Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

При виборі ламп потрібно враховувати що: 1) чим вище рівень освітленості, тим приємніше холодне світло ламп ЛД, при малих рівнях освітленості використовуються пампи ЛТБ, 2) при одночасному використанні ламп накалювання і люмінесцентних, краще застосовувати лампи ЛТБ; 3) кольоровість освітлюваних поверхонь повинна узгоджуватися з кольоровістю застосовуваних ламп. Наприклад, блакитнувате світіння ламп ЛД добре сполучається з блакитним і салатовим кольором парт, столів; світло ламп ЛД і ЛТБ – з ясно-коричневим фарбуванням  меблів.

При застосуванні штучного освітлення необхідно виключити пряму і відбиту блискучість від джерел світла, що досягається відповідною арматурою світильників. Найкращими вважаються світильники розсіяного світла.

Конструкція світильника, крім того, повинна надійно захищати джерело світла від пилу, вологи, забезпечувати електро- вибухо- та пожежабезпеку.

Оцінку освітленості в приміщеннях і на робочих місцях здійснюють прямим і непрямим методами. Прямий метод полягає у визначенні освітленості за допомогою люксметра. Люксметр являє собою мікроамперметр, підключений до фотоелемента (як правило, селенового) і градуйований в одиницях освітленості.

Непрямий метод оцінки освітлення полягає у визначенні КПО та СК. Потім отримані показники порівнюють зі стандартами.

 

Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.

1. Основи терморегуляції організму людини.

2. Способи забезпечення мікроклімату у приміщеннях.

3. Вимоги до освітлення робочих місць. 

4. Величини, що характеризують освітлення.

5. Штучне освітлення.

6. Джерела штучного освітлення.

7. Що потрібно враховувати при виборі джерел штучного освітлення? 

 

 

Людина живе, безупинно обмінюючись енергією з навколишнім середовищем, бере участь у кругообігу речовини в біосфері. В процесі еволюції людський організм пристосувався до екстремальних кліматичних умов –низьких температур півночі, високих температур екваторіальної зони, до життя в сухій пустелі й на сирих болотах. У природних умовах людина має справу з енергією сонячної радіації, руху повітря, хвиль земної кори. Енергетичний вплив на незахищену людину, що потрапила в шторм чи смерч, в зону землетрусу, діючого вулкана або грозу, може перевищити припустимий для людського організму рівень і нести небезпеку його травмування чи загибелі. Рівні енергії природного походження залишаються практично незмінними. Сучасні технології і технічні засоби дозволяють якоюсь мірою знизити їхній небезпечний вплив, однак складність прогнозування природних процесів і змін у біосфері, недостатність знань про їх природу, створюють труднощі в забезпеченні безпеки людини в системі “Людина – природне середовище”.

Поява техногенних джерел теплової й електричної енергії, вивільнення ядерної енергії, освоєння родовищ нафти і газу зі спорудженням протяжних комунікацій породили небезпеку різноманітних негативних впливів на людину і середовище існування. Енергетичний рівень техногенних негативних впливів росте, зростає і неконтрольований вихід енергії в техногенному середовищі, що є причиною збільшення числа каліцтв, професійних захворювань і загибелі людей.

Негативні фактори, що впливають на людей поділяються, на природні, і антропогенні – викликані діяльністю людини. Наприклад, пил у повітрі з'являється в результаті виверження вулканів, вітрової ерозії ґрунту, разом з тим величезна кількість частинок викидається промисловими підприємствами.

Небезпечні, шкідливі і уражаючи фактори по природі дії у свою чергу ділять на фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні.

До фізичних небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів відносяться:

машини і механізми, що рухаються, рухливі частини устаткування, хитливі конструкції і природні утворення;

гострі і падаючі предмети;

підвищення і зниження температури повітря і навколишніх поверхонь;

підвищена запилованість і загазованість повітря;

підвищений рівень шуму, інфразвуку, ультразвуку, вібрації;

підвищений чи знижений барометричний тиск;

підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

підвищена напруга в мережі, що може замкнутися на тіло людини;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання, ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

недостатність та заниженість контрастності освітлення;

підвищена яскравість, пульсація світлового потоку.

До хімічних небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів відносяться: агресивні речовини, що використовуються в технологічних процесах; промислові отрути і отруйні речовини (сильнодіючі отруйні речовини – СДОР), отрутохімікати; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; лікарські засоби, застосовувані не по призначенню; бойові отруйні речовини.

Хімічно небезпечні, шкідливі та уражаючи фактори підрозділяються по характеру впливу на організм людини і по шляху проникнення в організм.

Біологічно небезпечними і шкідливими факторами є:

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, особливі види мікроорганізмів спірохети і рикетсії, гриби), а також продукти їхньої життєдіяльності – токсини;

рослини, що містять небезпечні речовини;

заражені патогенними мікроорганізмами та хворі тварини.

Біологічне забруднення навколишнього середовища виникає в результаті аварій на підприємствах біотехнології, очисних спорудах, недостатньо очищеному устаткуванні промислових та побутових стоків.

Психофізіологічні небезпечні фактори – це такі фактори, які обумовлені особливостями характеру та організації праці, параметрів устаткування, яким обладнано робоче місце. Вони можуть впливати на функціональний стан організму людини, його самопочуття, емоційну та інтелектуальну сфери і приводити до стійкого зниження працездатності і порушення стану здоров'я.

По характеру дії психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори поділяються на фізичні (статичні і