різко піднімає роль і значення організації виробництва. Постійно ускладнюється виробництво, все різноманітнішими стають вироби, що випускаються сучасними виробничими підприємствами. Продукція стає дедалі складною, багатофункціональною, складається з різних складових конструктивних елементів. Це підвищує вимоги до точності зборки, налагодження виробничого процесу.
Пошук
Виробнича підприємницька діяльність
Предмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
18
Мова:
Українська
Значення удосконалення організації виробництва полягає й утому, що технічний прогрес призводить до все більш частих змін видів та моделей виробів, які випускаються. Традиційні (існуючі) моделі продукції вже можуть застарівати з розвитком науково-технічного прогресу, посиленням конкуренції, закінченням життєвого циклу товару. У зв’язку з цим проблема гнучкості, переоснащення, модернізації виробництва стає важливою економічною проблемою, яка потребує залучення додаткових капіталовкладень, державної підтримки.
Удосконалення організації виробництва – це проблема розробки системи заходів, що забезпечують найбільш ефективне поєднання процесів праці і матеріальних елементів виробництва у просторі та у часі. Методи організації виробництва на підприємстві значною мірою визначають можливість ефективного використання існуючої техніки і технологій. Щоб забезпечити при наявних кадрах і матеріальних елементах виробництва максимальну продуктивність і найбільший економічний ефект, нова техніка та технологія повинні поєднуватись з раціональною організацією виробництва.
Удосконалення організації виробничого підприємства та підвищення його ефективності передбачає:
1) розподілення виробничого процесу на окремі операції та закріплення їх за певними цехами, ділянками та робочими місцями;
2) розміщення на площах цехів і виробничих ділянках обладнання з відповідною розстановкою робітників;
3) визначення порядку переміщення предметів праці за фазами і окремими операціями виробничого процесу;
4) оперативне керівництво і контроль за проведенням виробничого процесу на підприємстві та його підрозділах;
5) впровадження прогресивних технологій для підвищення продуктивності праці, забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції; оперативна реалізація заходів щодо удосконалення організації виробництва на тих ділянках, де нормальний хід виробничого процесу порушується.
У сучасних умовах підвищується значення інноваційного підприємництва як процесу створення та комерційного використання техніко-технологічних нововведень. Як правило, основою підприємницької діяльності є нововведення в області продукції або послуг, що дозволяє створити новий ринок, задовольнити нові потреби. Інновації слугують специфічним інструментом підприємництва.
Отже, інноваційне підприємництво – це особливий новаторський процес створення чогось нового, механізм господарювання, в основі якого лежить постійний пошук нових можливостей, орієнтація на інновації.
Необхідність формування інноваційного підприємництва в Україні обумовлена:
1) посиленням інтенсивних факторів розвитку виробництва, які сприяють застосуванню науково-технічного прогресу в усіх сферах економічної діяльності;
2) вирішальною роллю науки у підвищенні ефективності розробки і впровадження нової техніки;
3) необхідністю суттєвого скорочення строків створення, освоєння нової техніки, підвищення технічного рівня виробництва;
4) розвитком масової творчості винахідників та раціоналізаторів;
5) підвищенням витрат та погіршенням економічних показників підприємств, швидким старінням техніки і технології.
Сучасна економічна наука виділяє три основні види інноваційного підприємництва:
1. Інновація продукції. Це процес оновлення внутрішнього потенціалу підприємства, що забезпечує виживання фірми, підвищення обсягу прибутку, розширення частки на ринку, утримання клієнтури та ринкового становища, створення нових робочих місць, підвищення престижу.
2. Інновація технології. Це процес оновлення виробничого потенціалу, спрямований на зростання продуктивності праці і економію енергії, сировини та інших ресурсів, що у свою чергу дає можливість збільшити обсяг прибутку фірми, удосконалити техніку безпеки, провести заходи щодо захисту навколишнього середовища, ефективно використовувати інформаційні системи.
3. Соціальні інновації. Це загальний процес планомірного покращання гуманітарної сфери підприємства. Застосування інновації такого роду розширює можливості на ринку робочоїсили, мобілізує персонал підприємства для досягнення поставлених цілей, зміцнює довіру до соціальних-зобов’язань підприємства перед працівниками та суспільством в цілому.
Таким чином, інноваційне підприємництво передбачає створення і виробництво науково-технічної продукції, товарів, робіт, інформації, духовних (інтелектуальних) цінностей, що підлягають подальшій реалізації покупцям, споживачам.
Фундаментальним принципом економічної стабільності будь-яко – го виробничого підприємства і країни в цілому є постійне здійснення інноваційної діяльності, створення нової конкурентоспроможної продукції, впровадження прогресивної технології. Відмова від інноваційної діяльності неминуче призведе до втрати гнучкості та конкурентоспроможності, банкрутства підприємств, нездатності діяти у ринкових умовах.
Інноваційне підприємництво як процес на шляху створення товару-новинки включає такі послідовні стадії:
1) формування інноваційних ідей;
2) відбір найбільш перспективних ідей;
3) детальна розробка задуму та його експертна оцінка;
4) розробка усіх деталей обраної найбільш перспективної ідеї (інноваційного проекту) ;
5) експертна оцінка інноваційного проекту;
6) експериментальне виробництво товару-новинки та випробування його в умовах ринку;
7) коректування процесу виробництва;
8) початок масового виробництва нового товару та його просування на ринок для задоволення потреб покупців.
Існує ряд факторів, які в певній мірі стимулюють і стримують інноваційні процеси на виробничих підприємствах (табл. 1. 1).
Таблиця 1.1.
Фактори, що впливають на розвиток інноваційного підприємництва
Група
ФакторівСтимулюючіСтримуючі
Економічні,
ТехнологічніФормування резерву фінансових, матеріально-технічних ресурсів, прогресивних технологій; наявність ринкової та науково-технічної інфраструктури; матеріальне заохочення за інноваційну діяльністьОбмеженість коштів для фінансування інвестиційних проектів, недостатній рівень розвитку матеріально-технічної та науково-технічної бази; застаріла технологія; відсутність резервних потужностей, домінування інтересів поточного виробництва
Правові
Законодавчі акти (пільги), що стимулюють інноваційні процеси, державна підтримка інновацій через програми, спеціальні фонди
Обмеження з боку антимоно – польного, податкового, амортизаційного, патентно – ліцензійного законодавства
Організаційно-
УправлінськіГ нучкість організаційних структур, демократичний стиль управління, інформованість, стратегічне планування, децентралізація, формування цільових груп фахівців з питань інновацій, залучення робітників у процес висунення новйх бізнес-ідейУскладнення існуючих організаційних структур, надмірна централізація, авторитарний стиль управління, обмеженість інформаційного забезпечення, відомча замкнутість, орієнтація на існуючі ринки та короткострокові цілі, труднощі міжгалузевих і міжфірмових взаємодій
Соціально – психологічні і культурніМатеріальне та моральне заохочення, громадське визнання досягнень, можливість самовираження і самореалізації, створення умов для творчої діяльності, сприятливий клімат у трудовому колективіПротидія усьому новому і прогресивному, невпевненість, невизначеність, невдачі та збитки при реалізації нової ідеї, небажання брати на себе відповідальність за кінцеві результати інноваційної діяльності.
Висновок
Вивчивши підприємницьку виробничу діяльність, можна зробити висновок, що вона дійсно є найважливішим видом підприємницької діяльності, тому що тут здійснюється основна фаза відтворювального циклу – виробництво продукції і послуг.
Було з'ясовано, що під підприємництвом розуміється діяльність, здійснювана приватними особами, підприємствами або організаціями з виробництва, надання послуг, придбання та продажу товарів у обмін на інші товари або гроші до взаємної вигоди зацікавлених осіб, підприємств, організацій. Суб'єктом підприємництва можуть бути як окремі приватні особи, так і об'єднання партнерів.
Взагалі, підприємництво є важливим і необхідним як для економіки країни, так і для її населення. Адже нові підприємства – це завжди нові робочі місця, створення конкуренції, зниження цін, задоволення потреб споживачів.
Для підприємців це завжди ризик, перевірка власних можливостей, можливість реалізувати свої мрії, задумки. Не зважаючи на те, що виробниче підприємництво зараз найбільш популярне, і провідне, навіть інші його види мають багато позитивних рис. І як говориться, бізнес (і підприємництво також) – це свого роду залежність, і спробувавши раз, вже навряд зможеш зупинитися. І це добре, адже власна справа, якою б вона незначною не була – це завжди можливість стати краще. Саме тому актуальність цієї теми дуже велика.
Список використаної літератури
1. Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге виданя /
Н. М. Бонда. – К. : А. С. К., 2005. – 400с.
2. Виноградська A. M. Основи підприємництва / A. M. Виноградська K. : Кондор, 2007. – 544 c.
3. Гетьман О. О. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге видання. / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.
4. Луньова А. М. Основи підприємництва: Підручник / А. М. Луньова, М. П. Переверзєв – М. : ИНФРА-М. – 176 с.
5. Сизоненко В. О. Підприємництво: Підручник. / В. О. Сизоненко – К. : Вікар, 1999. – 438 с.