Аналіз впливу основних світових фінансових організацій на соціально-економічний розвиток України

Відповідно до рис. 3. 1, 2009 та 2010 роки видатки Державного бюджету на погашення та обслуговування позик МФУ перевищували 20 млрд. грн., що більше ніж витрати бюджету на освіту і науку.

Стратегічною метою державної боргової політики України має стати залучення фінансових ресурсів для ефективної реалізації програм інституційного та інвестиційного розвитку країни із одночасним забезпеченням стабільного співвідношення державного боргу до ВВП.

Крім цього, важлива позиція України щодо вимог МФО щодо реформ, які не завжди враховують специфіку соціально-економічного стану України, і до цього ще мають політизований характер, тому їх реалізація зазнає труднощів і може мати негативний вплив.

 

Рисунок 3. 1 – Структура витрат державного бюджету за 2009 та 2010 роки [39]

 

Наприклад, за словами голови місії МВФ в Україні, основними перепонами для продовження кредитної програми були:

прийняття Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, яким передбачається різке підвищення соціальних виплат, що значно перевищує очікуваний рівень інфляції;

перевищення проектом Державного бюджету граничних обсягів дефіциту, встановленого Меморандумом України;

відсутність активності НБУ щодо операцій з депозитними сертифікатами НБУ (підвищення відсоткової ставки) ;

прийняття Закону України про фінансування об’єктів Євро-2012 на суму 9, 8 млрд. грн. за рахунок коштів НБУ.

Поряд з цим, МВФ відхилив прохання України про додатковий кредит в обсязі 2 млрд. доларів, за рахунок яких Уряд України планував розплатитися за заборгованістю перед бюджетними установами та “Газпромом”. МВФ обґрунтував відмову тим, що Україна не виконує узяті на себе зобов’язання в рамках погодженої з фондом програми.

Отже, існує об’єктивна потреба в удосконаленні практики співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями.

 

 

Багаторічна співпраця України з державами-донорами та міжнародними фінансовими організаціями свідчить про необхідність формування нового підходу до розуміння ролі міжнародної технічної допомоги та ресурсів міжнародних фінансових організацій як взаємодоповнювальних інструментів реалізації державної політики міжнародної інтеграції України, економічного розвитку, забезпечення інтересів держави на зовнішньому ринку. Такий підхід узгоджується з основними принципами Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги, до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента України від 19 квітня 2007 р. N 325 і яка засвідчила згоду держав-донорів та міжнародних фінансових організацій об'єднати зусилля для підвищення ефективності допомоги, спрямованої на розвиток держав-партнерів. Приєднання України до зазначеної Декларації та проголошення пріоритетних завдань розвитку держави, визначених у програмі діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток», а також продовження діалогу з ЄС щодо підписання Угоди про Асоціацію зумовили якісно нові завдання для України, пов'язані з необхідністю виконання вимог Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги в частині визначенн державою-партнером пріоритетів залучення такої допомоги, створили передумови для підготовки стратегічних напрямів та завдань щодо залучення міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2012-2015 роки [40].

Підготовка Стратегічних напрямів та завдань зумовлена також необхідністю підвищення ефективності залучення та використання міжнародної технічної допомоги і ресурсів міжнародних фінансових організацій як додаткового ресурсу для подолання впливу світової фінансово-економічної кризи на економіку країни, підвищення її конкурентоспроможності, забезпечення сталого розвитку та розв'язання на цій основі найгостріших соціальних і економічних проблем.

Стратегічні напрями та завдання визначають загальні рамки співробітництва з державами-донорами, ЄС і міжнародними організаціями з питань залучення міжнародної технічної допомоги і ресурсів міжнародних фінансових організацій, які стануть додатковим джерелом ресурсного забезпечення здійснення заходів Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» і дадуть змогу консолідувати зусилля донорів з метою розв'язання пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку України [41].

Залучення міжнародної технічної допомоги та співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями здійснюватимуться за такими стратегічними напрямами:

- підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інвестиційно-інноваційній основі;

- підвищення соціальних стандартів життя та здоров'я громадян, гуманітарний розвиток, розвиток громадянського суспільства і забезпечення верховенства права;

- усунення інфраструктурних обмежень;

- сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України;

- підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, захист держави і громадян.

У розрізі цих стратегій діють сотні системних та інвестиційних проектів МФІ, а також планується запуск нових, що вимагаєзалучення додаткових фінансовихресурсів для їх реалізації. Але враховуючи, що МФО надають основне навантаження на державний борг, урядом розроблена програма управління державним боргом, згідно до закону «Про державний борг».

Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2012-2015 роки ставить такі цілі:

- утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні, не вище ніж у 2011 році;

- своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

- мінімізація вартості обслуговування державного боргу з урахуванням ризиків;

- здійснення державних запозичень на основі відповідних планів і

обґрунтованих прогнозів потреби держави у фінансових ресурсах;

- забезпечення ефективного