Аналіз нових державних стандартів та навчальних програм із мистецтва

Змістовими лініями освітньої галузі «Мистецтво» є:

музична;

образотворча;

культурологічна.

В основній школі зміст освітньої галузі «Мистецтво» спрямований на розширення набутих у початковій школі ключових міжпредметних естетичних і предметних мистецьких) компетентностей у процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності.

У старшій школі зміст освітньої галузі «Мистецтво» спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення ключових (міжпредметних естетичних і предметних мистецьких) компетентностей на основі узагальнення знань і вмінь, набутих в основній школі.

Основна школа

Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і виховний потенціал пов'язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу.

Сучасне навчання, зокрема і мистецьке, ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – державних стандартах, навчальних планах, програмах.

Дисципліни художньо-естетичного циклу, до яких належать насамперед музичне й образотворче мистецтво, художня культура та естетика, є предметами так званого культуротворчого циклу. Їх об’єднує загальний принцип “культуротворення”, проте кожен з них має власні специфічні риси та завдання.

Програми з предметів художньо-естетичного циклу мають тематичну побудову, що дає змогу об’єднати різні види мистецької діяльності учнів (сприймання творів мистецтва (музичних, візуальних) ; практично-творча діяльність (репродуктивна, творча) ; засвоєння необхідних мистецьких понять і термінів) на одному уроці. Теми програм мають не тільки навчальний, але й художньо-естетичний характер і відкривають можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу не лише в межах одного уроку, а й протягом семестру, навчального року, усього навчального курсу.

Зміст навчальних програм реалізується перш за все в підручниках. Робота з підручником повинна бути однією з форм діяльності на уроці. У підручниках вміщено основний навчальний (текстовий та ілюстративний) матеріал, який учні мають опанувати на уроках.

Основна і старша школа

В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмами «Музичне мистецтво. 5-8 кл. « (авт. Б. Фільц та ін.) та «Образотворче мистецтво. 5-7 кл. « (авт. Е. Бєлкіна та ін.) видавництва «Перун», 2005 р. ; (www.mon.gov.ua).

В основній школі для реалізації навчальних програм з мистецьких дисциплін чинними є підручники:

«Музичне мистецтво» для 5, 6, 7, 8 класів (авт. О. Волошина, О. Мільченко, А. Левченко) ;

«Музичне мистецтво» для 5, 6 класів (авт. О. Лобова) ;

«Музичне мистецтво» для 7, 8 класів (авт. Г. Макаренко, Т. Наземнова та ін.).

Уроки предметів художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва, а тому найдоцільніше більшість із них будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає насамперед у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва. Окрім того, цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.

Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета “Музичне мистецтво” мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних інструментів, рухів, голосу, придумати назву музичному твору чи інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, проаналізувати звуки …, створити імпровізацію (вокальну, інструментальну, ритмічну, мелодичну) тощо).

Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку культури в Україні та за її межами й ґрунтується на наступних принципах:

Єдності національного та загальнолюдського аспектів змісту музичної освіти, що ґрунтуються на цінностях української національної музичної культури.

Взаємодії компонентів соціального досвіду людини, емоційно-ціннісного ставлення, музичних знань, умінь та компетенцій, творчості, спілкування.

Неперервності і наступності завдань і змісту музичної освіти в початковій та основній школі.

Варіативності, націленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність. Здатність самостійно застосовувати орієнтовний музичний матеріал, у разі необхідності змінювати його в межах запропонованої структури.

Поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків між музикою та іншими видами мистецтва.

Загальна мета конкретизується в основних завданнях, які спрямовані на формування освітніх компетенцій:

Формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду (загальнокультурна компетенція).

Опанування вокально-хоровими навичками (предметна копетенція та компетенція особистісного самовдосконалення).

Формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, аргументувати свої думки (комунікативна компетенція).

Формувати уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його мови, засвоєння відповідних понять (інформаційна та навчально-пізнавальна компетенція)

Розуміння зв'язку музики з іншими видами мистецтва (загальнопредметна та загальнокультурна компетенція).

Характеристика структури навчальної програми:

Програма реалізує домінантну змістову лінію предмета «Музичне мистецтво» Державного стандарту і включає такі основні змістові блоки:

Художньо-естетичне сприймання музики.

Набуття вокально-хорових навичок у процесі виконання пісень.

Елементи гри на музичних інструментах.

Елементи імпровізації.

Практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології.

Опанування музики з іншими видами мистецтв.

Структурними особливостями Програми є розподіл змісту на теми розділів і семестрів. Тематична структура програми пов’язана логікою її розгортання.

Програма до 2012 р. з музичного мистецтва 5-8 кл.

5 клас. Музика та інші види мистецтва

1) Музика і мистецтво слова.

2) Музика і візуальні образи.

6 клас. Музика і духовний світ людини

Музика як мова почуттів.

Я і музика.

7 клас. Палітра музичних образів

Образний зміст музики.

Композиція музичного твору.

8 клас. Музичне мистецтво і сучасність

Відлуння епох у музичному мистецтві.

Музика в діалозі із сучасністю.

 

Тематична структура програми

«Музичне мистецтво» (5-7 кл.) на 2013 рік

КласТеми уроків 

5Види музичного мистецтва. Музика як вид мистецтва. Народна музика. Професійна музика. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва (образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно) 

6Жанри музичного мистецтва. Жанри камерно-вокальної музики. Жанри хорової музики. Жанри камерно-інструментальної музики. Жанри симфонічної музики

7Музика: діалог традицій і новаторства. Мистецтво в нашому житті. Новітні музичні явища

 

Характеристика структури програми та особливості організації навчально-виховного процесу. Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова як для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, так і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».

Основні види діяльності учнів на уроках включають художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання мистецтва та засвоєння відповідної мистецької термінології.

У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтва (6 кл.), новітні явища у мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 кл.).

У 8-9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас, поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).

Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями, такими як: «Мова і література», «Суспільствознавство», «Технологія», «Здоров’я і фізична культура» та ін.

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої якості а також – розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію.

Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім УРОКОМ МИСТЕЦТВА, надихав учнів на творчість поза його межами (в особистісній і соціокультурній діяльності).

Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд вчителя, наприклад, на тематичне узагальнення матеріалу, відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.

Програму «Мистецтво» розробили:

Масол Людмила Михайлівна – провідний наук. співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат пед. наук (керівник групи) ;

Коваленко Оксана Ярославівна – начальник відділу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

Сотська Галина Іванівна – докторант відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НAПН України, кандидат пед. наук; ст. викладач Житомирського державного педагогічного університету ім. Івана Франка;

Кузьменко Галина Василівна – ст. викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Київського університету ім. Бориса Грінченка;

Марчук Жанна Станіславівна – учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;

Константинова Олена Вікторівна – учитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови №16 м. Києва, вчитель-методист;

Паньків Людмила Іванівна – доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат пед. наук;

Гринчук Ірина Павлівна – доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат пед. наук;

Новікова Надія Валентинівна – учитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І-ІІІ ст. №4 м. Буча Київської обл., заслужений учитель України, кандидат пед. наук;

Овіннікова Наталія Ігорівна – учитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І-ІІІ ст. №119 м. Києва, учитель-методист.

Результатом навчання учнів у школі (у галузі художньо-естетичної освіти) має стати не тільки система художніх знань і вмінь, на що традиційно спрямовувалась мистецька освіта попередніх десятиліть, а й система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей  важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовністю використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями й власними світоглядними позиціями, естетичними смаками. Вектор освіти й виховання має спрямовуватись на площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення, у кінцевому рахунку, творчої індивідуальності кожного учня.