Аналіз ефективності політики у галузі якості продукції на ВАТ "Луцькпластмас"

Під надійністю розуміють властивість виробу виконувати свої функції зі збереженням експлуатаційних показників у встановлених межах протягом відповідного проміжку часу. Кількісно вона характеризується тривалістю безвідмовної роботи, тобто середнім часом роботи між двома несправностями.

Довговічність – це властивість виробу тривалий час зберігати свою роботоздатність за тих чи тих умов експлуатації. її оцінюють двома головними показниками – строком служби (календарною тривалістю експлуатації до певного граничного стану) і технічним ресурсом (можливим напрацюванням у годинах).

Ремонтопридатність техніки характеризує можливість швидко виявляти й усувати несправності в ній. Показник патентної чистоти виробу відображає використання за його розробки запатентованих винаходів і можливість безперешкодного продажу на світовому ринку.

 

Таблиця 1. 1

Система одиничних показників якості продукції за групами

Групи показниківОкремі показники груп

ВидСучасна характеристика

123

1. ПризначенняХарактеризують корисну роботу (виконувану функцію) • Продуктивність

• Потужність

• Міцність

• Вміст корисних речовин

• Калорійність

2. Надійності, довговічності та безпекиВизначають міру забезпечення тривалості використання і належних умов праці та життєдіяльності людини• Безвідмовність роботи

• Можливий термін використання

• Технічний ресурс

• Термін безаварійної роботи

• Граничний термін зберігання

3. ЕкологічніХарактеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини та довкілля• Токсичність виробів

• Вміст шкідливих речовин

• Обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу

4. ЕкономічніВідображають міру економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем• Ціна за одиницю виробу

• Прибуток з одиниці виробу

• Рівень експлуатаційних витрат часу й коштів

5. ЕргономічніОкреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача) • Зручність керування робочими органами

• Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників

• Величина шуму, вібрації тощо

6. ЕстетичніВизначають естетичні властивості (дизайн) виробу• Виразність і оригінальність форми

• Кольорове оформлення

• Естетичність тари (упаковки) 

7. Патентно-правовіВідображають міру використання нових винаходів за проектування виробів• Коефіцієнт патентного захисту

• Коефіцієнт патентної чистоти

 

У практиці господарювання важливо знати не лише якість окремих виробів, а й загальний рівень якості всієї сукупності продукції, що її виготовляє підприємство. З цією метою застосовують певну систему загальних показників, а саме:

частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їхньому обсязі;

коефіцієнт оновлення асортименту;

частка продукції, на яку одержано сертифікати якості;

частка продукції для експорту в загальному її обсязі на підприємстві;

частка виробничого браку (бракованих виробів) ;

відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.

Для визначення рівня якості виробів, що виготовляються (освоюються) виробництвом, застосовують кілька методів: об'єктивний, органолептичний, диференційований, комплексний. Об'єктивним і органолептичним методами користуються для визначення абсолютного рівня якості, а диференційованим і комплексним – відносного рівня якості окремих видів продукції.

Об'єктивний метод полягає в оцінюванні рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, а також лабораторного аналізу. Такий метод дає найбільш вірогідні результати і застосовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів. Зокрема ним користуються для визначення більшості техніко-експлуатаційних показників засобів праці – продуктивність, потужність, точність обробки матеріалів; предметів праці – вміст металу в руді, міцність фарбування тканини; споживчих товарів – еластичність та вологостійкість взуття, вміст цукру або жиру в харчових продуктах тощо.

Органолептичний метод ґрунтується на сприйманні властивостей продукту з допомогою органів чуття людини (зір, слух, смак, нюх, дотик) без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів. Користуючись цим методом, застосовують балову систему оцінки показників якості, виходячи зі стандартного переліку ознак (властивостей), які найповніше охоплюють основні якісні характеристики виробу. Кожній оцінці («відмінно», «добре», «задовільно», «погано») відповідає певна кількість балів (наприклад 5, 4, 3, 0).

Диференційований метод оцінки рівня якості передбачає порівнювання одиничних показників виробів із відповідними показниками виробів-еталонів або базовими показниками стандартів (технічних умов). Оцінка рівня якості за цим методом полягає в обчисленні значень відносних показників, які порівнюються з еталонними (стандартними), що їх беруть за одиницю.

Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника якості оцінюваного виробу. Одним з таких може бути інтегральний показник, який обчислюється через порівнювання корисного ефекту від споживання (експлуатації) певного виробу і загальної величини витрат на його створення й використання. Іноді для комплексної оцінки якості застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням за її обчислення коефіцієнтів вагомості всіх розрахункових показників.

Проводити глибоке дослідження названих показників якості продукції, що виробляється підприємством важко і не завжди доцільно, тому, як правило, аналізуються так звані сигнальні показники (кількість рекламацій і претензій, сума штрафів сплачених за поставку неякісної продукції наявність та обсяги виробничого браку).

Аналіз якості продукції проводиться за даними відділів: виробничого, технічного контролю, менеджменту, збуту, юридичного.

Для оцінки якості продукції використовують звіт про якість, звіт про собівартість продукції, патенти, нормативно-технічну документацію, акти випробувань, дані лабораторного контролю фізико-хімічних показників, дані про кількість рекламації і претензій на неякісну продукцію, акти про брак.

Завершальним етапом аналізу якості продукції є розробка заходів щодо поліпшення якості продукції, які за змістом та цілеспрямованістю можна об'єднати у три групи –