Акушерство

Черепна частина голівки складається з семи кісток: двох тім'яних, двох лобних, двох скроневих та однієї потиличної Вони з'єднані: 1) стріловидним швом (sutura sagittalis) – між двома тім'яними кістками; 2) лобним (sutura frontahs) – між двома лобними кістками; 3) вінцевим (sutura coronaria) – між лобними та тім'яними кістками; 4) потиличним або ламбдоподібним швом (sutura lambdoidea) – між потиличною та тім'яними кістками (рис 19а)

Місця перетину швів називають тім'ячками Практичне значення мають велике та мале тім'ячка. Велике тім'ячко (fonticulus magnus s anterior) має форму ромба, розміщене у місці перетину вінцевого, лобного та стріловидного швів Його розміри 2х1, 5 см Мале тім'ячко (fonticulus parvus s posterior) міститься у ділянці перетину потиличного та стрілоподібного швів Воно трикутної форми і має розміри 0, 5х0, 5 см.

Стрілоподібний шов, мале та велике тім'ячка є основними розпізнавальними пунктами на голівці, які дозволяють діагностувати положення голівки при вагінальному дослідженні під час пологів.

Розміри голівки зрілого плода. Голівка доношеного плода має такі розміри (рис. 19б) :

 

 

- малий косий (diameter suboccipitobregmatica, s. obliqa minor) – відстань від переднього кута великого тім'ячка до підпотиличної ямки (вона становить 9, 5 см, обвід голівки по ній -32 см) ;

середній косий (diameter suboccipitofron-talis, s obliqa media) – відстань від межі волосистої частини лоба до підпотиличної ямки (вона становить 10 см, обвід голівки по ній – 33 см) ;

- великий косий (diameter mentooccipitalis, s. obliqa major) -відстань від підборіддя до потиличного горба (вона становить 13-13, 5 см, обвід голівки по ній – 38-42 см) ;

- прямий (diameter frontooccipitalis, s. recta) – відстань від надперенісся до потиличного горба (становить 12 см, обвід голівки – 34 см) ;

- вертикальний або прямовисний (diameter sublinquobregmatica, s. trachelobregmatica, s. verticalis) – відстань від під'язикової кістки до середини великого тім'ячка (становить 9, 5-10 см, обвід голівки по ній – 32 см) ;

- малий поперечний (diameter bitemporalis) – відстань між найвіддаленішими точками вінцевого шва (вона становить 8 см) ;

- великий поперечний (diameter biparietalis) – відстань між найвіддаленішими точками тім'яних горбів (становить 9-9, 5 см).

На тулубі плоду розрізняють також розміри плічок – поперечник плечового поясу (distantia biacromialis) -12 см (обвід по ньому становить 34-35 см) та розмір тазової частини (distantia bisiliacus) – 9-9, 5 см (обвід 27-28 см).

 

З моменту запліднення організм матері, плацента і плід починають функціонувати як єдиний комплекс. З прогресуванням вагітності більшість органів та систем зазнають певних фізіологічних змін, спрямованих на створення оптимальних умов для розвитку ембріона.

Нервова система, формується домінанта вагітності. Гальмівні процеси переважають, збудливість ЦНС знижується. У вагітних з'являється сонливість, емоційна неврівноваженість. Зміни у вегетативній нервовій системі спричиняють нудоту, блювання, зміну смакових та нюхових відчуттів.

Серцево-судинна система. Збільшується об'єм циркулюючої крові (ОЦК) на 30-50%, причому відбувається цей процес більше за рахунок зростання об'єму циркулюючої плазми. Кількість еритроцитів зростає незначно, тому у вагітних на грунті фізіологічної гіперволемії (гемодилюції – розведення крові) виникає фізіологічна анемія, яка часто переходить у патологічну.

Частота серцевих скорочень може незначно збільшуватись. Артеріальний тиск у перші місяці вагітності має тенденцію до зниження на 5-15 мм рт. ст. за рахунок зниження периферичного опору судин. Максимальне зниження спостерігається у термін вагітності 24-28 тижнів, до пологів AT повертається до вихідного рівня (за умови нормального перебігу вагітності). Збільшується серцевий викид та ударний об'єм серця. Характерні зміни на ЕКГ – зміщення електричної осі серця ліворуч.

У положенні вагітної на спині нижня порожниста вена стискається вагітною маткою, жінка скаржиться на запаморочення, виникає брадикардія, зниження AT (синдром нижньої порожнистої вени), тому тривалого перебування вагітних у такому положенні (при УЗД, КТГ -дослідженні) слід уникати, а при появі симптомів – покласти жінку на бік.

Склад крові. Знижується гематокритне число до 0, 33-0, 35 за рахунок гемодилюції. Кількість еритроцитів відносно меншає, гемоглобін досягає рівня 110-120 г/л. Число лейкоцитів може коливатися від 5х109 до 12 х109. Лейкоцитоз може спостерігатися у перші 3 доби після пологів, надалі кількість лейкоцитів нормалізується. ШОЕ у вагітних зростає, досягаючи 40-50 мм/год.

Перед пологами підвищуються коагуляційні властивості крові, що має адаптаційно-пристосувальний характер для зменшення крововтрати в послідовому та ранньому післяпологовому періоді.

Дихальна система. При прогресуванні вагітності плоду потрібна щоразу більша кількість кисню, тому легені вагітної працюють у режимі гіпервентиляції. Виникає збільшення дихального об'єму та частоти дихальних рухів.

Травна система. На початку вагітності можуть виникати нудота, зміни смаку та пов'язане з цим зниження апетиту. Збільшується навантаження на печінку, активізується її антитоксична дія, адже необхідно знешкоджувати метаболіти обміну не лише матері, а й плоду. У вагітних може виникати печія, що пов'язано із зниженням тонусу кардіального відділу шлунку. Часто вагітні скаржаться на сповільнення евакуації вмісту