Абракітов В. Е. Конспект лекцій з дисципліни „Промислова безпека сучасних виробничих технологій” / В. Е. Абракітов; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 87 с.

- підготовка персоналу до дій при надзвичайних ситуаціях;

- збирання, опрацювання і видача інформації в сфері попередження надзвичайних ситуацій, захисту населення і територій від їхніх небезпечних впливів;

- декларування безпеки, ліцензування і страхування відповідальності за заподіяння шкоди при експлуатації небезпечного виробничого об'єкта і гідротехнічного спорудження;

- створення об'єктових резервів матеріальних і фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій.

В липні 2012 року Верховною Радою України була затверджена Загальнодержавна цільова програма захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки. Згідно програми першочергових заходів потребують такі напрями: 

- інженерний захист територій від надзвичайних ситуацій;

- запобігання виникненню та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах і територіях, що характеризуються незадовільним техногенним та екологічним станом;

- очищення територій від вибухонебезпечних предметів;

- реабілітація територій, забруднених внаслідок військової діяльності;

- гідрометеорологічне забезпечення;

- проведення матеріально-технічного переоснащення органів управління та сил цивільного захисту, розвиток вітчизняного виробництва рятувальної техніки;

- підвищення ефективності оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

Також передбачений комплекс робіт, в тому числі, пов’язаний з діяльністю ПНО: 

-  ліквідації наслідків небезпечних екзогенних процесів на державному підприємстві “Солотвинський солерудник”, які пов’язані з просіданням поверхні, утворенням карстових і провальних зсувів, а також щодо консервації шахт № 8 і 9 та екологічної реабілітації смт Солотвино у Закарпатській області;

-  приведення дніпровських судноплавних гідротехнічних споруд (шлюзів) у безпечний стан; 

-  вилучення вибухонебезпечних залишків технологічних продуктів виробництва тротилу на території державного підприємства “Горлівський хімічний завод”; 

-  поводження з небезпечними берилійвмісними відходами на території державного науково-виробничого підприємства “Захід” (м. Київ); 

-  санації територій та об’єктів ВАТ “Радикал” (м. Київ); 

-  ліквідації екологічних і соціальних наслідків довготривалого видобутку нафти та озокериту на території м. Борислава Львівської області; 

-  захисту територій і населених пунктів Сокальського району та м. Червонограда Львівської області від підтоплення, пов’язаного із забезпеченням функціонування та ліквідацією вуглевибудовних підприємств державного підприємства “Львіввугілля”; 

-  консервації Домбровського кар’єру, зокрема рекультивації зовнішніх відвалів № 1 і 4 та хвостосховищ № 1 і 2 ВАТ “Оріана” (м. Калуш Івано-Франківської області); 

-  утилізації не придатних для подальшого використання джерел іонізуючого випромінювання; 

-  задоволення потреби гідрометеорологічних підрозділів у засобах вимірювальної техніки та впровадження у їх діяльність сучасних технологій проведення спостережень і прогнозування тощо.

Організація прогнозування техногенних надзвичайних ситуацій здійснюється на основі інформації про всі наявні в регіоні потенційно небезпечні об'єкти. Результати прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного характеру враховуються при вирішенні питань проектування, будівництва, експлуатації і виводу з експлуатації об'єктів, видачі дозволів і ліцензій на види діяльності, пов'язані з підвищеною небезпекою. 

Аналіз загального стану техногенної та природної безпеки України в дає підстави виокремити основні завдання щодо удосконалення системи забезпечення техногенної та природної безпеки:

 

 

• аналіз стану природної та техногенної безпеки на державному, регіональному та місцевому рівнях і визначення (коригування) на цій основі конкретних завдань і заходів щодо його покращення;

• удосконалення існуючої системи нормативно-правового забезпечення техногенної та природної безпеки;

• удосконалення системи цивільного захисту на основі набутого досвіду з урахуванням сучасних умов;

• оптимізація структури та розмежування відповідальності органів управління з питань цивільного захисту;

• виконання заходів, передбачених Державною цільовою соціальною програмою розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки;

• удосконалення Національної системи епіднагляду та лабораторного контролю за інфекційними хворобами;

• здійснення заходів щодо розвитку системи місцевої пожежної охорони та підвищення рівня протипожежного захисту населених пунктів у сільській місцевості;

• формування національної та регіональної системи екологічного страхування і системи екологічного менеджменту та аудиту з метою акумулювання коштів для екологічної санації території;

• залучення громадськості до проведення перевірки ефективності заходів щодо розвитку системи екологічної безпеки;

• створення нормативно-правової бази для ефективного застосування механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

• удосконалення системи інституційного забезпечення виконання програм подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

 

• формування єдиного державного реєстру сил і засобів цивільного захисту із зазначенням відомостей про їх склад, матеріально-технічне оснащення, можливості та зони відповідальності;

• удосконалення діяльності Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та упорядкування діяльності інших аварійно-рятувальних служб і формувань, підпорядкованих МНС;

• покращення діяльності наявних державних аварійно-рятувальних (комунальних) служб, забезпечення їх постійної готовності до ефективних дій при виникненні всіх видів надзвичайних ситуацій;

• удосконалення єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

• проведення атестації аварійно-рятувальних служб недержавних форм власності, їх державної реєстрації в МНС із наданням допомоги щодо удосконалення їх діяльності;

• забезпечення обов'язкового обслуговування аварійно-рятувальними службами небезпечних об'єктів та територій;

• удосконалення підготовки та атестації сил і ліцензування засобів, що беруть участь у ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій;

•