Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"

Наприклад, обговорюються властивості парасольки. Чим вона зручна? Чим незручна? Для того, щоб захищати від дощу, вона повинна бути великою, але для зручності використання вона має бути маленькою. Чи може парасолька бути великою і маленькою одночасно? Завдання вирішується прийомом розподілу у часі протирічивих вимог до парасольки. Складана парасолька – в одному разі вона велика, в іншому – маленька.

В арсеналі технології ТРВЗ є багато прийомів розв'язання протиріч, як-от: зміна агрегатного стану речовини, об'єднання-роз'єднання, зміна в часі, прийом копіювання, принцип посередника, дроблення та ін. Ними користуються, як правило, практики-початківці. Досвідчені ж педагоги самі знаходять протиріччя, а також способи їх розв'язання в оточуючих об'єктах природного та предметного світу і використовують їх у роботі з дітьми. Але головне завдання: навчити дітей шукати і віднаходити своє рішення, бути винахідливими, що виявляється у творчій фантазії, міркуванні, придумуванні чогось нового. Останнім часом як головне концептуальне питання педагогіки постала проблема формування творчої особистості.

Технологія ТРВЗ володіє широким арсеналом методів, які розвивають пізнавальні та творчі здібності дітей: вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, будувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв’язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити щось нове.

Одним з найпоширеніших в технології ТРВЗ є метод «фокальних об’ктів», адаптований до педагогічної практики А. Страунінг. Суть його полягає у перенесенні властивостей одного предмета на інший. Фокальним називається об’єкт, який перебуває у «фокусі», в центрі уваги. Наприклад: слово у фокусі – крокодил; слова-помічники: літак – пасажирський, блискучий; гуде, літає, світиться; яблуня – квітуча, зелена; дає тінь, плоди. Метод, який дає змогу долати психологічну інерцію і отримувати максимальну кількість нових ідей в мінімальний термін – «мозковий штурм» (колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’зання проблем). Він використовується в старшій групі при вирішенні пізнавальних завдань. Наприклад: Уявімо собі, що зник посуд. Що відбуватиметься...?

Метод синектики (автор – В. Дж. Гордон). За Гордоном, існує два види процесів творчості:

1. Неопераційний (некерований) – інтуїція, натхнення.

2. Операційний (керований) – використання різних аналогій.

Розрізняють кілька видів аналогій: пряма, фантастична емпатійна.

Пряма аналогія: об’єкт порівнюється з аналогічним об’єктом з іншої галузі, при цьому виявляється їх схожість з огляду на певні властивості або відношення.

Аналогія за формою: книга – двері, плитка шоколаду, цеглина тощо.

Компонентна (структурна) аналогія: за схожістю елементів. Наприклад, сніг – морозиво; вата – хмара; піна – солодка вата.

Функціональна аналогія: пошук об’єктів з аналогічними функціями в протилежних галузях: машина – кінь, мурашка, віслючок, потяг; вітер – пилосмок, вентилятор.

Аналогія за кольором: сонце – кульбабка, банан, лимон.

Аналогія за ситуацією та станом явищ і предметів: тиха година – захід сонця, догоряюча свічка.

Аналогія за властивостями які вимагають відповіді на запитання «який яка, яке, які?». Повітряна кулька (яка?) – гумова: галоші, купальна шапочка.

Комплексна аналогія – одночасне використання різних видів прямої аналогії.

Розвиваючи і комбінуючи різні види прямої аналогії, Г. Буш пропонує метод гірлянд та асоціацій (ланцюжок слів). Умова: кожна нова асоціація відшукується за останнім словом. Фантастична аналогія (чарівні окуляри; подорож за схемою, у часі; придумаємо нові моделі дитячого одягу, машин; меблі, іграшки; як би нас назвали прибульці з іншої планети?).

Емпатійна аналогія – ототожнення себе з об’єктом, який розглядається. (Що відчуває кущик, у якого ти зламав гілочку?) Моделювання маленькими чоловічками (ММЧ) допомагають у доступній формі пояснити дітям внутрішню будову предметів і речовин, фізичну суть явищ і процесів, що відбуваються в живій і неживій природі. Наприклад, пара; пухкий сніг; крихкий лід... Що було б, якби...? (зміна характеру героїв казки, учасників гри, явищ природи).

Досвід роботи з дітьми старшого дошкільного віку показує, що одним із засобів інтелектуального розвитку може стати використання наступного алгоритму розв’язування винахідницьких задач при розв’язуванні проблемних ситуацій.

Ситуація (завдання, яке необхідно вирішити).

Побудова задачі – протиріччя (повинен тому, що…, або не повинен тому, що…).

Ідеальний кінцевий результат (оптимальний результат, оптимальний з найменшими затратами).

Необхідні ресурси (надходження зовнішніх та внутрішніх ресурсів, при використанні яких можна отримати оптимальний результат – аналіз задачі).

Діти оволодівають цим алгоритмом у два етапи:

1. Вихователь знайомить дітей з кожним компонентом окремо. Допомагає побачити в навколишній дійсності протиріччя, та навчити їх формувати. Вправляє у знаходженні ресурсів.

2. Дітям пропонуються проблемні ситуації, які вони розв’зують за допомогою алгоритму.

Наприклад гра на знайомство з протиріччям « Чорне – біле». Вихователь тримає в одній руці білий круг, а у другій – чорний. Піднімає чорний круг, пропонує назвати негативні якості якого-небудь об’єкта, або явища, а піднімає білий – позитивні.

Гра на знаходження зовнішніх ресурсів «Кіт в одному чоботі». Кіт з казки «Кіт в чоботях» загубив чобіт. В одному чоботі ходити не зручно, босоніж він вже відвик ходити. Як тепер бути коту?

Працюючи з дітьми, схиляюся до розвивального навчання дошкільнят, яке має на меті розвитк допитливості, мислення, мовлення. Працюючи за технологією ТРВЗ, яка полягає у формуванні умінь, навичок через гру, творчість, розвязання нестандартних завдань, організовую, координую діяльність вихованців, намагаюсь нічого не робити замість дітей. Крім того, планую роботу дітей відповідно до тем тижня, що дозволяє нам всебічно розглянути її і добре закріпити пройдений матеріал.

Особливості організації занять з використанням елементів ТРВЗ:

вихователь на власному прикладі демонструє творчий підхід до теми заняття (активна участь у ході заняття, віршовані візитки учасникам заняття);

мотивація кожного виду діяльності (викликати подив, інтерес) ;

на кожному занятті залучати ефект новизни;

для гармонізації психічного стану використовується музичний супровід.

Принципи ставлення до кожної дитини:

створення безпечного психологічного простору;

безоцінкове ставлення до результатів роботи дітей;

не говорити дитині: “У тебе не виходить», “Погано», “Не так»;

не порівнювати дитину з іншими, а тільки з нею самою.

Варіанти використання занять:

спецкурс, розрахований на короткий проміжок часу, з метою вивчення рівня інтелектуального розвитку кожної дитини;

форма узагальненої роботи вихователя, яка використовується протягом року і вирішує завдання підсумкового визначення рівня набуття дошкільниками вищого інтелектуального рівня;

комплекс роботи з розвитку у дітей інтелектуального компонента їх особистості, який використовується після тривалої індивідуальної підготовки кожного дошкільника.

Підводячи підсумок, хочу зазначити, що визначальними в роботі з дітьми стали такі тенденції: Любов, Свобода, Краса, Праця, Гра, Пізнання. Говорячи про Любов, маємо на думці саме цілісне прийняття дитини, толерантне ставлення до неї. Свобода – це пошук свого варіанту творчості, самостійності, активності. Гра – дія, засіб пізнання, співчуття, співтворчості; послідовний процес відкриття нових знань. Праця – вольові зусилля на досягнення задуманої справи, вміння довести її до кінця, зберігаючи почуття власної гідності, пізнання того, що ти потрібний і маєш змогу упоратися їз запропонованою справою. Краса – засіб, за допомогою якого здійснюється цілеспрямований розвиток особистості, духовний об’єкт насолоди, в якому дитина знаходить для себе відповідність, гармонію. Пізнання – це діяльність дитини, спрямована на розширення знань про навколишній світ, самого себе та оточуючих людей. На підставі цього ми змінили погляди на кінцеву мету дошкільного виховання: головне не тільки підготовка дитини до школи, а забезпечення повноцінного життя в дошкільному закладі (спілкування, пізнання навколишнього світу, гра, праця, любов до себе, до родини, до Батьківщини; розуміння, збереження та створення краси; вміння бачити та успішно вирішувати протиріччя; берегти своє життя та здоров’я; відчувати себе особистістю, яка має права на певне місце в суспільстві).

Аналізуючи свій досвід та наукові викладання, ми відзначили принципи, якими має керуватися педагог у процесі розвитку творчого мислення дітей:

1. З повагою відноситися до незвичайних питань та ідей.

2. Показувати дітям, їхні ідеї мають цінність.

3. Надавати можливість для самостійного навчання, стимулювати його.

4. Надавати час для не оцінюваної практики чи навчання.

Цей принцип можна пояснити тим, що критика ззовні може викликати небажану негативну реакцію та замкнутість з боку дитини. Дітям необхідні періоди, коли їх ніхто не оцінює. Завдяки цьому дитина може вільно формувати свої ідеї. Цей процес відбувається краще зі співробітництвом, спільною творчістю між дітьми та дорослими. Тому у будь-якій сфері діяльності з дітьми вихователі прагнуть: надавати право вибору; створювати структури навчально- виховних процесів, в яких діти виступали б активними учасниками. Відобразити це можна у формулі: «треба – хочу – можу».

 

 

Богат В. ТРВЗ у дитячому садку: теорія розв'язання винахідницьких завдань-наука навчання творчості / Богат В. // Дошкільне виховання. – 1995. -№1. – С. 29-30.

Ревуцька О. В. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку засобами ТРВЗ / О. В. Ревуцька // Обдарована дитина: Науково-практичний освітньо-популярний журнал. – 2009. – №8. – С. 41-54.

Терещенко Л. ТРВЗ – сучасна освітньо-виховна технологія / Терещенко Л. // Дошкільне виховання. – 2000. – №8. – С. 5-7.

Чернова О. Розвиток креативності дошкільника методами ТРВЗ / О. Чер-нова, А. Чернов // Імідж сучасного педагога: Науково-практичний освітньо-популярний журнал. – 2010. – №6/7. – С. 108-110.