Звіт з виробничої практики на базі ТзОВ "Догма-меблі"

Для одержання запасів, що купляється у вітчизняних продавців, працівнику відділу, що забезпечує постачання видається „Довіреність типової форми”, реквізити якої були описані у попередньому питанні. Обов’язковим додатковим документом є „Журнал реєстрації довіреностей” (М – 3). Він дозволяє контролювати термін видачі довіреностей.

Термін дії довіреності не може перевищувати десяти днів. Протягом цього терміну запаси можуть бути не отримані. Отже, довіреність стає недійсною. Вона мусить бути повернена у бухгалтерію про що робиться відмітка у журналі реєстрації довіреностей „повернено”. Використані та повернені довіреності списуються на основі „Акта на списання бланків довіреностей” (М – 2а) не рідше одного разу на квартал.

Постачальник після прибуття довіреної особи на основі довіреності та договору постачання повинен виписувати „Товарно – транспортну накладну” (тип. Форма 1 – ТН).

Один примірник товарно – транспортної накладної передається на склад разом із матеріалами, сировиною, комплектуючими виробами. Завідуючий складом ретельно перевіряє відповідність їхньої кількості, маси, ціни, якості.

Наступним етапом приймання запасів на підприємство є складання документів оприбуткування.

Після перевірки прихідних документів складається „Прибутковий ордер” (тип. Форма М – 4) в одному примірнику. Інформація, що вказана у прибутковому ордері має бути ідентична тій, що міститься у товарно – транспортній накладній, тобто у ньому відображаються дані про запаси, одержані від одного постачальника, прибутковим ордером оформлюють один вид матеріалу. Лише після складання цього документа поставка вважається завершеною повністю. В окремих випадках складається „Прихідний ордер”.

У випадку, коли фактичні дані розходяться з даними товарно – транспортної накладної, одержаної від вітчизняного постачальника, тоді має бути складений „Акт приймання матеріалів” (тип. Форма М – 7). У цьому випадку наказом керівника створюється спеціальна комісія, в яку входить представник продавця. У цьому акті зазначають виявлені розбіжності на основі перевірки якості, комплектності з врахуванням встановлених стандартів, супровідних документів.

Приймання запасів згідно даного акту має здійснюватись у присутності представника сторони постачальника, а у випадку, коли представник з якихось причин не прибув – незалежної організації (наприклад управління з питань захисту прав споживачів), яка, також, може бути присутньою у разі виникнення суперечностей між сторонами. Можлива згода постачальника про приймання в односторонньому порядку. Одержані цінності, оприбутковані за актом приймання матеріалів зберігаються окремо, з метою не допущення їх змішування з іншими однорідними матеріалами; це пов’язано з великою імовірністю розгляду претензій у судовому порядку.

Зазначений акт складають і у випадку, коли матеріальні цінності надходять раніше за супровідні документи. Тоді в ньому зазначається яких документів немає.

Слід додати, що у підприємстві “Догма-меблі” жодного разу не складався акт, який засвідчував нестачу або ж надлишок одержаних запасів.

На основі прибуткових ордерів (або акта приймання матеріалів чи комерційного акта) здійснюють записи у „Картки складського обліку” (тип. Форма М – 12). Такі записи повинні робитися за кожним прибутковим ордером окремо, навіть при умові, що за день може бути декілька надходжень. Мають реквізити:

номер картки, складу;

марку, сорт, розмір, одиницю виміру;

номенклатурний номер;

ціну, норму запасу;

дату запису про надходження чи вибуття; номер документа, згідно якого здійснено запис; від кого отримано (кому видано) ;

окремо виділено надходження та вибуття;

залишок після кожної операції.

Картка складського обліку є документом комплексним, оскільки в ній робляться записи як по надходженню матеріалів, так і по вибуттю; є основним реєстром, в якому відображається наявність запасів. Вони відкриваються згідно встановленої класифікації матеріалів на кожен номенклатурний номер окремо. Якщо облік не ведеться у комп’ютеризованій формі залишок на початок місяця завіряється бухгалтером; картки видаються завідуючим складами під розписку у реєстрі видачі; зберігаються у картотеці за обліковими групами. Кожного дня у картці робляться записи на основі документів, якщо такі були.

Як було сказано, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться переважно у автоматизованому вигляді, а тому прибуткові ордери складаються у електронному варіанті. Одночасно у базі даних, яка сервером пов’язана з усіма автоматизованими робочими місця, обліковцем цеху створюється „ Картка складського обліку ”, в якій зазначаються, зокрема:

артикул – шифр однойменного матеріалу, призначений для внутрішнього використання;

словесна назва матеріалу.

Можливий варіант, коли одержані матеріали одразу передаються у виробництво. У цьому випадку слід дотримуватись встановленої процедури приймання запасів, зокрема ретельної перевірки їх кількості щодо вказаної у товарно – транспортній накладній, вихідній накладній постачальника.

Запаси повинні зберігатися як на загальних складах, так і в інших центрах відповідальності. Однак всі вони мають бути передані під відповідальність керівника складу, комірника, іншим матеріально – відповідальним особам, з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Важливе значення має система шифрування. Шифри можуть розроблятися за схемою облікових рахунків для зручності розуміння.

Бланк ярлика заповнюється завідуючим складом на кожен номенклатурний номер матеріальних цінностей. Дані ярлика повинні повністю відповідати даним карток складського обліку.

Кожне підприємство по своєму організовує зберігання запасів на складах.

Для видачі сировини і матеріалів у виробництво можуть використовуватися „Лімітно – забірні картки” (тип. Форма М – 8). Зручність їх використання пояснюється можливістю відпуску матеріалів в міру потреби лише в межах заздалегідь встановленого ліміту. Це особливо важливо, коли