Закон вартості: сутність і основні функції

У товарному господарстві продукти виробляються для обміну шляхом купівлі-продажу. На ринку в обмінні відносини вступають двоє людей – продавець та покупець. Кожен з них приходить на ринок з діаметрально протилежними інтересами. Відповідно, ринок – це завжди боротьба інтересів. У результаті цієї боротьби як продавець, так і покупець приходять до єдиного інтересу, тобто обмінюються товарами за єдиним еквівалентом, в основі якого лежать суспільно-необхідні витрати праці на їх виробництво – вартість. Ці взємозв’язки у товарному господарстві носять об’єктивний і стійкий характер та приймають форму закону вартості. Таким чином, у формуванні величини вартості товарів визначним є закон вартості.

Виникнення закону вартості відноситься до того часу, коли продукти почали перетворюватися на товари. Як вказував Енгельс, початок обміну товарів йде вглиб віків. У Єгипті це відбулося за три, а можливо, і за п’ять тисяч років до нашого часу, у Вавилоні – за 4-6 тисяч років. З’явившись разом із виникненням товарного виробництва та існуючи протягом тисячоліть, закон вартості отримує найбільш широку сферу дії лише в умовах капіталізму. Це пов’язано з тим, що у цей час товарне виробництво набуває всезагального характеру.

Сутність закону вартості зводиться до того, що виробництво та обмін товарів здійснюються у відповіності до його вартості та суспільно-необхідних витрат праці. Необхідно зазначити, що даний закон виник на базі товарного виробництва та діє у будь-якому суспільстві, де товарні відносини мають місце. Закон вартості – основний закон товарного господарства – виражає об’єктивну необхідність, щоб вартість товарів визначалася суспільно-необхідним часом. Це той робочий час, який витрачається на виготовлення подуктів за наступних умов:

за суспільно нормального стану виробництва;

за середньої кваліфікації прцівників;

за середньої інтенсивності праці;

Практично даний час використовується на створення більшості товарів.

Закон вартості є законом цін, він регулює ціноутворення, складаючи його вихідну основу. У реальному житті у процесі становлення ринкових цін враховуються такі умови, як співвідношення попиту та пропозиції, співвідношення цін на однойменні товари. Тому у процесі використання закону вартості можуть поєднуватися вільні, договірні, лімітні, контрактні, комерційні та інші різновиди цін. Значний вплив на ціни мають методи їх встановлення. Дані методи називаються механізмом ціноутворення. В економічній теорії виділяють два підходи до встановленя цін:

• Ринковий. За такого підходу визначними факторами виступають конь’юктура ринку, попит та пропозиція на товари.

• Витратний. Згідно цього підходу в основувстановлення ціни закладаються виробничі витрати, та перш за все, робітничі, пов’язані зі створенням товарів.

Законом вартості називається економічний закон, згідно якому товари на ринку обмінюються у відповіності до кількості та якості витраченої на їх виробництво праці. 9

Важливою умовою є те, що ціна є грошовим вираженням вартості. Ватість та ціна співвідносяться як вміст та форма. В основі руху цін лежить рух вартостей. Однак, ціни, отримавши самостійне існування на ринку, також мають свої закони встановлення динаміки, так як на їх величину впливає не лише вартість. Але саме вона є тим якорем, який повертає їх до вихідного початку, як би високо вони не підіймалися та як би низько вони не падали.

Основою ціни товарів є вартість виробництва. Голка, молоток, електропила, автомотор мають ціни, що відрізняються від ціни на автомобіль, та в першу чергу внаслідок витрат праці на їх виготовлення. Але ціна кожного товару відрізняється від вартості під впливом сукупності факторів. Однак, вартість ефективно впливає на прогрес продуктивних сил за умов зближення ціни та вартості товарів. Та фактори, що наближують ціни товарів до їх вартості, формують ефективну тенденцію реалізації закону вартості. А фактори, що відхиляють ціни від вартості, створюють негативну тенденцію його вияву.

Таким чином, закону вартості притаманні наступні риси:

в основі вартості лежить суспільно-необхідна праця;

величина вартості товарів прямопропорційна до кількості втіленої в ньому суспільно-необхідної праці та оберненопропорційна його продуктивній силі;

обмін товарів здійснюється відповідно до кількості втіленої в них суспільно-необхідної праці;

з виникненням грошей та ціни закон вартості виступає в якості регулятора цін, визначаючи їх рівень;

через механізм ринкових цін закон вартості розповсюджує свою регулюючу роль на процес виробництва, сприяючи його скороченню або розширенню;

індивідуальні витрати праці зводяться до суспільно-необхідних, індивідуальні вартості – до суспільної вартості, яка є основою ціни.

 

 

Механізм дії економічних законів розкривається в процесі їх пізнання, тобто в ході з'ясування їх змісту. Поки суспільство не пізнало ті чи інші економічні закони, воно не знає механізму їх дії. Механізм дії економічних законів – це ніщо інше, як структура законів, взаємозалежність та взаємообумовленість – частин кожного конкретного закону, які визначають і забезпечують функціонування та розвиток закону. Механізм дії економічних законів завжди є процесом об'єктивним, незалежним від волі та свідомості людей.

Механізм дії закону вартості зображено на рис. 2. 1

 

Суперечність

 

Рис. 2. 1 Механізм дії закону вартості

 

Індивідуальний робочий час – це час, витрачений працівником на 1 виготовлення певного товару

Мірилом ринкової (суспільної) праці є не індивідуальний робочий час, а суспільно необхідний.

Суспільно необхідний робочий час – це