Абракітов В. Е. Конспект лекцій з дисципліни „Промислова безпека сучасних виробничих технологій” / В. Е. Абракітов; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 87 с. | Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

Предмет:

Виробництво та технології

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

89

Мова:

Українська

Оцінка:

"Юридична книга" 2001р. ст.:285-286; 290-293.

6. "Національна безпека України" Наукова доповідь Національного інституту стратегічних досліджень

7. "Економіка України" №10, С.Дорогунцов; А.Федорищева

Контрольні запитання до теми 3

1.В яких областях України зосереджено особливо багато потенційно небезпечних виробництв ?

2.Як залежно від масштабів виникаючих надзвичайних ситуацій доцільно розподілити потенційно небезпечні об’єкти?

3.Які об’єкти відносяться до категорії небезпечних виробничих об'єктів?

4.Наведіть приклади потенційно небезпечних підприємств

5.Атомна енергетика та її безпека

6.Гідроенергетика та її безпека

7.Чи є небезпечними підприємства, які застосують хлор?

8.Чи є небезпечними підприємства металургійної промисловості?

9.Яку небезпеку несуть в собі підприємства хімічної та нафтопереробної промисловості?

10.Яку небезпеку несуть в собі нафтопродукто-, газо-, аміако- і хлоропроводи?

11.Яку небезпеку несуть в собі підприємства водопровідно-каналізаційного господарства?

12.Яку небезпеку несуть в собі підприємства енергетики?

13.Яку небезпеку несуть в собі підприємства вугільнодобувної промисловості?

14.Яку небезпеку несуть в собі гірничо-збагачувальні підприємства

15.Наведіть вимоги до розміщення потенційно-небезпечних виробництв.

ТЕМА 4 Методика прогнозування та оцінки наслідків аварій на промислових об’єктах

4.1 Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:

загальна кількість НХР для об'єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР "вільно";

кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємкості для інших об'єктів. У цьому разі приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;

метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20оС, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) -інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.;

середня щільність населення для цієї місцевості;

площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) S(ЗМХЗ)=3,14Г2;

площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) S(ПЗХЗ)=0,11Г2;

ступінь заповнення ємкості (ємностей) приймається 70% від паспортного об'єму ємкості;

ємкості з НХР при аваріях руйнуються повністю;

при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікателями (для продуктопроводів об'єм НХР приймається 300- 500 т);

заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

4.2 Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

4.2.1. Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

загальна кількість НХР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;

характер розливу НХР на підстильній поверхні ("вільно" або "у піддон");

висота обвалування (піддону);

реальні метеорологічні умови: температура повітря (оС), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія) (табл. 4.7);

середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР;

площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) (див. пункт 4.2.2.1);

площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) (див. пункт 4.2.2.2);

прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.

4.2.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування.

4.2.2.1. Зона можливого хімічного забруднення.

4.2.2.1.1. Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку вітру (табл. 4.5), і розраховується за емпіричною формулою.

Площа ЗМХЗ:

Sзмхз=8,72 x 10 -3 Г2 ф, кв. км, (4.1)

Де Г - глибина зони;

ф - коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 4.5).

4.2.2.2. Прогнозована зона хімічного забруднення.

Площа ПЗХЗ:

Sпрог. =К x Г2 x N0,2, кв. км, (4.2)

де

К - коефіцієнт (табл. 4.4);

N - час, на який розраховується глибина ПЗХЗ.

Ширина ПЗХЗ:

при інверсії Ш=0,3<Г<0,6, км;

при ізотермії Ш=0,3<Г<0,75, км;

при конвекції Ш=0,3<Г<0,95, км,

де

Г - глибина зони забруднення, яка визначається з використанням таблиць.

4. 4. Визначення часу підходу забруденного повітря до об'єкта

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою