Автоматизована інформаційна система державного казначейства України

style="text-align: justify;"> 

3. Методологія проектування автоматизованої системи держкезначейства України

Досягнення основних цілей побудови автоматизованої інформаційної системи органів казначейства можливе при виконанні ряду наступних вимог:

Інформаційна система повинна будуватися на базі автоматизованого бухгалтерського обліку з еквівалентним по рівню деталізації супроводом планів рахунків. Бухгалтерський облік виконання державного бюджету повинен проводитися в аналітичному аспекті на повну глибину бюджетної класифікації, в тому числі і в розрізі кінцевих адресатів бюджетних коштів. Такий принцип дозволяє відслідковувати в облікових реєстрах інформаційного комплексу оперативне та достовірне відображення фактичного стану державного бюджету на будь-якому рівні.

Інформаційна система казначейства повинна адаптуватися до роботи, як з традиційними банківськими операціями, так і з системами електронних банківських розрахунків і підтримувати активну взаємодію з інформаційними системами виконання державного і місцевих бюджетів. Такі суміжні системи повинні базуватися на повномасштабному автоматизованому і оперативному бухгалтерському обліку виконання бюджетів і передбачати однократне формування інформації при обробці первинних документів, в тому числі платіжних документів в банківській системі (це виключить помилки і неспівставність даних при повторних вводах інформації в систему).

Узгодження і синхронізація основних процесів виконання бюджетів на протязі операційного дня, неділі, місяця, кварталу, року.

Організація єдиної технологічної інформаційної комунікаційної системи органів, які виконують бюджети різних рівнів.

Достовірність інформації, яка входить в суміжні системи в процесі їх взаємодії – використання єдиної технології захисту інформації від несанкціонованого доступу і захисту електронного підпису.

Застосування під час розробки і впровадження автоматизованої інформаційної технології казначейства технологічних та методологічних рішень, які дозволяють проводити модифікацію, як всієї системи чи її ядра, так лише окремих автоматизованих місць та окремих задач на робочих місцях, не впливаючи на поточну роботу системи в цілому

Виходячи з наведених вимог до автоматизованої інформаційної системи і вимог побудови цієї системи можна запропонувати дві архітектури автоматизованої інформаційної технології:

1. “Термінальна“ архітектура – на базі використання центрального обчислювального комплексу високої продуктивності – майнфрейму (mainframe) і системи локальних і віддалених терміналів, в тому числі і інтелектуальних. Перевагою цієї системи є централізована багатопоточна і багатозадачна обробка всієї інформації, що знаходиться в інформаційній системі. Це дозволяє оптимізувати використання дорогих обчислювальних ресурсів високої продуктивності центральної машини. При роботі майнфрейму кожному користувачу та кожному процесу виділяється комплекс інформаційних ресурсів для вирішення поставлених задач. Операційні системи майнфреймів характеризуються стійкістю в роботі, захищеністю і ефективністю використання ресурсів пам’яті, центральних обчислювальних ресурсів та периферійними пристроями вводу – виводу інформації. Така архітектура з часу створення орієнтувалась на ефективне вирішення деяких (або багатьох) різних задач одночасно в режимі розділення часу, тому має розвинуті засоби захисту інформації і захисту від збоїв. Орієнтація операційних систем на роботу великої кількості (до декількох тисяч) користувачів визначив створення розвинутих і швидкісних телекомунікаційних засобів, вбудованих в операційну систему і апаратну частину майнфреймів, підтримку всіх основних, в тому числі багатопотокових комунікаційних протоколів. Апаратна частина системи, яка розроблялася для можливості роботи без зупинок, відзначається високою надійністю та стійкістю до відмов. Перспективи використання цих дорогих при придбанні та експлуатації обчислювальних мереж повинно розглядатися в строгій відповідності з реальною потребою в їх послугах.

2. Архітектура «клієнт-сервер» – на основі організації колективної високопродуктивної роботи з базами даних в локальних обчислювальних мережах масштабів відділу організації. Архітектура «клієнт-сервер» утворюється шляхом об’єднання локальних обчислювальних мереж органів державного казначейства. Об’єднання проводиться з використанням комутаційного обладнання та програмного забезпечення, яке дозволяє віддаленим користувачам ефективно і безпечно проводити необхідні дії по інформаційному обміну і модифікації віддалених баз даних. На робочих станціях автоматизованої інформаційної системи розміщається програмне забезпечення певних автоматизованих робочих місць, які забезпечують виконання заданої сукупності задач. Така архітектура дозволяє створювати ергономічні, гнучкі в налагодженні автоматизовані робочі місця з використанням централізованих баз даних і відносно недорогих персональних комп’ютерів.

Вибір архітектури побудови автоматизованої інформаційної системи казначейства визначає і вимоги до апаратної частини інформаційного комплексу. Так, з одного боку організація автоматизованого банку даних казначейства по принципу централізації та ієрархії, а з іншого – великі обсяги інформаційних потоків в умовах автоматизованої обробки і створення документів вимагають застосування потужних серверів та корпоративних баз даних. При цьому слід врахувати, що збільшення часу реагування системи, що базується на регулярних звертаннях до файл – серверу до 3 секунд помітно підвищує втомлюваність оператора, Використання сучасного ергономічного графічного інтерфейсу (наприклад, Microsoft) дозволяє легко організувати ефективну колективну та індивідуальну роботу користувачів в локальній обчислювальній мережі. Робота в локальній обчислювальній мережі на базі технологій колективного створення та використання документу дозволяє органам казначейства скоротити виробництво надлишкових чи непотрібних документів на паперових носіях. Подібна технологія дозволяє організувати безпаперову технологію роботи органів казначейства в режимі електронного офісу.

Висновок

У процесі функціонування Казначейська платіжна система повинна забезпечити:

Щоденне визначення підсумків кореспондентських рахунків районних відділень Державного казначейства та розрахунків по технічних кореспондентських рахунках розрахункової палати ОУДК з відображенням їх на кореспондентських рахунках, які відкриті в ОПЕРу обласного управління НБУ;

Надання інформаційних послуг районним відділенням Державного казначейства регіону з питань виконання розрахунків, поточного стану рахунків і наявності вільних коштів;

Обласне управління Державного казначейства та Управління інформаційних технологій Державного казначейства України оперативною, обліковою і статистичною інформацією про стан розрахунків та платіжного обороту в регіоні в цілому;

Разом із відділом комп’ютеризації інформування служби захисту інформації Державного казначейства України, Управління інформаційних технологій Державного казначейства України, НБУ та ЦРП про випадки спроб несанкціонованого доступу до внутрішньосистемних платежів і платежів СЕП у регіоні.

Список використаних джерел

Івахненков С. В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: навч. посібник / С. В. Івахненков. -К. : Знання, 2006. – 350 с.

Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. / Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. та інші. – К. : КНЕУ, 2001. – 324 с.

Інформаційні системи і технології в економіці: посібник / за редакцією Пономаренка В. С. -К. : Видавничий центр «Академія», 2002. – 544 с.