Аналіз обліку та контролю наявності та руху основних засобів СК "Авангард" Менського району, Чернігівської області

Тепер, завдяки новій інвентарній карточці, відпадає необхідність виписувати новий додатковий екземпляр інвентарної карточки для розміщення в картотеці по новому місцезнаходженню об'єкту, оскільки можна загалом використовувати стару карточку.

Нова інвентарна карточка істотно відрізняється від старої. Для полегшення роботи бухгалтера по основних засобах з картотекою ми пропонуємо в інвентарній карточці на титульній стороні виділити в окрему рамку інвентарний номер, а на зворотній - інвентарний номер і номер цеху чи підрозділу, де знаходиться об'єкт.

Крім цього, зробити інвентарну карточку універсальною для всіх видів основних засобів і розміщувати коротку індивідуальну характеристику на титульній стороні.

На зворотному боці інвентарної карточки вважаємо за необхідне ввести нову таблицю з такими показниками: рік, місяць придбання, первинна вартість, відновлювальна вартість (після переоцінки чи індексації), місячна норма амортизаційних відрахувань, місячна норма відрахувань на капітальний ремонт, місячна норма нарахованого зносу. Всі ці дані дозволять розширити нормативно - довідкову інформацію по обліку основних засобів.

 

 

 

В цілому первинний, синтетичний та аналітичний облік основних засобів у СК "Авангард" ведеться без порушень, але є ряд недоліків. Зокрема, це стосується заповнення первинних документів. При заповненні бланків бухгалтерією підприємства не заповнюються основні реквізити (коди, назви виробничих підрозділів, марка основних засобів). Це може мати негативні наслідки при заповненні первинних документів, так як багато подібних основних засобів і буде дуже важко встановити їх фактичну приналежність до певного підрозділу. При заповненні карток групового обліку взагалі, крім назви та кількості, нічого не заповнюється. А в оборотно-сальдовій відомості по обліку основних засобів, що ведеться в господарстві, відсутнє зазначення осіб, у підзвіті яких знаходяться основні засоби.

Для поліпшення первинного обліку необхідно усунути вищезазначені недоліки, а також запропонувати вести інвентарні описи основних засобів у виробничих підрозділах. Це дало змогу більш поглиблено контролювати рух і експлуатацію основних засобів. Також пропонується поновити договори матеріальної відповідальності із матеріально-відповідальними особами. Адже останній раз договори складались в 1996 році і їх форма застаріла, а також зробити загальний опис наявності основних засобів у матеріально-відповідальних осіб. Це дозволить контролювати працівників і покращить відповідальність за правильним користуванням основних засобів.

Також необхідно звернути увагу на списання основних засобів. В господарстві при складанні Актів на списання основних засобів створюється комісія, але найчастіше, особливо якщо основні засоби, належні списанню, знаходяться в районах, до їх складу входять лише спеціалісти. На наш погляд це не зовсім правильно, адже в господарстві створена і працює інвентаризаційна комісія, до складу якої входять головні спеціалісти області. Тому в комісію по списанню основних засобів необхідно включати спеціаліста з інвентаризаційної комісії або будь-якого головного спеціаліста обласної станції. Стосовно поліпшення аналітичного обліку, то вважаємо за доцільне запропонувати вести не оборотно-сальдову відомість, а зведений Інвентарний опис основних засобів в розрізі підрозділів та МВО із заповненням графи вартості основних засобів. Це дасть можливість позбавитись непотрібного дублювання записів і скоротить об’єм роботи по обліку основних засобів. 

З 1.01.2010 року для обліку наявності та руху основних засобів необхідно використовувати журнал-ордер 4А с.-г.

 

 

Методика інвентаризації – сукупність способів та прийомів, які надають можливість забезпечити її наукову організацію та раціональне проведення.

Згідно слів Калюги Є., сама методика проведення інвентаризації викладена в спеціальній літературі дуже відстала від потреб практики.

Перманентна інвентаризація на складах може проводитись способом безповторного відбору, суть якого полягає в тому, що в кожному випадку із генеральної сукупності вибирати окрему кількість матеріальних цінностей. Важливою умовою постійних інвентаризацій матеріальних цінностей є те, що кількість матеріалів, що є в наявності, повинна не менше одного разу в рік бути в обігу. Перевага перманентної інвентаризації в тому, що не зупиняється процес прийому та випуску матеріальних цінностей, скорочується трудомісткість інвентаризаційної роботи та обробки її результатів за рахунок використання обчислювальної техніки.

В зв’язку з цим, пропонується в Інструкції по інвентаризації закріпити основні принципи перманентної інвентаризації нам складах.

Дослідження літературних джерел з питань практики проведення інвентаризацій показують, що їх якість значно вища, коли інвентаризацію проводять в період ревізії під контролем та наглядом ревізійних груп.

З метою посилення контролю за правильністю внесення в описи матеріалів, ревізори повинні проводити після закінчення інвентаризаційної контрольно-вибіркової перевірки при участі інвентаризаційної комісії. Такі перевірки повинні бути направлені на виявлення негативних явищ. 

До негативних явищ відноситься позачергове чергування членів інвентаризаційної комісії без участі її повного складу. Буває так, що в процесі інвентаризації окремі матеріально-відповідальні особи представляють проінвентаризовані матеріальні цінності до непроінвентаризовиних.

Великим недоліком може бути те, що окремі члени робочих інвентаризаційної комісії не контролюють в процесі інвентаризації наявність цінностей, коли довіряють перерахунок самим матеріально-відповідальним особам і записують дані в опис з їх слів.

Бувають випадки приховування нестач шляхом складання в період до початку інвентаризації недостовірних актів на списання, нестач та псування цінностей. Для розкриття таких фактів необхідно приміняти методи контрольно-вибіркового порівняння.

Для посилення контролю за якісним станом кожного