Алгоритм кодування тексту

style="text-align: justify;">-вбудовані функції;

-перевантаження операторів;

-перевантаження імен функцій;

-посилання і оператори управління вільно розподіленою пам'яттю.

Отже, мова С++ є одною з найбільш популярних і універсальних мов програмування . Мова С++ підтримує більшість парадигм програмування. На мові С++ написано багато програм , ОС.

2.2. Основні характеристики середовища програмування C++ Builder

Borland C++ Builder 6 популярна програма для створення консольних програм і програм з візуальними компонентами. Програма на C + + складається з оголошень (змінних, констант, типів, класів, функцій) і описів функцій. Серед функцій завжди є головна - main для консольних додатків (працюють з WIN32) або WinMain для додатків Windows. Саме ця головна функція виконується після початку роботи програми. Зазвичай в C + + Builder ця функція дуже коротка і виконує тільки деякі підготовчі операції, необхідні для початку роботи. А далі, при об'єктно-орієнтованому підході робота додатка визначається подіями, що відбуваються і реакцією на них об'єктів.Як правило, програми будуються за модульним принципом і складаються з безлічі модулів. Принцип модульності дуже важливий для створення надійних і відносно легко модифікованих додатків. Чітке дотримання принципів модульності в поєднанні з принципом приховування інформації дозволяє всередині будь-якого модуля проводити якісь модифікації, не зачіпаючи при цьому інших модулів і головну програму[12]. У C + + Builder всі об'єкти компонентів розміщуються в об'єктах - формах. Для кожної форми, яку ви проектуєте у своєму додатку, C + + Builder створює окремий модуль. Саме в модулях і здійснюється програмування завдання. У обробниках подій об'єктів - форм і компонентів ви ставите всі свої алгоритми. В основному вони зводяться до обробки інформації, що міститься у властивостях одних об'єктів і завданні за результатами обробки властивостей інших об'єктів. При цьому ви постійно звертаєтеся до методів різних об'єктів. Згідно з принципами приховування інформації зазвичай текст модуля поділяють на заголовний файл інтерфейсу, який містить оголошення класів, функцій, змінних і т.п., і файл реалізації, в якому міститься опис функцій. Стандартне розширення файлів реалізації - срр. Стандартне розширення заголовних файлів - h. Після того, як програма написана, на її основі повинен бути створений виконуваний файл (модуль).Цей процес здійснюється в кілька етапів. Спочатку працює препроцесор, який перетворює вихідний текст. Препроцесор здійснює перетворення у відповідності зі спеціальними директивами препроцесора, які розміщуються в початковому тексті. Препроцесор може відповідно до цих директив включати тексти одних файлів в тексти інших, розгортати макроси - скорочені позначення різних виразів і виконувати безліч інших перетворень. Після закінчення роботи препроцесора починає працювати компілятор. Його завдання - перевести тексти модулів в машинний (об'єктний) код. У результаті для кожного вихідного файлу. срр створюється об'єктний файл, що має розширення. obj. Після закінчення роботи компілятора працює компонувальник, який об'єднує об'єктні файли в єдиний завантажувальний виконуваний модуль, що має розширення. ехе. Цей модуль можна запускати на виконання.

Запускається C++ Builder звичайним способом, але для кращого функціонування програму краще запускати від імені адміністратора .

Вид екрану після запуску C++ Builder (Рис. 1.1). На екрані з'являються п'ять вікон: 

 головне вікно — C++builder 6;

 вікно стартової форми — Form1 ;

 вікно редактора властивостей об'єктів — Object Inspector ;

 вікно проглядання списку об'єктів — Object Treeview ;

 вікно редактора коду — Unitl.cpp .

Рис. 1.1. Вид екрану після запуску C++ Builder

1- головне вікно. У головному вікні знаходиться меню команд, панелі інструментів і палітра компонентів.

2 - вікно стартової форми — Form1 . Представляє собою заготовку головного вікна додатка, що розробляється. І робота над новим проектом починається саме зі створення стартової форми, оскільки кожен додаток має хоча б одну форму, яка служить головним вікном. Стартова форма створюється шляхом зміни значень властивостей форми Form1 та додавання до форми необхідних компонентів (командних кнопок, позначок, полів введення текстової інформації тощо) з палітри компонентів.

Для розміщення компонента в формі необхідно вибрати в палітрі компонентів кнопку, що відповідає необхідному компоненту. Далі клацнути на формі. Компонент з’явиться на формі, причому його верхній лівий кут буде там, де знаходився курсор миші в момент кліка.[2]

3 - вікно редактора властивостей об'єктів — Object Inspector. Призначене для редагування значень властивостей об'єктів. Поділене на дві вкладки: properties i events. У термінології візуального проектування об'єкти — це діалогові вікна і елементи управління (поля введення і виводу, командні кнопки, перемикачі і ін.). Властивості об'єкту — це характеристики, що визначають вигляд, положення і поведінку об'єкту.

Деякі властивості вкладки properties:

Caption – відповідає за назву форми . 

Visible - видимість об'єкта. Тут все відносно просто - якщо воно true, об'єкт видно, якщо false - відповідно - немає. 

Name - ім'я об'єкта. Не плутайте Name і Caption. Ім'я - це унікальний ідентифікатор об'єкта, за яким його можна знайти. Двох об'єктів з однаковим ім'ям існувати не може, а з однаковими назвами багато. Ім'я має складатися з англійських букв і не повинно містити пробілів. Напис ж може бути як завгодно підписаний.

Constraints - визначає межі розтягування об'єкта (як правило, застосовується тільки для форм).

Font - шрифт