Українськомовний комп’ютерний сленг: формування і функціонування

У функціональному аспекті лексика комп’ютерного сленгу неоднорідна. Це одиниці, що заступають терміни (бравзер (англ. browser) “засіб перегляду веб-сторінок”; скачати “скопіювати інформацію з мережі”), експресивно забарвлені лексеми (слимак “корпус комп’ютера slim”; мізки “оперативна пам’ять комп’ютера”) та професіоналізми (фріварний (англ. freeware) “що розповсюджується безкоштовно”; конектитися (англ. connect) “встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом”). 

При розгляді лексики комп’ютерного сленгу в діахронії (підрозділ “Застарілі слова та неологізми в складі комп’ютерного сленгу”) виявилося, що швидкість зміни її складу набагато випереджає не лише швидкість зміни загального складу лексики української мови, а й багатьох професійних і групових сленгів. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятиліть, то в комп’ютерному лише за минуле десятиліття бурхливого технічного прогресу з’явилося і зникло з ужитку чимало слів. Рухомість лексики зумовлена, в першу чергу, екстралінгвальними причинами: стрімке, з одного боку, застаріння, з другого боку, оновлення комп’ютерної техніки і програм спричинює зміни у складі слів сленгу. Зважаючи на особливості функціонування, увесь лексичний фонд українськомовного комп’ютерного сленгу можна поділити на активний та пасивний, в останньому, зокрема, виділяються архаїзми (алтин “накопичувач на гнучких магнітних дисках 3,25’’”; чапатар, штампик “принтер”), історизми (циган “кольоровий графічний адаптер CGA”; скло “захисний екран монітора”) та неологізми. Залежно від структурно-семантичних особливостей, неологізми бувають лексичні, тобто такі, в яких на певному етапі розвитку мови новими є і зміст, і звукова оболонка, і семантичні, в яких стара оболонка слова наповнюється новим змістом. Семантичними неологізмами можна вважати запозичені з загальнонародної мови слова типу алкоголік, хробак, глист, рама, пацюк тощо, які, увійшовши до лексичного фонду комп’ютерного сленгу, набули нових значень: алкоголік “програміст мовою ALGOL” і алкоголік “програма Alcohol***%” (де *** – версія програми, відповідно 80%, 100%, 120%, 140% і т. ін.)”; хробак, глист “комп’ютерний вірус”; рама “оперативна пам’ять комп’ютера (RAM – random-access memory)”; пацюк “маніпулятор типу миша вітчизняного виробництва, який вирізняється значно більшим розміром порівняно з закордонними відповідниками”.

У семантичному плані лексика комп’ютерного сленгу вирізняється доволі високою стійкістю, проте можна говорити й про семантичне зміщення та розширення обсягу значення лексем у процесі функціонування. Одиниці комп’ютерного сленгу вступають у різноманітні лексико-семантичні відношення (підрозділ “Лексико-семантичні відношення між одиницями комп’ютерного сленгу”). Серед синонімів більшість становлять абсолютні. Сленгізми об’єднуються в незамкнені синонімічні ряди, кожен член якого має певні семантичні та стилістичні відтінки (експішка – експіха – хренова – хрюша “Windows XP”). В антонімічні відношення вступає незначна кількість одиниць комп’ютерного сленгу; виділяються спільнокореневі (апгрейд “модернізація апаратного забезпечення” – даунгрейд “заміна апаратного забезпечення на попереднє за версією”) та різнокореневі (заінсталити “встановити на комп’ютер програмне забезпечення” – вбити, грохнути “видалити програмне забезпечення з комп’ютера”) антонімічні пари. У складі комп’ютерного сленгу виділено нечисельні групи полісемічних (босяк “1) мова програмування Basic; 2) програміст мовою Basic”) та омонімічних лексем; щодо омонімії, то можна говорити про внутрішньосистемну (обидва слова входять до комп’ютерного сленгу) (висіти “(про програму або операційну систему) не реагувати на зовнішні подразники (натискання клавіш чи кнопок миші), що, як правило, супроводжується припиненням роботи програми” і висіти “перебувати в Інтернет у пошуках інформації або спілкуючись у чатах і на форумах”) і міжсистемну (омонімізуються одиниці різних сленгових систем) (комп. пентюх “комп’ютер модифікації Pentium” – молод. “підліток”).

Для стійких словосполучень характерні різний ступінь зв’язаності і різне походження слів, які входять до складу словосполучення (підрозділ “Стійкі словосполучення в комп’ютерному сленгу”). За співвіднесеністю з частинами мови в українськомовному комп’ютерному сленгу виділяються лише іменні (гарячі ґудзики “комбінація клавіш Ctrl+Alt+Delete”) та дієслівні (закрити кватирки “завершити роботу ОС Windows”) стійкі словосполучення, для яких також властиві синонімічні та антонімічні відношення і варіативність. Фразеологізми з семантичного погляду поділяються на фразеологічні зрощення (вбити два цвяхи “двічі клацнути мишею”), фразеологічні єдності (послати на три літери “повідомити адресу веб-сайту: http://www.”) та фразеологічні сполучення (фіксити баґи “знаходити і виправляти помилки в програмному коді”). 

Підрозділ “Семантичні переосмислення в процесі утворення одиниць комп’ютерного сленгу”. Лексичні одиниці комп’ютерного сленгу виникають унаслідок семантичного переосмислення вже існуючих в українській мові слів, шляхом запозичення з інших мов (англійської, російської) та соціальних діалектів (сленг молоді, кримінальне арго тощо), а також морфологічним способом. 

Семантичні переосмислення становлять близько третини усієї лексики комп’ютерного сленгу. Основними способами утворення нових значень є метафора (карлсон “охолоджуючий вентилятор”; стіна “апаратно-програмні засоби міжмережевого захисту”), метонімія (металолом “апаратне забезпечення”; залізо “апаратна частина комп’ютера”) та синекдоха (кнопки “клавіатура”). Серед метафор у комп’ютерному сленгу виділяються номінативні (буквар “порадник користувача”), асоціативні (мізки “центральний процесор”), метафори на основі функціональної подібності (айболіт “антивірусна програма”), а також когнітивні (підірвати “зруйнувати систему захисту”). Дослідивши склад сленгізмів, утворених шляхом метафоричного переосмислення, можна зробити висновок, що таке утворення нових одиниць характерне для основних частин мови, представлених у комп’ютерному сленгу іменниками (поштовик