах молоді тощо. Водночас, пілотна система проектів передбачає вирішення ряду нормативно-правових, організаційних, фінансових питань для забезпечення не тільки економічного зростання і розвитку транскордонної співпраці, але і підвищення рівня соціального захисту та екологічної безпеки в регіоні.  Найближчим завданням є підготовка спільного проекту з європейськими партнерами щодо вироблення рекомендацій щодо можливої гармонізації чинних нормативних актів трьох країн між собою та досвідом унітарних країн ЄС33.

Незважаючи на певні досягнення, єврорегіони все ж не реалізували поки що покладених на них сподівань. Перш за все слід якомога повніше враховувати регіональні фактори співробітництва на українсько-румунському кордоні при стратегічному плануванні зовнішньої та внутрішньої політики України. Має бути розроблена та здійснена система заходів з максимальної активізації транскордонного економічного співробітництва, яке дійсно заслуговує на всебічну державну підтримку. Дуже влучно висловився у своїй статті „Транскордонне співробітництво в західних областях України в контексті розвитку єврорегіонів” начальник відділу міграції Управління у справах національностей та міграції Чернівецької облдеожадміністрації С. Гакман – „ Вирішення більшості проблем, які є спільними для всіх єврорегіонів на заході України виходить за межі можливостей членів єврорегону”34. Також час переходити від конфронтаційного або звинувачувального тону у з’ясуванні дискусійних питань політики щодо національних меншин в Україні та Румунії до всебічного інформування громадськості про ті позитивні зміни, які відбуваються в соціально-економічному та культурному житті всіх національних громад нашої держави. Досягненню цієї мети може послужити, наприклад, створення за участю всіх адміністративних територій – учасниць єврорегіону „Верхній Прут” його веб-сайту, бажано функціонуючого водночас українською, румунською та англійською мовами. Варто також налагодити активну співпрацю керівних ланок управлінських структур із науковцями-експертами та організаціями громадянського суспільства, які зацікавлені брати участь у розв’язанні значущих проблем по обидва боки державного кордону.

У якості висновків відзначимо, що об’єднання Європи робить все більш актуальними проблеми інтеграції і співробітництва для тих країн, які тільки включаються у роботу загальноєвропейських структур. На етапі, коли і Україна і Румунія шукають гідне місце у системі загальноєвропейського господарювання, вагому роль набуває також транскордонне співробітництво, котре покликане сприяти здійсненню більш тісних відносин між сусідами, поновленню втрачених позицій на ринках сусідніх держав, підняттю зовнішніх економічних взаємин на новий рівень. Транскордонне співробітництво між Україною та Румунією здійснюється в межах трьох єврорегіонів: Карпатський, „Нижній Дунай”, „Верхній Прут”. Кожен з нині діючих українсько-румунських єврорегіонів має свої особливості функціонування та розвитку. Водночас всі вони покликані сприяти як внутрішньому розвитку нашої держави, так і її просуванню до швидшого повноцінного входження до загальноєвропейського співтовариства.

Посилання

1 Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями ( ухвалена 21 травня 1980 р., м. Мадрид ) // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

2 Методичні рекомендації щодо транскордонного співробітництва місцевих і регіональних влад в Європі // http://gska2.rada.gov.ua/ pls/ mpz/docs/ 757_1829_transfrontier.htm

3 Регіональна політика в країнах Європи: уроки для України / С. Максименко, Є. Кіш, М. Лендвель, І. Студенніков, та ін. ( ред. ); Київський центр Інституту Схід-Захід. – К.: Логос, 2000. – С. 29.

4 Макогон Ю. В., Ляшенко В.И. Формы и направления трансграничного экономического сотрудничества: Монография, изд. 2-е, исп. и допол. / Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2003. – С. 291.

5 Терещенко Т. В. Методичні підходи до оцінки результатів транскордонного співробітництва прикордонних регіонів України. Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. // http://univ.km.ua/visnyk/1039.pdf

6 Договiр про вiдносини добросусiдства i співробiтництва мiж Україною та Румунiєю від 2 червня 1997 року // Урядовий кур’єр. – 1997. – 5 червня.

7 Кравченко В. И второй тайм мы уже отыграли… // Зеркало недели. – 2003. – 21 июня. – № 23 (448). – C. 16.

8 Лендьел М. Досвід Карпатського Єврорегіону: повштовх до переосмислення моделі транскордонного співробітництва // На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів: Проект Київського центру Ін-ту Схід-Захід / За ред. С.Максименка та І.Студеннікова. – Київ: Логос, 2000. – С. 52 – 53.

9 Сarpathian Foundation. Report 2006. // http://carpathianfoundation.org/cf/web/hq/index.jsp

10 Чалий О. Стан та перспективи співробітництва між Україною та Європейським союзом. // Аналітичний щоквартальник. Інституційні реформи в ЄС / Науковий редактор Дергачов О. П. – Вип. 4, 2003. – С. 33.

11 Мітряєва С. І. „Карпатський єврорегіон” – ІНСТРУМЕНТ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ // СТРАТЕГІЧНА ПАНОРАМА. – 2005. – № 1. // HTTP://niisp.gov.ua/vydannia/panorama/issue.php

12 Буковецький М. Прикордонне співробітництво між країнами Центральної Європи. Приклад Карпатського Єврорегіону // Будівництво нової Європи: прикордонне співробітництво у Центральній Європі. / За ред. В. Гудака. – Ужгород: Закарпаття, 2004. – С. 106.

13 Злазь С. Закреслена багатовекторність // Україна молода. – 2005. – № 34 (2575).

14 Вплив транскордонного співробітництва на регіональний розвиток в Україні // Конгрес місцевих і регіональних влад України: Проблеми регіональної політики України, стан місцевого самоврядування та правова політика Конгресу: Збірник документів і матеріалів ( грудень 2003 р. ) К.: [ Б.в. ], 2004. – С. 107.

15 http://ats.businessinodessa.com

16 http://euroinvest.gov.ua/index.php

17 http://izvestiya.odessa.gov.ua/Main.aspx

18 http://euroinvest.gov.ua/index.php

19 Пурич Ш. Румыно-украинское трансграничное сотрудничество: проблемы и перспективы // Транскордонне співробітництво у поліетнічних регіонах Східної та Південно-Східної Європи: Матеріали наукового симпозіуму 16-17 червня 1999 р. / Ю. Макар та ін. (ред.). – Чернівці.: Золоті литаври, 1999. – С. 83 – 93.

20 Григоришин С. Деякі аспекти загострення українсько-оумунських відносини на сучасному етапі. // Україна-Румунія-Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин у контексті сучасних європейських процесів: Збірник наукових праць / В. І. Андрійко та ін. ( ред. кол ) Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. – Чернівці: БУКРЕК, 2006. – С. 282.

21 Кулик М. З. Шляхи інтенсифікації вирішення проблем делімітації морських просторів Українив північно-західній частині Чорного моря // Трибуна. – 2004. – № 3-4. – С. 26.

22 Миколайченко Г. Українсько-румунський кордон. Канал „Дунай – Чорне море” // Західні кордони України: аналогії, проблеми, перспективи: Матеріали http://www.ji-magazine.lviv.ua/index.htmМіжнар. конф. 26 лютого 2005 року. – Ужгород: Дружба, 2005. – 312 С. 122.

23 Стачко А. Єврорегіони як праобраз майбутньої Європи. // http://bdg.press.net

24 Топчієв О.Г. Одещина у складі єврорегіону “Нижній Дунай”: пріоритети загальнодержавної та регіональної політики у прикордонному співробітництві // Актуальні проблеми державного управління. – 2000. – Вип.3. – С. 97.

25 http://crs.org.ua/data/evroregions.doc

26 Гакман С. Транскордонне співробітництво в західних областях України в контексті розвитку єврорегіонів // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. – № 3. – С. 194.

27 Бройде З. Єврорегіон „Верхній Прут” – конституювання, конкретні завдання, перспективи // Регіони Східної Європи: інтеграційні очікування та конфронтаційні небезпеки. – Чернівці: БУКРЕК, 2000. – C. 135.

28 Статут Єврорегіону “Верхній Прут” // Поточний архів Секретаріату Ради Єврорегіону „Верхній Прут”.

29 Хавич О. Західна Україна – провінція чи єврорегіон? // Українська правда. – 2002. – 20 червня. – №8.

30 Бройде З. Утворення єврорегіональних структур. // Молнтаж + технологія. – 1999. – № 5. – С. 14. 

31 Гакман С. Єврорегіон "Верхній Прут" у контексті транскордонного співробітництва України, Республіки Молдова та Румунії // Вісник держкомнацміграції України. Щоквартальний інформаційний журнал – 2002. – № 2. – С. 128 – 129.

32 Бройде З. Розробка основних елементів концепції та першочергових заходів зі створення Екоєврорегіону з координаційним центром у м. Чернівці: Звіт про НДР (остаточний). Державний НТЦ «Екоресурс». № держреєстрації 0197 V018569. – Чернівці: [ Б. в. ], 1997. – С. 22.

33 Міжрегіональне та транскордонне співробітництво в Україні // http://un.kiev.us/esdp/discs./disk1/0102136 ukr.htm

34 Гакман С. Транскордонне співробітництво в західних областях України в контексті розвитку єврорегіонів // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. – № 3. – С. 195.