Аналіз міжнародної конкурентоспроможностікольорової металургії України на основі ромбу детермінантів національнихпереваг М. Портера

Найбільш спорідненою галуззю є чорна металургія. Вона в Україні розвинена дуже добре, працює на власній сировині, адже в Україні великі поклади цих корисних копалин. Чорна та кольорова металургія сильно пов’язані між собою, бо становлять одне ціле металургійного комплексу. Для вироблення багатьох продуктів змішують руди чорних та кольорових металів, що робить їх міцнішими та якіснішими.

Ще однією спорідненою галуззю є машинобудування, існування якого було б неможливим без металургії. Наразі, важке машинобудування задовольняє потреби країни у своїй продукції.

Хімічна галузь також відіграє свою роль у кольоровій металургії, адже вся металургія це великий хімічний комплекс: щоб створити одне, потрібно додати інше (хімічні сполуки кольорових металів). До хімічної галузі належить виробництво: мінеральних добрив, різних порошків, кислот, солей та інших. Також кольорові метали використовуються для виготовлення будівельних матеріалів, тому галузь будівництва теж тісно пов’язана з металургією.

Загалом, всі галуззі так чи інакше зв’язані між собою та утворюють кластер підтримуючих галузей. Визначимо, які з них підтримують мою галузь, а які не сприяють її розвитку (табл. 2. 2).

 

Таблиця 2.2

Інші галузі, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі кольорової металургії 

 

 

За останні десять роківрівень споживання більшості кольорових металів в Україні знизився більш ніж у п’ять разів. Наприклад, тільки харківські заводи раніше споживали алюмінію до 100 тис. тонн на рік, а тепер не більше 12 тис. тонн. Вся Україна споживає не більше 100-110 тис. тонн кольоровогометалу[4].

Також, вартозауважити, щосередметалів з’явилися «ізгої», споживанняякихнаблизилосяабовжедорівнює нулю (цинк, титан, нікель, кобальт, тантал).

Згідно з М. Портером: «товар, не зайнявшиміцноїпозиції на внутрішньому ринку, не можепретендувати на вихід на зовнішійринок».

Загальний висновок по умовам попиту на внутрішньому ринку можна записати у вигляді таблиці (табл. 2. 3).

 

Таблиця 2.3

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

 

 

Компаній в галузі налічується близько 50, інтенсивність конкурентної боротьби можна охарактеризувати як високу, бо українським підприємствам приходиться змагатися з іноземними, які все більше і більше заповнюють ринок металургії.

Підприємствамкольоровоїметалургії доводиться працювати в умовахжорсткоїконкуренції з боку зарубіжнихвиробниківаналогічноїпродукції, оскільки вони не займають монопольного становища на світовому ринку.

Досвід ЗЕД мають майже всі підприємства галузі – вони або працюють з імпортною сировиною, або продають свої товари за кордон. Після розпаду СРСР, російські виробники витіснили українські посередницькі структури з міжнародних ринків кольорових металів. За час економічної перебудови українські трейдери не змогли створити з російськими підприємствами торгові дома або зовнішньоекспортні СП, хоча можливості для цього Донецькі, Харківські та Дніпропетровські компанії мали.

Управління кольоровою металургією взяла на себе держава, бо за останні роки відбулося значне скорочення запасів кольорових металів (особливо брухту) за рахунок «темних» дій з боку підприємців. Рівень бюрократії в галузі високий.

Основним методом управління на підприємствах є лінійно-функціональна організаційна структура, яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі. Загалом, виглядає так: директор – начальник цеху – майстер.

Загальний висновок по конкуренції можна записати у вигляді таблиці (табл. 2. 4).

 

Таблиця 2. 4

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

 

 

ЗакономУкраїни «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» експорт (вивезення) товарів, зазначених у статті 1зазначеногоЗакону, здійснюється тільки спеціалізованимиметалургійними переробнимипідприємствами, на яких виготовлені такі товари, за наявностіекспортногосертифікатаякості. Системауправлінняякістюна цих підприємствах повинна відповідати вимогамстандартівISO9000-2001, підтвердженимсертифікатомвідповідності[5].

З одного боку, дане обмеження добре впливає на запаси кольорових металів всередині країни, але з іншого – обмежуються можливості для молодих підприємств.

Загальний висновок по детермінанту «втручання уряду» можна записати у вигляді таблиці (табл. 2. 5).

 

Таблиця 2.5

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

 

 

Проаналізувавши конкурентоспроможність галузікольорової металургії України на основі ромбу детермінантних переваг М. Портера, ми повинні визнати, що на даному етапі свого розвитку, наша кольорова металургіяне може ефективно конкурувати на зовнішньому ринку. Це пов’язано із рядом факторів, які позитивно чи негативно впливають на визначення конкурентоспроможності галузі.

У першому детермінанті було виявлено, що розвіданих запасів корисних копалин, які відносяться до кольорової металургії, недостатньо для конкурування на світовому ринку. Разом з тим, в Україні є багато покладів ртуті та титану, але вони не можуть зрівнятися зі стратегічно-важливими для галузі покладами алюмінію, міді та нікелю, якими Україна багато не володіє. Водною та енергетичною базою Україна забезпечена добре. На рахунок людських ресурсів, то ми маємо деяку суперечливість: закладів для одержання професійної освіти – багато, а кваліфікованих працівників не вистачає. Можливо це пов’язано з тим, що здобувши освіту перспективні молоді спеціалісти виїжджають за кордон, де оплата праці більша (3 дол. проти 34 дол. за годину). За технікою та технологіями ми значно поступаємося розвиненим країнам світу, більшість українських підприємств потребують негайної модернізації. Негативним є те, що у більшості українських підприємств є іноземний капітал, а для іноземців головне отримати прибуток, вони не зацікавлені у зростанні та розширенні економіки України. Інфраструктура у вигляді банків, складів, комунікаційних засобів розвинена, а що стосується виробничого обладнання, то воно, як зазначалось раніше, потребує вдосконалення.

У другому детермінанті аналізувались галузі, які якимось чином підтримують досліджувану галузь кольорової металургії. Найбільш спорідненими галузями є чорна металургія та машинобудування, які залежать одна від одної. Важливу роль відіграє енергетична галузь, адже виробництво кольорових металів потребує значних затрат електроенергії.

Третій детермінант показує умови попиту на внутрішньому ринку. За останні десять роківвін знизився майже у 5 разів, а товар який не займає лідируючих позицій всередині країни не може претендувати на вихід на зовнішній ринок.

Четвертий детермінант показав конкуренцію в галузі. Вона була визначена як жорстка, з витисканням національних виробників іноземними. Також, визначили рівень бюрократизації як високий, а зовнішньоекономічну діяльність проводять майже всі підприємства.

У п’ятому (додатковому детермінанті) було виявлено значне втручання уряду в діяльність галузі. Держава ввела експортне мито на вивіз металобрухту кольорових металів, і тим самим захистила кольорову металургію від вичерпання її запасів.

На мою думку, вага детермінантів в загальній структурі ромбу переваг М. Портера виглядає так:

факторні умови (ресурси країни є визначальним фактором її конкурентоспроможності у цій галузі, якщо їх немає або недостатньо, то недоцільно конкурувати зі світом у цій галузі) ;

втручання уряду (в Україні цей детермінант буде на другому місці, бо металургія загалом є стратегічною галуззю і будь-який закон держави у цій сфері може значно вплинути на галузь та змінити все) ;

кластер підтримуючих галузей (всі галузі так чи інакше пов’язані між собою, тому без допомоги одне одного жодна галузь не зможе функціонувати) ;

попит (навіщо виготовляти товар якщо він нікому не потрібен) ;

конкуренція (за рахунок конкуренції галузь розвивається, адже кожен підприємець хоче розробити щось нове та отримати найбільшу вигоду).

Загалом, проведене дослідження показало, що українська кольорова металургія не може конкурувати на міжнародному ринку. Тому, для вдосконалення впливу деяких факторів на розвиток кольорової металургії України, необхідно: заохочувати кваліфікованих кадрів умовами праці, що задовольняють їх життєві потреби; стимулювати інноваційну та ініціативну діяльність працівників; регулювати діяльність іноземних інвесторів, стимулювати до впровадження заходів що сприяють розвитку галузі; створювати підприємства на основі спільного капіталу.

Важливим напрямком розвитку є збільшення експортної орієнтації деяких галузей кольорової металургії (ртутної, титано-магнієвої). Також, звільненняпідприємстввідсплати ПДВ на імпортбрухтукольоровихметалівзначнозменшитьвитрати на сировину.

Щоб забезпечити розвиток споріднених галузей, потрібно: створювати умови для перспективних наукових досліджень у сфері гірничих відносин; умови для будівництва нових, реконструкції та підвищення технічного рівня діючих гірничодобувних підприємств.

Враховуючи системне значення металургійного комплексу для української економіки та світові тенденції спеціалізації в цій галузі, виникає необхідність комплексного планування її розвитку на середньо- та довгостроковуперспективу на загальнонаціональному рівні з метою підвищення конкурентоспроможності галузі. Розробка такого плану є актуальним напрямом подальших досліджень.

 

 

Мала гірнича енциклопедія: в 3-х т. / за ред. В. С. Білецького. – Донецьк: Донбас, 2004. – ISBN 966-7804-14-3.

Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 

Булава Л. М. Фізична географія України (8 клас) : підр. / Л. М. Булава. – АН ГРО Плюс, 2008. – 224 с. – ISBN: 978-966-1598-02-6.

Укрбізнес: Аналіз української та російської кольорової металургії[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://analitic.ub.ua/1366-analiz-ukrayinskoyi-ta-rosiyskoyi-kolorovoyi-...

Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» від 13. 12. 2006, № 441-V (зі змін. і доп.) //Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 48. – Ст. 552.

 

Додаток А

 

Експорт/Імпорт деяких продуктівкольорової металургії за країнами свiту за січень-вересень 2013 року

Джерело: розроблено автором на основі [2]