Аналіз ресурсного потенціалу підприємств аграрного бізнесу Запорізької області

Батракова Т. І.

Буряк Д. С., Карапетян Д. М.

 

 

Анотація.

У статті проаналізовано рівень забезпеченості матеріально технічними, трудовими та земельними ресурсами аграрних підприємств різних організаційно-правових форм. Визначено, які типи сільськогосподарських формувань використовують наявний ресурсний потенціал з найбільшою ефективністю. Досліджено існуючі проблеми формування раціональної структури основних виробничих ресурсів вітчизняних аграріїв. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу досліджена тіснота взаємозв'язку між обсягом залучених виробничих факторів і результативними показниками діяльності підприємства (прибутком, доходом, витратами), що стало основою для розробки економіко-математичних моделей даних залежностей. Проведено ранжування досліджуваних факторів за рівнем значущості їх впливу, визначено відсоток зміни результативного показника в результаті зміни кожного елемента ресурсного потенціалу.

 

Батракова Т. И.

Буряк Д. С., Карапетян Д. М.

 

 

Аннотация.

В статье проанализирован уровень обеспеченности материально­техническими, трудовыми и земельными ресурсами аграрных предприятий различных организационно­правовых форм. Определено, какие типысельскохозяйственных формирований используют имеющийся ресурсный потенциал с наибольшей эффективностью. Исследованы существующие проблемы формирования рациональной структуры основных производственных ресурсов отечественных аграриев. С помощью корреляционно­регрессионного анализа исследована теснота взаимосвязи между объемом привлеченных производственных факторов и результативными показателями деятельности предприятия (прибылью, доходом, расходами), что стало основой для разработки экономико­математических моделей данных зависимостей. Проведено ранжирование исследуемых факторов по уровню значимости их влияния, определен процент изменения результативного показателя в результате изменения каждого элемента ресурсного потенциала.

 

Batrakova T. I. 

Byriak D. S., Karapetyan D. M 

 

 

Аnnotation.

The artcle analyzes the level of logistcal, labor and land resources of agricultural enterprises of diferent organizatonal forms. It was determined which types of agricultural units use the available resources most efciently. The existng problems of forming a ratonal structure of the major productve resources of domestc farmers were studied. Using regression analysis it was investgated that the closeness of relatonship between the amount of raised producton factors and outcome indicators of the company (proft, income, expenditures), which became the basis for the development of economic and mathematcal models of these dependencies. Ranging of the investgated factors on the level of importance of their infuence was conducted, the percentage change in the efectve index as a result of changes in each element of the resource potental was determined.

 

Постановка проблеми. Забезпечення прибуткового аграрного виробництва та підвищення рівня продовольчої безпеки країни залежать від наявності та ефективності використання ресурсів господарюючими суб’єктами. Ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств слід розглядати як сукупність взаємопов’язаних ресурсів (земельних, матеріально-технічних і людського капіталу), які можуть використовуватись не тільки у виробничому процесі, але й у фінансовій, соціальній та інших сферах діяльності господарства [1, ст. 279]. Вітчизняні аграрні суб’єкти господарювання характеризуються значною кількісною, якісною та структурною недосконалістю їх ресурсних потенціалів. У результаті зростає витратність виробництва, зумовлюючи зниження прибутковості підприємств. Тому сьогодні досить актуальним є аналіз стану та раціональності використання ресурсів у аграрних формуваннях різних типів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Першочерговим завданням сьогодення аграрного сектора економіки є підвищення економічної ефективності аграрних підприємств. У вітчизняній літературі опубліковано чимало праць, в яких досліджуються теоретичні та практичні аспекти ефективного функціонування підприємницьких форм господарювання на селі, насамперед П. І. Гайдуцького, О. В. Березіна, П. М. Макаренка, Л. Ю. Мельника, О. М. Онищенка, П. Т. Саблука, В. В. Юрчишина та багатьох інших. Проте дану проблему вивчали за допомогою аналізу господарської діяльності окремого підприємства шляхом дослідження її різноманітних аспектів – виконання плану виробництва та реалізації продукції, забезпеченість ресурсами та ефективність їх використання, отримання фінансових результатів тощо.

У практиці вітчизняної економічної роботи кількість таких аспектів іноді сягала кількох десятків (залежно від розмірів і спеціалізації підприємства). Аналіз одержання тих чи інших результатів за допомогою факторного аналізу обмежувався лише окремими показниками економічної ефективності та функціонально пов’язаними з ним факторами.

Формулювання цілей статті. Основною метою статті є порівняльний аналіз ресурсозабезпеченості різних аграрних формувань, визначення впливу основних елементів ресурсного потенціалу на результативність функціонування господарюючих суб’єктів.

Виклад основного матеріалу. У рамках загальноприйнятого підходу до визначення економічної ефективності як величини результату з розрахунку на одиницю витраченого на нього ресурсу в ролі узагальнюючого підсумкового показника результативності діяльності аграрного підприємства виступає рівень рентабельності виробництва (рівень прибутковості), який представляє собою відношення суми прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції до її повної собівартості помножене на 100%. Факторний аналіз почнемо з вивчення варіації рівня рентабельності за 2015 р. у графічній формі (рис. 1). Рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств у 2015 р. коливався у широких межах і не тільки в цілому по підприємницьких структурах, а й по кожній організаційно- правовій формі. У 105 підприємств він був нижчий за 0%, у 372 перевищував його, і в кожній формі була певна кількість як збиткових, так і прибуткових підприємств: у товариствах з обмеженою відповідальністю – 54 та 193; у акціонерних товариствах – 11 та 16; у сільськогосподарських виробничих кооперативах – 6 та