Аналіз дисертаційних досліджень у галузі медичних знань за 2009 рік

З історії медицини (спеціальність 14. 02. 04) в 2009 році жодної дисертаційної роботи не захищено.

Розподіл дисертаційних робіт з профілактичної медицини подано на рис. 2 і 3.

 

Рис. 2. Розподіл усіх захищених дисертаційних робіт з профілактичної медицини

 

Рис. 3. Розподіл докторських дисертаційних робіт з профілактичної медицини

 

Розділ наукових праць щодо теоретичної медицини складають одинадцять спеціальностей: нормальна, патологічна анатомія та фізіологія, фармакологія та токсикологія, фізіологічно активні сполуки, імунологія та алергологія, гістологія, біомеханіка, інформатика і кібернетика. Вивчаючі наукові праці з даного розділу, ми виявили, що найбільша кількість робіт стосується нормальної анатомії (спеціальність 14. 03. 01) – всього 37 авторефератів, із них 4 автореферати докторських дисертацій: дослідник Р. Є. Булик вивчав морфофункціональне обґрунтування механізмів циркадіанних ритмів у щурів; А. М. Пришляк досліджувала морфофункціональні закономірності адаптаційних і дизадаптапційних змін серцевого м’яза при його токсичних ураженнях; О. М. Слободян аналізував закономірності морфогенезу дванадцятипалої кишки та підшлункової залози у перинатальному віці; В. Ф. Шаторна розглядала морфогенетичні закономірності ембріонального розвитку серця.

Не меншу зацікавленість у дослідників викликали питання патологічної фізіології. З даної спеціальності – 14. 03. 04 виявлено 35 авторефератів, із них 7 авторефератів докторських робіт: виразкові ураження шлунково-кишкового тракту вивчали А. О. Авраменко та Н. М. Кононенко, взаємозв’язки серцево-судинної, дихальної та центральної нервової системи – Т. П. Тананакіна, порушення при набряку легень досліджував В. О. Ульянов, проблеми ускладнень опікового процесу аналізувала Р. І. Чаланова, механізми розвитку токсичної нефропатії – В. С. Шпак.

Питання, що стосуються фармакології (спеціальність 14. 03. 05), спричинили велику низку досліджень. Ми вивчили 27 авторефератів, з них 1 автореферат доктора біологічних наук (О. І. Набока) та 1 – доктора медичних наук (Л. М. Шеремета).

Загалом, з теоретичної медицини ми проаналізували 125 авторефератів, 18 із них – на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук.

Розподіл дисертаційних робіт з теоретичної медицини подано на рис. 4, 5.

 

Рис. 4. Розподіл усіх захищених дисертаційних робіт з теоретичної медицини

 

Рис. 5. Розподіл докторських дисертаційних робіт з теоретичної медицини

 

Найбільшу зацікавленість науковців привертають питання клінічної медицини, тому що цей розділ охоплює наукові роботи із 37 спеціальностей. Ми проаналізували 617 авторефератів, із них 89 – докторські роботи. Із загального числа робіт, присвячених клінічній медицині, значну нішу займають праці з хірургії (14. 01. 03), адже, це галузь медичної науки, яка займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань людини, що потребують застосування методів оперативної корекції. Так, за 2009 рік було захищено 81 дисертацію, з них 11 – докторських: О. Г. Антонюк, В. В. Білоокий, В. Є. Вансович, Р. Ю. Рузібаєв, О. І. Цівенко, І. В. Шкварковський вивчали захворювання шлунково-кишкового тракту, спайкову хворобу; Ю. В. Іванова та О. Б. Кутовий досліджували лікування післяопераційних гнійно-септичних ускладнень і розлитого перитоніту, О. С. Ларін вивчав рак щитоподібної залози, В. В. Макаров обґрунтовував використання мініінвазивних хірургічних технологій у лікуванні хворих з гнійними захворюваннями плеври [7], В. І. Нагайчук досліджував лікування при поверхневих і глибоких опіках.

Особливе місце серед робіт, присвячених клінічній медицині, займають дослідження питань акушерства та гінекології. Згідно з паспортом спеціальності 14. 01. 01 ВАК України, це галузь медичної науки і практики, яка займається збереженням дітородної функції жінок, методами профілактики, діагностики, лікування, прогнозуванням акушерсько-гінекологічної патології, удосконаленням технологій профілактики, ранньої діагностики, лікування, реабілітації акушерських і гінекологічних захворювань, що сприятиме попередженню, своєчасному виявленню захворювань вагітних і породіль, жінок різних вікових груп, зниженню рівнів материнської і перинатальної смертності, скороченню термінів тимчасової і стійкої втрати працездатності, поліпшенню демографічної ситуації.

У базі даних Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за цією спеціальністю за 2009 рік зареєстровано 59 авторефератів, 6 із них – докторські. Серед докторських робіт найбільше робіт стосуються проблем сімейних пологів (Т. Ю. Бабич), невиношування вагітності (І. І. Воробйова), безплідного шлюбу (І. Д. Гюльмамедова), здоров'я жінок при різних методах контрацепції (Т. В. Лещева), пухлинних уражень яєчників та матки (В. К. Кондратюк, Н. В. Косей), прееклампсії у вагітних (О. В. Ольшевська) [8].

Не менша кількість робіт направлена на вирішення питань стоматології (14. 01. 22). Стоматологія – галузь медичної науки, яка вивчає етіологію та патогенез захворювань і пошкоджень зубів, пародонту, слизової оболонки порожнини рота і щелепно-лицевої ділянки у взаємозв'язку з загальним станом організму; вивчає і розробляє методи їх діагностики, лікування та профілактики. Ми вивчили 58 авторефератів, із них 6 – докторські роботи: В. М. Дворник вивчав проблеми прикусу [3], Д. М. Король обґрунтовував застосування імплантантів, Б. М. Мірчук досліджував зубо-щелепні аномалії у дітей, Я. П. Нагірний займався пошуком шляхів остеогенезу при переломах щелепи, І. Г. Романенко вивчала хейліти у хворих на цукровий діабет, Р. М. Ступницький аналізував лікування хворих із частковою втратою зубів.

Значний внесок у розвиток клінічної медицини мають роботи з кардіології (14. 01.