Аналіз ресурсного потенціалу підприємств аграрного бізнесу Запорізької області

 

 

Результати дослідження просторової варіації рівня рентабельності окремих форм підприємництва, які представлені в таблиці1, говорять, що найнижчий відсоток розсіювання показника ефективності мають фермерські господарства та товариства з обмеженою відповідальністю, розмір якого в обох випадках не перевищує 70%. Така ситуація супроводжується і найвищими модальними та середніми величинами показника прибутковості в даних структурах, що дає підстави зробити висновок про більш стійку позицію цих форм господарювання, порівняно з іншими, на аграрному ринку регіону.

 

 

Значною мірою на формування динаміки ефективності господарювання у різних організаційно-правових формах у Запорізькій області вплинула негативна динаміка ресурсного забезпечення досліджуваних господарств, що є наслідком зниження інвестиційної активності сільськогосподарських підприємств як результату погіршення їх фінансово-економічного стану. Для виявлення взаємозв’язку між рівнем рентабельності і показниками ресурсозабезпечення сільськогосподарських підприємств у розрізі груп рівня рентабельності Запорізької області було проведено результативне групування. Із зростанням середнього розміру сільськогосподарського підприємства збільшуються показники отриманого рівня прибутковості [3, c. 194].

Однією з достовірних статистичних закономірностей, визначених вітчизняними та зарубіжними вченими, є позитивний вплив зростання масштабів виробництва на показники економічної ефективності [4, c. 76]. З метою виявлення такого взаємозв’язку та його форми в сільськогосподарському виробництві Запорізької області проведено множинний кореляційно-регресійний аналіз, результати якого наведено в Таблиці 2. Коефіцієнт детермінації між результативною й факторними ознаками у всій сукупності сільськогосподарських підприємств становить 0, 96. Найвищий він у товариствах з обмеженою відповідальністю, а у інших підприємницьких формах господарювання – значно нижчий.

 

 

 

Варто зазначити, що важливим є не лише наявність різних факторів виробництва на підприємствах, а й їх ефективне поєднання. Поєднання чинників виробництва – це динамічне явище, яке передбачає вирішення низки проблем, пов'язаних із забезпеченням збалансованого розвитку засобів виробництва і трудових ресурсів, їхньої взаємної якісної та кількісної відповідності [5, c. 164].

Проведені емпіричні дослідження показали, що основні виробничі фактори (земля, праця, капітал) більше впливають на такі результативні показники діяльності підприємств як дохід та витрати, ніж на прибуток, оскільки розмір останнього залежить не лише від виробничих факторів, а й від розміру податкового навантаження. Виключенням є лише фермерські господарства, де більш достовірним буде моделювання впливу факторів саме на прибуток, оскільки представникам даної форми надаються чималі розміри державної допомоги на покриття багатьох виробничих витрат, відповідно сума останніх буде залежати не тільки від ресурсозабезпеченості. [6-7]

Розрахунки показали, що в сучасних умовах результативні показники діяльності аграрних підприємств різних організаційно-правових форм по-різному реагують на зміну рівня тих чи інших ресурсів. При прогнозуванні їх майбутніх обсягів потрібно співставляти змодельований відсоток зміни доходу із відсотком зміни витрат при введенні/виведенні певного фактора виробництва, і на основі цього аналізувати, якою має бути структура вироб-ничих ресурсів та який економічний ефект можна отримати при певних її метаморфозах. Від’ємні значення деяких факторів у моделях доходу означають те, що за даних умов зростання даного фактора є економічно невиправданим через недостатню кількість інших виробничих ресурсів.

Висновки. Отже, результати досліджень внутрішніх факторів рівня рентабельності підприємств Запорізької області показали, що реалізація господарської діяльності прибуткових підприємств відмінна від збиткових.

По-перше, прибуткові підприємства значно більші за розміром ресурсозабезпечення.

По-друге, прибуткові підприємства реалізують більш ефективну систему стимулювання праці, розуміючи простий постулат економіки: якщо зарплата працівників підприємства не змінюється в бік підвищення її залежності від рівня ефективності їх праці, то жодного практичного ефекту годі сподіватись.

Таким чином, можна зробити висновок, що для підвищення ефективності функціонування підприємств галузі Запорізької області перш за все слід вести мову про удосконалення рівня господарювання, а саме застосування передових принципів формування і зміцнення матеріально-технічної бази, розробка і впровадження нових підходів до ефективного використання трудових ресурсів, раціоналізація внутрішньопідприємницького землекористування.

Запропоновані в роботі моделі залежності результатів діяльності від основних виробничих факторів дозволили визначити, в якій мірі різні види ресурсів впливають на формування доходів і витрат, що є підґрунтям для оптимізації складу і структури ресурсного потенціалу аграрних підприємств у розрізі різних організаційно-правових форм.

 

 

1. Степаненко т. О. Оцінка та тенденції ресурсозабезпеченості сільськогосподарських підприємств / Т. О. Степаненко // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – 2012. – Вип. 1 (4), Т. 1. – С. 279 – 284.
2. Попов А. С. Економічна ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами /А. С. Попов // Інноваційна економіка. – 2010. – № 4. – С. 71 – 75.
3. Березін О. В. Проблеми розвитку АПК: чинники та форми державного впливу / О. В. Березін // Трансформація земельних відносин до ринкових умов: збірник матеріалів Одинадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників. – К. : ННЦ ІАЕ, 2009. – С. 194-198.
4. Березін О. В. Формування ефективних механізмів функціонування підприємств АПК / О. В. Березін // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – Хмельницький: ХНУ, 2010. – Т. 1. – С. 76-79.
5. Фарафонова Н. Ф. Аналіз ресурсного забезпечення підприємств АПК в умовах ринку / Н. Ф. Фарафонова // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – №4. – С. 158 – 166.
6. Заболотня К. О. Аналіз ефективності сільськогосподарської діяльності підприємств за допомогою економіко-математичного моделювання / К. О. Заболотня // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2012. – № 1. – С. 60 – 64.
7. Коваль О. М. Оптимізація ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств України / О. М. Коваль // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2010. – Вип. 154. Ч. 1. – С. 181 – 186.