Українськомовний комп’ютерний сленг: формування і функціонування

Префіксально-суфіксальним способом дієслова комп’ютерного сленгу утворюються за допомогою різних префіксів та суфікса -ува- (викладувати “розміщувати інформацію в мережі”; підглючувати “некоректно працювати”; приторможувати “дуже повільно працювати (про комп’ютер)”).

Постфіксальний спосіб словотвору також є продуктивним. У комп’ютерному сленгу похідні дієслова творяться власне постфіксальним (в’язатися, конектитися “встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом”), суфіксально-постфіксальним (бровзатися “переглядати веб-сторінки”; діалитися “з’єднуватися з Інтернет за допомогою модема”), префіксально-постфіксальним (вирубатися “аварійно завершувати роботу”; ребутатися “перезавантажуватися”), префіксально-суфіксально-постфіксальним (відлогінитися “від’єднатися”; розлочитися “повернутися до заводської частоти роботи апаратного забезпечення”) способами.

Дієприкметники комп’ютерного сленгу (33) представлені лише пасивними формами. Для творення дієприкметників характерне використання суфіксів -н- (зграбаний “конвертований програмою Audio Grabber”; юзаний “яким користувалися”); -ен- (зарарений “стиснутий архіватором rar”; скомпілений “створений, спрограмований”) і -т- (вийнятий “розархівований”; кракнутий зламаний (про програмний продукт)”). Окрему групу становлять предикативні форми на -но (проапгрейджено “модернізовано”; зафіксено “виправлено”).

Дієприслівники становлять нечисельну групу одиниць недоконаного виду, утворених від 3-ї особи однини теперішнього часу за допомогою суфікса -чи (квакаючи “граючись у комп’ютерну гру Quake”; шпиляючи “граючи”).

Невелику групу прислівників КС (за походженням співвідносну з іменниками та дієсловами) утворили похідні з суфіксом -о (мануально “вручну”; перфектно “гарно”) та застиглі форми запозичених дієслів у 3-й особі однини (сакс “погано”; рулез “гарно”).

Близько 600 спільнокореневих сленгізмів об’єднано в 155 кореневих гнізд. До складу кореневих гнізд входять як переосмислені українські лексеми, так і деривати на основі англійських запозичень, оформлені українськими словотвірними формантами, та складноскорочені слова. З розвитком словотвірної активності запозичень, які є членами кореневих гнізд, у межах кореневого гнізда можуть об’єднуватися словотвірні підгнізда, для базових слів яких властива спільність кореневої морфеми. За кількістю одиниць, що входять до гнізд, останні поділяються на гнізда з високим (понад 10 похідних), середнім (4–10 дериватів) та низьким словотвірним потенціалом (1–3 деривати). Найвищий словотвірний потенціал мають гнізда, мотивовані запозиченнями: качати (27 похідних), гнати і юзати (по 11 похідних). Середній словотвірний потенціал гнізда – 

4 деривати. Найбільшу кількість дериватів для всіх гнізд містить перший дериваційний такт (дещо меншу – другий) за рахунок творення похідних складних іменників і прикметників. Максимальна кількість словотвірних тактів чотири. Більшість словотвірних гнізд є відіменниковими. Середня кількість словотвірних тактів – два (вірус – вір – вір-мейкер). Чимало слів має нульову словотвірну реалізацію (вагон “стандарт VGA (Video Graphics Array)”; дрова “драйвер”). 

Комп’ютерний сленг функціонує не лише в мовленні комп’ютерників, де він виконує такі функції, як ідентифікаційна; ізотерична; експресивна; емоційно-оцінна; функція економії мовних ресурсів; функція категоризації і систематизації; номінативна (підрозділ “Функції комп’ютерного сленгу”). 

Сленгізми проникають також до мови засобів масової інформації та художньої літератури, не кажучи вже про те, що комп’ютерники створили свій власний фольклор (підрозділ “Особливості функціонування одиниць комп’ютерного сленгу в текстах різних стилів”. Сленгізми, які починають вживатися на сторінках газет, журналів і художніх творів, сприймаються більшістю носіїв як нові одиниці – адже раніше вони були відомі лише незначній частині носіїв. 

Як показало дослідження, використання одиниць комп’ютерного сленгу на сторінках періодичної преси та в Інтернет-публікаціях є свідомим, з метою привернення уваги читача, адже розмовна лексика оживляє газетно-публіцистичний текст, робить його виразнішим (Поп-співачка Євгенія Власова на дозвіллі полюбляє “повисіти” в Інтернеті. Женя обожнює спілкуватися в чатах, приховуючись під різними “ніками” (псевдонімами). – Голос України. – 2002. – № 92 (24 травня). – С. 16). Текст зорієнтований на літературну норму. Використання сленгових слів тут має характер цитат і вкраплень із чужого словника. У спеціалізованих комп’ютерних виданнях і автором, і адресатом тексту, як правило, є носії сленгу (Поради щодо комп’ютерного “заліза”. – Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – № 1. – С. 44). 

Нерідко значення сленгізмів постає з ширшого контексту (Хоча канівські комп’ютери комплектуються з деталей іноземного виробництва, є надійними (про це можуть розповісти працівники Черкасителекому та обленерго, де вже трудяться на цих компах) і значно дешевшими. – Україна молода. – 1999. – 15 квітня. – С. 4), у той час як у спеціалізованих комп’ютерних виданнях вживання сленгової лексики відбувається, як правило, без пояснення. 

У мовленні персонажів художніх творів одиниці комп’ютерного сленгу української мови використовуються як художній засіб індивідуалізації:

Аж коли Остап, допетравши що до чого, збліднувши, хрипко, але авторитетно потверджує: “Точно, Вір, ти ще ніколи не бавилася в мене на компі. А там такі суперові стрілялки є, – пальчики оближеш”, – аж тоді вона вигулькує зі свого сховку, підноситься навшпиньки і здивовано кліпає оченятками:

– Стрілялки?

...

– У мене такі стрілялки, що твоєму Стасику й не снились. 

Хома А. Репетитор. – Львів, 2002. – С. 157–158.

Звертає на себе увагу характер використання лапок. Як правило, автори публікацій усвідомлюють сторонність побутування одиниць комп’ютерного сленгу в матеріалах, написаних літературною мовою. Тоді з’являються лапки. Вони ставляться для виділення цитації з іншої мовної системи. Написання ж сленгізмів без лапок характеризує слова, які міцно увійшли до нашого мовлення (На всі подані системи захисту будуть