+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
8
Мова:
Українська
збору, опрацювання, вивчення матеріалу. Це конкретний інструментарій наукового пізнання, який постійно розвивається та збагачується.
Узагальнюючим науковим методом, яким користується економічна теорія, є діалектичний метод. Він передбачає вивчення явищ і процесів економічного життя: а) в їх загальному зв’язку й взаємозалежності; б) в стані безперервного розвитку; в) коли кількісні зміни, які виникають в процесі розвитку, ведуть до змін якісних.
Конкретно діалектичний метод реалізується в економічній теорії через цілий ряд методів.
Збір, нагромадження та обробка реальних фактів здійснюється за допомогою статистичних та математичних методів. Це перший етап наукового пізнання. Однак, факти–це ще не вся правда, вони лише сировина, з якої необхідно добути правду.
Наступний етап наукового пізнання полягає в теоретичному осмисленні здобутого фактичного матеріалу. Завданням даного етапу є вирішення цілого ряду завдань: по-перше, із усього фактичного матеріалу необхідно відібрати головне, типове, забравши (відкинувши) все випадкове та другорядне; по-друге, потрібно виявити зв’язки та залежності між відмінними фактами, які характеризують різні явища, процеси, сторони економічного життя; по-третє, із системи виявлених взаємозв’язків необхідно виділити суттєві, стійкі, причинно-наслідкові залежності.
При цьому використовується метод наукової абстракції. Це тимчасове ігнорування та відмова у думках від випадкових, поверхових, минулих, одиничних явищ, фактів і характеристик процесу, що досліджується, з метою розкриття його суті. Наслідком абстракції є обґрунтування економічних категорій.
Метод аналізу передбачає розчленування розумом цілого на окремі частини, елементи, процеси та вивчення кожного з них.
Метод синтезу означає зведення добутих знань про окремі складові докупи, вироблення нової, більш повної характеристики цілісного предмета дослідження. Економічне явище досліджується у взаємозв’язку і взаємодії його складових частин.
Метод поєднання історичного та логічного. Суспільство на будь-якому етапі розвитку виступає як цілісний організм, в якому усі компоненти знаходяться у визначеному взаємозв’язку. Цей логічний зв’язок виступає продуктом історії. Він відображує історичний процес виникнення та становлення даної системи. Історично спочатку виникають її найбільш загальні, прості риси. На наступних етапах суспільного розвитку утворюються більш складні та конкретні властивості.
Історія – це складний, закономірний процес. Однак вона не позбавлена випадкових ситуацій, відступів та забігання вперед. Логічне – це історичне, яке очищене (звільнене) від випадковостей історичного процесу.
Завершальним елементом діалектного методу дослідження є єдність наукової теорії та суспільної практики. Тільки в процесі практики можна визначити істинність чи хибність теоретичних знань. Важливою ланкою суспільної практики є економічний експеримент – штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження. Процес пізнання реальної дійсності починається з практики і завершується практикою.
Роль і призначення економічної теорії як науки розкривається у її функціях.
-Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити та сформулювати зміст економічних законів та категорій, тим самим збагатити знання людей про сутнісні причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів.
-Прогностична функція зводиться до передбачення напрямів розвитку економічних процесів, обґрунтування соціально-економічних моделей майбутнього розвитку країн і світового господарства.
- Практична функція означає, що отримані знання мають стати керівництвом до дії, повинні застосовуватись на практиці для вирішення господарських завдань. Практика формує замовлення на теоретичне дослідження, дає матеріал для наукового аналізу, та дає остаточну оцінку життєздатності будь-якої теорії. Будь-яка теорія без зворотного звязку з практикою втрачає сенс. Практика-критерій істинності.
-Світоглядна (ідеологічна, виховна) функція покликана формувати у людей економічну культуру, наукове економічне мислення, яке дає можливість зрозуміти і пояснити економічні процеси, приймати обґрунтовані рішення щодо реалізації практичних завдань, прогнозувати тенденції подальшого розвитку. Стосується як побуту, так і професійної діяльності.
-Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає теоретико-методологічною основою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває базові економічні категорії та закони.
1.3. Економічні закони та категорії
При допомозі абстрактного мислення, в процесі аналізу та синтезу формуються економічні категорії.
Економічні категорії–це теоретичне вираження, мисленні форми окремих властивостей сторін, моментів реальної економічної дійсності, яка проявляється в певних виробничих відносинах. Наприклад, „засоби виробництва”, „робоча сила”, „розподіл праці” тощо.
На наступному, більш вищому рівні пізнання, на основі попередньо визначених економічних категорій виявляються економічні закони.
Економічні закони–це внутрішньо-необхідні, сталі, найсуттєвіші, причинно-наслідкові зв’язки між протилежними сторонами, властивостями явищ і процесів економічного життя.
Закони проявляються не в кожному окремому явищі, а у вигляді пануючої тенденції яка простежується у всій сукупності явищ та процесів.
Економічні закони мають об’єктивний характер, тобто, вони виникають та діють незалежно від волі та свідомості людей.
Однак, економічні закони не здійснюються самі по собі. Вони проявляються, розвиваються і функціонують лише у процесі економічної діяльності людей.
Економічні закони не вічні, вони носять історично минущий характер. Це обумовлено специфікою суспільного розвитку, особливостями різних історичних періодів.
В залежності від терміну дії можна виділити чотири типи законів. Всезагальні економічні закони притаманні всім суспільно-економічним формаціям. Загальні діють у декількох формаціях. Специфічні характерні лише для однієї економічної формації. Стадійні або ступеневі закони діють на одній із стадій суспільно-економічної формації.
Питання для самоконтролю
1. Чи правомірно вважати економіку однією з найважливіших сфер суспільного життя?
2. Поясніть, чому класична політична економія називається класичною.
3. В чому особливість методу економічного експерименту?
4. Чим відрізняються економічні закони від законів природи?
5. Поясніть, в чому полягає об’єктивний характер економічних законів?
6. Чи можуть люди створювати і скасовувати економічні закони?
7. Для чого потрібно вивчати економічні закони, якщо вони носять об’єктивний характер?
8. Яке практичне значення має економічна теорія?
9. Чому, на вашу думку, потрібно вивчати економічну теорію?