Адвентивна флора судинних рослин міста Чернівці та її всебічний аналіз

Особистий внесок здобувача. Дослідження адвентивної флори Чернівців виконані здобувачем самостійно. Проведено польові дослідження, підбір та опрацювання літературних відомостей; статистична обробка матеріалу; аналіз та узагальнення отриманих результатів, підготовка до друку наукових праць. Робота є самостійним дослідженням, в результаті якої зібрано 1200 гербарних зразків, визначено 427 видів спонтанної флори Чернівців. Створено конспект адвентивної флори міста Чернівців, який включає 104 види судинних рослин. Проведено систематичний, біоморфологічний, екологічний та географічний аналізи адвентивної флори Чернівців. Виявлено місцезростання небезпечного карантинного виду Ambrosia artemisiifolia, здійснено аналіз адвентивних видів за часом і способом проникнення та ступенем натуралізації. Виділено групу видів, що перебувають у стадії експансії. Проаналізовано способи розповсюдження діаспор адвентів, здійснено господарську оцінку адвентивних видів.

Результати виконаних досліджень відображені у 15 публікаціях та дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи обговорені на засіданнях кафедри екології і права, науково-методичних семінарах Чернівецького факультету НТУ “ХПІ”.

Матеріали дисертації були представлені на 8 конференціях:

• Міжнародній науково-практичній школі для молодих вчених і спеціалістів “Природні екосистеми Карпат в умовах посиленого антропогенного впливу” (Ужгород, 2001);

• Міжнародній науковій конференції “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних екологічних проблем” (Чернівці, 2002);

• Всеукраїнській конференції молодих вчених “Актуальные вопросы современного естествознания” (Сімферополь, 2003);

• Другій Міжнародній науковій конференції “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, 2003);

• Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасного природознавства” (Херсон, 2003);

• Ювілейній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченій 180-річчю з дня народження Л.С. Ценковського (Одеса, 2003);

• Третій Міжнародній науковій конференції “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки. Перспективи формування Пан’європейської Екологічної мережі” (Чернівці, 2004);

• Четвертій Міжнародній науковій конференції “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, 2005).

Публікації.

За результатами дисертації опубліковано 15 наукових праць, серед яких 3 статті у фахових виданнях та 12 у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку літератури (186 джерел, з них 23 іноземні), додатків і викладена на 145 сторінках, з яких 112 сторінок займає текстова частина. Робота ілюстрована 20 таблицями та 7 рисунками.

 

 

Чернівці – місто обласного підпорядкування з територією 153 км 2 та 242,3 тис. населення станом на 1 січня 2005 року, адміністративний, культурний центр, знаходиться в південно-західній частині України і його територія розміщена на стику двох фізико-географічних областей: Прут-Дністровського лісостепового межиріччя та лісо-лучного Прикарпаття. Частина долини Прута, що розділяє ці дві області, зайнята заплавою. Таким чином, досліджувана територія є місцем зіткнення декількох типів ландшафтів-лісостепового, лісолучного, заплавного. Подано фізико-географічну (геоморфологія, клімат, грунтовий покрив, гідрографія) і соціально-економічну (історія виникнення та розвитку міста, сучасний соціально-економічний стан) характеристику території міста.

 

 

Незважаючи на те, що флора Буковини була об’єктом дослідження ботаніків ще у ХІХ столітті, жодної роботи, яка була б присвячена флорі Чернівців за весь час існування міста не було. У розділі наведено огляд літератури з питань дослідження адвентів. В історії дослідження адвентивних рослин можна виділити наступні періоди:

1) накопичення відомостей про адвентивні види під час загального вивчення флори (ХІХ століття). На території Буковини у цей час проводив дослідження Гербіх (1858). Значний внесок у вивчення флори регіону привнесли дослідження Кнапа (1872), Костуби (1898), Турчинського (1878) та Завадського (1835). Всі вищевказані дослідники відмічали лише місцезнаходження рослини, не зупиняючись на її походженні;

2) період вивчення бур’янів (перша половина ХХ століття);

3) виділення адвентивних видів у самостійну групу (друга половина ХХ століття);

4) вивчення адвентивних видів у контексті дослідження флори міст (кінець ХХ, початок ХХІ століття).

У розділі викладені основні напрямки вивчення адвентивних видів у світі та у країнах, створених на пострадянському просторі, а також розглянуто класифікації адвентивних та синантропних видів Ріклі (1903), Теллунга (1919), Шредера (1969), Чічова (1985), Корнася (1968), на базі яких розробляються сучасні класифікації. 

 

 

В основу дисертаційної роботи покладені матеріали флористичних досліджень, що проводилися автором впродовж 1998-2004 років на території міста Чернівці, в результаті чого було зібрано 1200 гербарних зразків, які зберігаються в науковому гербарії Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича (CHER), окремі дублети передано науковому гербарію Київського національного ботанічного саду ім. Гришка М.М. НАН України.

Спостереженнями були охоплені всі основні зони міста, з різними ступенями антропогенного навантаження, місця найбільш інтенсивного занесення адвентивних рослин (території залізничних станцій, виробничих підприємств, будівельні майданчики, придорожні смуги вздовж автомобільних шляхів та залізничних колій), міські смітники, а також ділянки рослинності у межах приміської зеленої зони до 0,5 км, яка за територіальним розподілом належить до території міста.

Біоморфологічна структура флори визначалась за системою життєвих форм Серебрякова (1952), системою Раункієра (1905), системою Голубєва (1972). Ступінь натуралізації адвентивних видів Чернівців визначали за класифікацією Корнася (1968), удосконаленою Протопоповою (1988).

Для оцінки ступеня антропогенної трансформації