Аналіз обліку та контролю наявності та руху основних засобів СК "Авангард" Менського району, Чернігівської області

Відновлена вартість об'єктів основних засобів формується в результаті переоцінки (індексації). Останні індексації основних засобів проводились станом на 1 травня 1992 року, 1 серпня 1993 року, 1 липня 1994 року, 1 травня 1995 року, 1 квітня 1996 року.

Згідно Положення (стандарту) 7, підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Справедлива вартість - це сума, за якою можуть бути здійснені обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Переоцінена первинна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первинної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.[35]

З тим, що частину основних засобів, перш за все виробничий і господарський інвентар, слід виключити зі складу основних засобів і включити до складу МШП, з Бражаускасом В. погоджується Астахов В. Вони вважають, що підвищення рівня первинної вартості основних засобів значно спростить організацію їх аналітичного та синтетичного обліку. При цьому більш об'єктивно будуть обчислюватись показники використання основних засобів, в першу чергу фондовіддача, а також загальний показник - рівень рентабельності.

До 1 липня 1997 року основні засоби мали три види оцінки: первісну, залишкову і відновлювальну. Але в Положенні (стандарті) 7 дається визначення ще й ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).[35]

 

 

Документальне оформлення руху основних засобів в СК "Авангард" проводиться на основі типових форм первинної документації.

Усі об'єкти закінченого будівництва приймають в експлуатацію державні приймальні комісії з попереднім прийманням їх робочими комісіями підприємства. Робоча комісія, приймаючи закінчений об'єкт, зобов'язана оглянути його, перевірити, а в разі потреби провести випробування. Державна приймальна комісія на основі актів робочої комісії та інших документів після огляду об'єкту складає "Акт приймання - передачі основних засобів" (ф. ОЗ-1). У ньому зазначають дані актів робочої комісії, відповідність об'єкта технічним умовам, результати випробування, висновкикомісії, кошторисну вартість об'єкту.

Оприбутковують придбані основні засоби (трактори, комбайни, господарський інвентар та інше) за рахунками - фактурами постачальників і "Актами приймання - передачі основних засобів" (ф. ОЗ-1). Акт складає комісія, призначена керівником підприємства.

Основні засоби, виготовлені у власних ремонтних майстернях, оприбутковують за "Актами приймання - передачі основних засобів" (ф. ОЗ-1).

За цими ж документами оприбутковують виявлені необлічені основні засоби.

При безоплатній передачі основних засобів спочатку складають акт технічного стану об'єкта, що передають, на основі якого оформляють акт прийняття - передачі основних засобів у зазначеному вище порядку.

При проведенні реконструкції окремих об'єктів основних засобів в СК "Авангард" складають "Акт приймання - здачі відремонтованих і реконструйованих об'єктів" (ф. ОЗ-2). За відсутністю в господарстві таких бланків, ці документи складають у довільній формі, на пристосованих бланках.

Первинні документи, після їх затвердження керівником підприємства, передають в бухгалтерію. Там їх перевіряють, таксують, корегують і використовують для запису їх даних у регістри бухгалтерського обліку.

Основні засоби вибувають з СК "Авангард" з різних причин: внаслідок повного зносу і непридатності для подальшої експлуатації, у порядку безоплатної передачі іншим підприємствам, реалізації, стихійного лиха, передачі міжгосподарським підприємствам у порядку пайової участі.

Модернізація і переустаткування можуть вплинути на ліквідацію окремих частин інвентарного об'єкта. Витрати інвентарного характеру списують з балансу після закінчення строку їх погашення.

З балансу підприємства списують майно, яке обліковують у складі основних засобів, і яке морально застаріло, а також ті, що повністю втратили своє виробниче призначення внаслідок фізичного зносу, аварії, стихійного лиха, якщо їх відновити неможливо або економічно недоцільно і вони не можуть бути реалізовані. 

За наказом керівника підприємства створюють постійно діючу комісію, яка підготовляє постійний матеріал для списання основних засобів з балансу.

Списання основних засобів оформляють такими документами: "Акт на списання основних засобів" (ф. ОЗ-3), "Акт на списання машин, устаткування і транспортних засобів" (ф. ОЗ-4), "Акт на вибракування тварин з основного стада" (ф. ОЗ-5), "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів" (фф. МШ-4, МШ-8).

В актах на списання майна зазначають причину вибуття, дають опис технічного стану основних частин, вузлів, деталей, конструктивних елементів, вказують балансову вартість, суму нарахованого зносу, рік введення в експлуатацію, кількість і вартість проведених ремонтів. Крім того, визначають результат від ліквідації об'єкта.